Справа № 691/664/24
Провадження № 2/691/392/24
01 жовтня 2024 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участі секретаря судового засідання Вовк Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан", третя особа Приватний виконавець виконавчого округу місто Київ Клименко Роман Васильович про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),
В червні 2024 року в Городищенський районний суд Черкаської області з позовом до ТОВ "Мілоан", третя особа Приватний виконавець виконавчого округу місто Київ Клименко Р. В., звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кірюшин А. А., про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), з тих мотивів, що 20 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 13524, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 (позивач) на користь ТОВ "Мілоан" (відповідач) заборгованість у сумі 32 623,05 грн.. 13 серпня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу місто Київ Клименко Роман Васильович (третя особа) своєю постановою за заявою відповідача по справі відкрив виконавче провадження № 62805384 з примусового виконання згаданого вище виконавчого напису нотаріуса, а також вчинено низку виконавчих дій з цього приводу в подальшу. Відповідно до листа Приватного виконавця від 14.06.2024 № 15624 в рамках виконавчого провадження № 62805384 на користь стягувача ТОВ "Мілоан" було перераховано грошові кошти в сумі 15 651,95 грн.. Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 11.04.2024 у справі № 691/1254/23, яке набрало законної сили 13.05.2024 виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Постановою Приватного виконавця від 04.06.2024 виконавче провадження № 62805384 закрито у зв'язку із визнанням виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. За таких обставин, відповідно до ст. ст. 1212, 1215, 177, 190 ЦК України, враховуючи, що виконавчий напис рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, відпала підстава, на якій відповідач набув кошти від позивача внаслідок вчинення виконавчих дій, пов'язаних з виконанням виконавчого напису нотаріуса, у зв'язку з чим позивач вважає за можливе застосувати до вказаних відносин положення законодавства щодо повернення безпідставно набутого майна, а саме грошових коштів, та просив суд стягнути з відповідача ТОВ "Мілоан" на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті за виконавчим написом від 20.07.2020, реєстраційний № 13524, вчиненим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., який визнано таким, що не підлягає виконанню рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 11.04.2024 у справі № 691/1254/23, в розмірі 15 651 грн. 95 коп., та судові витрати пов'язані із наданням професійної правової допомоги, понесені позивачем у сумі 11 200 грн. (08.06.2024 позивачем було сплачено гонорар на користь Адвокатського бюро "Артема Кірюшина" у вказаному розмірі, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру від 08.08.2024 № 64 згідно договору про надання правової допомоги, а також сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн. (із застосуванням понижуючого кофіцієнту).
18.06.2024 в справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін для розгляду позову по суті на 26 липня 2024 року, відкладено за клопотанням представника відповідача, задля направлення паперового варіанту позову з додатками.
01.10.2024 в судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належно та своєчасно, підтверджено матеріалами справи, в тому числі відповідач ТОВ "Міліон трекінг АТ "Укрпошта" 060028711089.
Представник позивача адвокат Кірюшин А.А. подав клопотання про розгляд цивільної справи № 691/664/24 за відсутності сторони позивача, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ТОВ "Мілоан" та третя особа Приватний виконавець виконавчого округу місто Київ Клименко Роман Васильович, не з'явилися, належність повідомлення про дату, час та місце судового засідання пітверджена Довідкою про доставку електронного листа, є зареєстровані в ЕС, причини не прибуття не повідомили, заяв (клопотань) не надходило. Відповідач ТОВ " Мілоан" відзиву на позов не подав.
За таких обставин, розгляд справи здійснюється судом у відповідності до норм ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
За нормами статей 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Та, за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, 20.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис за № 13524, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1499706 від 22 січня 2020 року, укладеним з ТОВ "Міолан", сума заборгованості складає 32 623,05 грн. та проводиться за період з 21 лютого 2020 року по 30 червня 2020 року.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р. В. було відкрите виконавче провадження № 62805384 про примусове виконання зазначеного вище виконавчого напису.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 11.04.2024 року по справі № 691/1524/23, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 13524 від 20.07.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Гораєм О. С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мілоан" заборгованості у розмірі 32 623,05 грн.
04.06.2024 виконавче провадження № 62805384 закінчено.
Згідно довідки за підписом приватного виконавця Р. Клименка № 15624 від 14.06.2024, в межах виконавчого провадження № 62805384 з примусового виконання виконавчого напису № 13524, виданого прватним нотаріусом ЖМНО Гораєм О. С. 20.07.2020, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "МІЛОАН" в розмірі 23 623,05 грн., з ОСОБА_1 на користь ТОВ "МІЛОАН" було стягнуто 15 651,95 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правовою природою конструкція зобов'язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов'язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов'язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов'язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Про виникнення зобов'язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов'язань з повернення безпідставного збагачення.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов'язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов'язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21) зроблено висновки про те, що судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.
Згідно статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Таким чином, виконавчий напис, вчинений 20.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., зареєстрований в реєстрі за № 13524, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" заборгованості в розмірі 32 623,05 грн, з урахування рішення суду 11.04.2024 року, був вчинений без правових на те підстав. Суд вважає, що набуття коштів відповідачем на підставі такого виконавчого напису, є безпідставним як на час набуття, так і на момент розгляду справи. Та, оскільки відповідач набув грошові кошти на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, то безпідставно набуті 15 651,95 грн підлягають стягненню з відповідача.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд у відповідності до положень підпункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України вважає за необхідне вирішити питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.
Положеннями частин 1, 2 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на відповідача слід покласти сплату судового збору за подання позову у розмірі 968,96 грн.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідачем не надано суду заперечень та жодного належного та допустимого доказу щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Суд дійшов до висновку, що понесені позивачем витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги підтвердженні наявними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема: договором про надання правової допомоги від 08 червня 2024 року, укладеним між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Артема Кірюшина", актом виконаних робіт від 08.06.2024 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 64 від 08.06.2024 року, на суму 11 200,00 грн, а тому їх слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 1212 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 77 - 82, 137, 141, 263, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (адреса місця знаходження: вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, 04107, ЄДРПОУ 40484607) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) безпідставно набуті кошти у розмірі 15 651,95 грн (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна гривня дев'яносто п'ять копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан" (адреса місця знаходження: вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, 04107, ЄДРПОУ 40484607) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) сплаченого судового збору, та витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 11 200,00 грн (одинадцять тисяч двісті гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Черкаського апеляційного суду з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. П. Синиця