Справа № 554/6274/23 Номер провадження 22-ц/814/2833/24Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
03 жовтня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
суддів: Кузнєцової О.Ю., Пікуля В.П.
при секретарі Філоненко О.В.,
за участю особи яка подала апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 її представника адвоката Олійник Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 травня 2024 року постановлену у складі головуючого судді Савченко Л.І., повний текст ухвали складено 03 червня 2024 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Полтавська міська рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинну прибудову,-
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, Полтавська міська рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на самочинну прибудову.
Просив суд визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинну прибудову до будинку літ. «А-1» у складі: 1-1 пл. 10,2 кв.м., 1-2 пл. 25,1 кв.м., 1-3 пл. 11,9 кв.м., 1-4 пл. 22,6 кв.м., 1-5 пл. 1-9 кв.м., 1-6 пл. 10,3 кв.м., мансарду літ. «А2-1» у складі: 1-7 пл.10,3 кв.м., 1-8 пл. 19,2 кв.м., 1-9 пл. 7,9 кв.м., 1-10 пл.9,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_2 звернувся в суд із клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, також вважав за необхідне проведення оціночної експертизи для визначення ринкової вартості проведеної прибудови .
На вирішення експертам просив поставити питання:
1.Чи відповідає ДБН виконан гр.. ОСОБА_2 прибудова в будинку літ. «А-1» у складі: 1-1 пл. 10,2 кв.м., 1-2 пл.25,1 кв.м., 1-3 пл. 11,9 кв.м., 1-4 пл. 22,6 кв.м., 1-5 пл. 1-9 кв.м., 1-6 пл. 10,3 кв.м., мансарду літ. «А2-1» у складі: 1-7 пл.10,3 кв.м., 1-8 пл. 19,2 кв.м., 1-9 пл. 7,9 кв.м., 1-10 пл.9,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .
2.Яка ринкова вартість виконаної самочинної прибудови будинку літ. «А-1» у складі: 1-1 пл. 10,2 кв.м., 1-2 пл.25,1 кв.м., 1-3 пл. 11,9 кв.м., 1-4 пл. 22,6 кв.м., 1-5 пл. 1-9 кв.м., 1-6 пл. 10,3 кв.м., мансарду літ. «А2-1» у складі: 1-7 пл.10,3 кв.м., 1-8 пл. 19,2 кв.м., 1-9 пл. 7,9 кв.м., 1-10 пл.9,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 травня 2024 року призначено по справі будівельно-технічну та оціночну експертизи, проведення яких доручено судовому експерту Авдєєвій Ніні Миколаївні (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 94), попередивши про кримінальну відповідальність за ст..ст. 384, 385 КК України про завідомо неправдивий висновок та про відмову експерта від виконання покладених на нього обов'язків.
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
1.Чи відповідає ДБН виконан гр.. ОСОБА_2 прибудова в будинку літ. «А-1» у складі: 1-1 пл. 10,2 кв.м., 1-2 пл.25,1 кв.м., 1-3 пл. 11,9 кв.м., 1-4 пл. 22,6 кв.м., 1-5 пл. 1-9 кв.м., 1-6 пл. 10,3 кв.м., мансарду літ. «А2-1» у складі: 1-7 пл.10,3 кв.м., 1-8 пл. 19,2 кв.м., 1-9 пл. 7,9 кв.м., 1-10 пл.9,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .
2.Яка ринкова вартість виконаної самочинної прибудови будинку літ. «А-1» у складі: 1-1 пл. 10,2 кв.м., 1-2 пл.25,1 кв.м., 1-3 пл. 11,9 кв.м., 1-4 пл. 22,6 кв.м., 1-5 пл. 1-9 кв.м., 1-6 пл. 10,3 кв.м., мансарду літ. «А2-1» у складі: 1-7 пл.10,3 кв.м., 1-8 пл. 19,2 кв.м., 1-9 пл. 7,9 кв.м., 1-10 пл.9,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .
У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 554/6274/23, провадження № 2/554/267/2024.
Зупинено провадження у справі до отримання експертного висновку.
Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 .
Ухвала суду мотивована наявністю визначених статтею 103ЦПК України підстав для призначення судової будівельно-технічної та оціночної експертизи.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу скасувати, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанціх
Зазначає, що призначення судом експертизи має наслідком зупинення провадження у справі, що призводить до збільшення фактичного часу її перебування у провадженні суду та порушення розумного строку розгляду справи судом.
Вказує, що зважаючи на предмет спору, вбачається, що з'ясування обставин, що мають значення для справи можливо без проведення судової експертизи, оскільки, до відзиву на позовну заяву були додані належним чином засвідчені копії висновків експертів, які підтверджували те, що ОСОБА_2 здійснив самочинне будівництво з порушенням будівельних норм та правил а також було додано копію документа (від 27.06.2022 № 4330), що підтверджував вартість об'єкта самочинного будівництва.
