07 жовтня 2024 р.Справа № 160/26064/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 27.09.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій представник позивача просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, серія та номер: ВП №45297842 виданої 14.01.2015 року, номер запису про обтяження: 18987487 від 30.01.2015 року зареєстрований ОСОБА_3 , Криворізьке міське управління юстиції, Дніпропетровська область, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно, обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
2. Зобов'язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, серія та номер: ВП №45297842 виданої 14.01.2015 року, номер запису про обтяження: 18987487 від 30.01.2015 року зареєстрований ОСОБА_3 , Криворізьке міське управління юстиції, Дніпропетровська область, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно, обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції;.
3. Визнати протиправною бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ВП №29452532, 26.10.2011, реєстраційний номер обтяження: 11766318 зареєстрованого 26.10.2011 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
4. Зобов'язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ВП 29452532, 26.10.2011, реєстраційний номер обтяження: 11766318 зареєстрованого 26.10.2011 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частинами першою-третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, серія та номер: ВП №45297842 виданої 14.01.2015 року, номер запису про обтяження: 18987487 від 30.01.2015 року зареєстрований ОСОБА_3 , Криворізьке міське управління юстиції, Дніпропетровська область, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно, обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
2. Зобов'язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, серія та номер: ВП №45297842 виданої 14.01.2015 року, номер запису про обтяження: 18987487 від 30.01.2015 року зареєстрований ОСОБА_3 , Криворізьке міське управління юстиції, Дніпропетровська область, вид обтяження: арешт нерухомого майна, опис предмета обтяження: все майно, обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції;.
3. Визнати протиправною бездіяльність Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не зняття арешту з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ВП №29452532, 26.10.2011, реєстраційний номер обтяження: 11766318 зареєстрованого 26.10.2011 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
4. Зобов'язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника, виданої Дзержинським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, ВП 29452532, 26.10.2011, реєстраційний номер обтяження: 11766318 зареєстрованого 26.10.2011 Дніпропетровською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, об'єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , обтяжувач: Дзержинський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції.
У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що з метою відчуження свого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 звернулась до нотаріуса, який в усній формі повідомив їй про наявність обтяжень на об'єкти нерухомого майна позивача, що унеможливлює здійснення будь-яких нотаріальних дій позивачем щодо власного майна. Представник позивача, адвокат, Кукленко Оксана Володимирівна, 15.08.2024 року звернувся до Саксаганського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з вимогою про зняття арештів з майна. Відповідно до відповіді Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.09.2024 року№28.11-34/260155 відповідач зазначив, що на його виконанні дійсно перебували виконавчі провадження №45297842 та №29452532, та були повернуті виконавчі документи стягувачу, а матеріали виконавчих проваджень були знищені за строком зберігання, у зв'язку з чим у державного виконавця нема підстав для зняття арешту з майна боржника. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.09.2024 року у позивача наявний арешт нерухомого майна, відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №45297842, виданий 14.01.2015 Дзержинським ВДВС Криворізького МУЮ, предмет обтяження: все майно. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.09.2024 року у позивача наявний арешт нерухомого майна, номер обтяження 11766318, зареєстрований 26.10.2011 року реєстратором Дніпропетровської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника, ВП 29452532, 26.10.2011, Дзержинський ВДВС Криворізького МУЮ, об'єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 . Наявність означених арештів на все нерухоме майно боржника позбавляє його права розпоряджатися своїм майном, що порушує його майнове право.
Позивач зазначає, що саме відповіддю від 19.09.2024 року, якою відповідач відмовив у знятті арештів з майна боржника, було порушене його право. зважаючи на те, що виконавче провадження, у межах якого прийнято постанову про накладення спірного в межах даної справи арешту, було знищено, а виконавчий лист № 210/3191/13-ц від 04.12.2013 року на підставі його було відкрито виконавче провадження №45297842 повернуто - відповідачем при завершенні виконавчого провадження не було застосовано наслідки, встановлені в статті 50 Закону України №606-XIV, якою чітко встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження припиняється чинність арешту майна боржника. Зважаючи на те, що виконавче провадження, у межах якого прийнято постанову про накладення спірного в межах даної справи арешту, було знищено, а виконавчий лист № 2-611 від 19.07.2011 на підставі його було відкрито виконавче провадження №29452532 повернуто - відповідачем при завершенні виконавчого провадження не було застосовано наслідки, встановлені в статті 50 Закону України №606-XIV, якою чітко встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження припиняється чинність арешту майна боржника.
Порядок зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні, регламентований статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої та другої цієї статті особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Частиною третьою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
У частині четвертій статті 59 України «Про виконавче провадження» наведений перелік підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні. Ці підстави застосовуються виконавцем у випадках незавершеного виконавчого провадження.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, як це передбачено частиною п'ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органів державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 06.04.2016 (6-570цс16), від 22.03.2016 (808/3666/15), від 24.02.2016 (6-3077цс15) та в постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 817/425/17.
У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Враховуючи наведене та з огляду на те, що виконавчі провадження, в межах яких накладено спірний арешт на рухоме майно позивача, вчинено з примусового виконання виконавчого листа № 210/3191/13-ц від 04.12.2013 року виданого Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» боргу в сумі 11 787,48 грн. (ВП №45297842), заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У позовній заяві позивач взагалі не обґрунтовує з посиланням на норми права про можливість розгляду заявлених позовних вимог за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Оскільки з матеріалів позову не вбачається наявності публічно-правового спору між учасниками справи, тому юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється.
Також суд уважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
При цьому фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом, орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.01.2020 у справі № 340/25/19 зазначила, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.01.2020 у справі № 340/25/19 висловила правову позицію щодо підсудності справ цієї категорії. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для визначення юрисдикції такого спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому, суд бере до уваги, що до адміністративного суду може бути оскаржено рішення державного виконавця про накладення арешту на майно, але виключно у тому разі, коли має місце порушення прав та інтересів особи у публічно-правових відносинах або таке рішення було винесено поза межами виконання судових рішень по цивільним чи господарським спорам.
У якості підстав цього позову позивач визначив наявність арешту, накладеного на його рухоме майно.
Отже позов спрямований на захист майнових прав позивача.
Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
За таких обставин спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 19, 170, 171, 172, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/26024/24 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутись за захистом порушеного права в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини п'ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник