СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-аз/759/11/24
ун. № 759/16677/24
08 жовтня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суду міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
12.08.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1661 від 08.08.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Окрім того, 12.08.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1661 від 08.08.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
23 серпня 2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 759/16677/24.
23 серпня 2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 759/16680/24.
29 серпня 2024 року суд постановив ухвалу про об'єднання зазначених позовів в одне провадження.
04 жовтня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття заяви про зміну предмета позову.
Предметом позову є вимоги про скасування постанови № 1661 від 08.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та про скасування постанови № 1654 від 06.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
04 жовтня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1654 від 06.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 51 000,00 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 07.10.2024.
Заява обґрунтована тим, що:
- 06 серпня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв постанову, згідно з якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25 500,00 гривень;
- у зв'язку з несплатою ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови сума штрафу подвоїлася на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП і відтепер становить 51 000,00 гривень;
- 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1661 від 08.08.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності;
- 04 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив доповнити позовні вимоги і скасувати постанову№ 1654 від 06.08.2024. Зазначену заяву суд прийняв, про що постановив ухвалу від 04.10.2024.
- 10 вересня 2024 року головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинський Р.В. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 51 000,00 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1654 від 06.08.2024.
- 10 вересня 2024 року головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинський Р.В. прийняв постанову про арешт коштів боржника, за якою наклав арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ;
- станом на день подання заяви з ОСОБА_1 в рамках указаного виконавчого провадження стягнуто 10 072,38 гривень;
- продовження стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у разі задоволення позову істотно ускладнить ефективний захист його прав, адже змусить вживати додаткових заходів для їх відновлення, а саме ініціювати судове провадження щодо їх повернення.
Відповідно до ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв'язку з розглядом заяви без повідомлення учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши заяву і додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до вимог статті 151 КАС України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п. 5 ч. 1 названої статті).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавець зупиняє виконання виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина третя статті 152 КАС України).
Отже, від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 151 КАС України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Водночас при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що «ключовим при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є встановлення: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії».
Між сторонами у справі виник спір щодо правомірності постанови відповідача № 1654 від 06.08.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому вказана постанова перебуває на примусовому виконанні у Святошинському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). У межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 вчиняються виконавчі дії, зокрема з позивача уже стягнуто частину штрафу.
За таких обставин, суд погоджується з аргументами позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно буде докласти значних зусиль. Якщо позов буде задоволений, однак з позивача буде стягнута уся сума штрафу, для відновлення своїх порушених прав позивач буде змушений звертатися до суду з позовом про повернення безпідставно набутих коштів, нести додаткові судові витрати.
Отже, оскільки такий спосіб забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа прямо передбачений чинним законодавством, є співмірним із позовними вимогами, з якими позивач звернувся до суду, а також ураховуючи, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання оскаржуваної постанови, заява про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 150-154, 241, 242, 248, 293-295 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити повністю.
Ужити заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1654 від 06.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 51 000,00 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого у ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначити дані учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_2 , код в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Направити цю ухвалу всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову (які ідентифіковані судом) для вжиття відповідних заходів, у тому числі Святошинському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.
Суддя Ю.В. Кравченко