Стверджує, що Октябрський районний суд м. Полтави постановляючи ухвалу від 30 травня 2024 року у справі № 554/6274/23 не врахував, що заявлене клопотання на судовому засіданні, яке відбулося 30 травня 2024 року у справі № 554/6274/23 про призначення судової будівельно-технічної та оціночної експертизи не відповідає змісту поданій 13 липня 2023 року заяві ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної та оціночної експертизи.
Вказує на те, що такого спеціального виду експертизи, як «оціночна», в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 немає. Таким чином, суд призначив такий вид експертизи «оціночна», якого не існує. Так, зокрема, якщо позивач та його представник мали на увазі призначити по справі дві судові експертизи «будівельно-технічну» та «оціночнобудівельну» експертизу, то суд повинен був призначити комплексну експертизу.
Звертає увагу, що оскільки призначення експертизи з переліком запропонованих питань є фактичним поверненням справи на стадію підготовчого провадження, що є недопустимим на стадії розгляду по суті цивільної справи, а вказане клопотання було підтримано лише на стадії судового розгляду по суті, то відповідно положень статті 222 Цивільного процесуального кодексу України, суд залишає його без розгляду.
Октябрським районним судом м. Полтави не було взято до уваги те, що частина 1 статті 105 Цивільного процесуального кодексу України визначає випадки за яких суд повинен обов'язково призначати експертизу. Зокрема, відповідно до вищезазначеної статті, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Однак, відповідних обставин у справі № 554/6274/23 не встановлено. Натомість, у матеріалах цивільної справи № 554/6274/23 наявні копії висновків експертів (додані ОСОБА_1 до відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва), які підтверджують те, що ОСОБА_2 допустив порушення будівельних норм та правил при самочинному будівництві: 1) висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 154 складеного 20.06.2019 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 554/9806/18 старшого судового експерта ОСОБА_6 ; 2) висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 412 складеного 30.12.2021 за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 554/9806/18 старшого судового експерта Громової Л.М. Вищевказаними висновками підтверджуються факти порушення ОСОБА_2 будівельних норм та правил при самочинному будівництві об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , а також факти порушення таким будівництвом прав інших співвласників.
Оскільки, підставою для проведення експертизи було з'ясування того, чи відповідає ДБН здійснене ОСОБА_2 самочинне будівництво об'єкту по АДРЕСА_1 , а це вже було вирішено за результатами проведення судових експертиз, докази наявні в матеріалах справи, то відсутні підстави для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
25.09.2024 ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі.
30.09.2024 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи у його відсутність
01.10.2024 виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_4 надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши апелянта ОСОБА_1 її представника адвоката Олійник Т.В., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права, що регулюють спірні правовідносини
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За положеннями ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
З аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду цієї справи є визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, а тому з метою підтвердження обставин відповідності ДБН необхідно призначити експертизу.
Задовольняючи клопотання та призначаючи у справі будівельно-технічну та оціночну експертизи, суд першої інстанції зазначив, що предметом доказування у цій справі є право ОСОБА_2 на самочинну прибудову до будинку по АДРЕСА_1 , що можливо визначити за допомогою спеціальних знань у сфері будівництва.
Апеляційний суд з такими висновками місцевого суду погоджується, оскільки вони ґрунтуються на правильно застосованих нормах процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують.
Щодо твердження апелянта про допустимість як доказу висновку експерта № 154 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 554/9806/18 від 20.06.2019 року, виготовленого судовим експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. засл. проф. М.С. Бокаріуса, а також висновку експерта № 412 за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 554/9806/18 від 30.12.2021 року виготовленого судовим експертом Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. засл. проф. М.С. Бокаріуса колегія суддів зазначає, що у вказаних висновках не вирішувалося питання щодо оцінки майна. Також експертизи проводилися станом на 2019-2021 р.р., тоді як позивач вказує, що ним усувалися недоліки будівництва.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства обов'язок доказування та подання доказів покладено на кожну сторону. При цьому відповідно до частини другої статті 77ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
У постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №910/14452/20 сформовано висновок щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування; відзначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті є безпідставними, оскільки висновок про достатність доказів для встановлення обставин, що входять в предмет доказування, здійснюється судом під час ухвалення рішення по суті справи, а не під час вирішення клопотання про призначення експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що призначення експертизи у цій справі має наслідком збільшення фактичного часу перебування справи у провадженні суду, не заслуговують на увагу, оскільки міркування процесуальної економії не можуть призводити до порушення балансу інтересів учасників справи та рівності сторін щодо можливості надавати суду докази і у доведеності перед судом своїх вимог та заперечень.
Тоді як призначення у справі судової експертизи за наявності процесуальних підстав не можна розцінювати, як суттєве обтяження судового процесу, а зупинення провадження на час проведення експертизи відповідно до статті 252ЦПК України є правом суду, реалізація якого зумовлена наданням у розпорядження експертів усіх матеріалів цивільної справи.
Доводи щодо назви експертизи є слушними проте жодним чином не впливають на вирішення питання по суті та може бути підставою для відмови у проведенні експертизи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду колегія суддів не вбачає.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 30 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2024 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді: О.Ю. Кузнєцова
В.П. Пікуль