Справа № 761/33797/24
Провадження № 1-кс/761/22348/2024
23 вересня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 032 53 від 08.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України про арешт майна,
Слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні 120 241 001 000 032 53 від 08.08.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, про накладення арешту на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи доводи клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділення Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100003253 від 08.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 11.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 0.0843 га, кадастровий номер 3222485200:06:002:5194, розмір частки 1, адреса: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0.1196 га, кадастровий номер 3221085500:07:001:0565, адреса: АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_3 , розмір частки 1/1, адреса: АДРЕСА_4 .
Оскільки санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацію майна, слідчий поросив накласти арешт на нерухоме майно, що належить підозрюваному, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином та завчасно.
Власник майна в судове засідання не викликалася на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя, враховуючи обставини, зазначені слідчим у клопотанні, дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наданих суду матеріалів слідчими СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100100003253 від 08.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В рамках даного кримінального провадження, 11.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_4 перебуває нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, площею 0.0843 га, кадастровий номер 3222485200:06:002:5194, розмір частки 1, адреса: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 0.1196 га, кадастровий номер 3221085500:07:001:0565, адреса: АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_3 , розмір частки 1/1, адреса: АДРЕСА_4 .
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 вказуючи підставу для забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Так, згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення в межах якого здійснюється досудове розслідування, а також те, що ч. 3 ст. 369-2 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, у зв'язку із чим вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Аналізуючи наведене вважаю, що надані слідчим матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, що належить підозрюваному ОСОБА_4 , а саме:
- земельну ділянку, площею 0.0843 га, кадастровий номер 3222485200:06:002:5194,
розмір частки 1, адреса:
АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0.1196 га, кадастровий номер 3221085500:07:001:0565,
адреса:
АДРЕСА_2 ;
- квартира АДРЕСА_3 , розмір частки 1/1, адреса:
АДРЕСА_4 .
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя: