Постанова від 07.10.2024 по справі 710/1462/24

Справа № 710/1462/24

Провадження № 3/710/830/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2024 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Щербак О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 30.11.2022 органом 7133, не працює, інші відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суду не відомі,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 026244 від 24.09.2024 - 23.09.2024 близько 20.30 години в АДРЕСА_2 , в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно співмешканця, ОСОБА_2 , а саме висловлювалась нецензурними словами в його адресу, розбила палицею вікна в будинку, внаслідок чого умисно могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час, дату та місце якого повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази у справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з диспозицією ч.1 ст. 173-2 КпАП України адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Так, відповідно до п.3 ч.1 вказаного Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому слід зазначити, що конфлікт (лат. Conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно свого співмешканця. Із письмових пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка була свідком події, слідує, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка, у ході якої вони вживали нецензурну лайку, при цьому ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 , після чого остання побила палицею вікна в будинку.

Отже, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виникла сварка, яку у даному випадку не можна вважати домашнім насильством у розумінні норм матеріального права.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1ч.1 ст. 247 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Щербак

Попередній документ
122155909
Наступний документ
122155911
Інформація про рішення:
№ рішення: 122155910
№ справи: 710/1462/24
Дата рішення: 07.10.2024
Дата публікації: 10.10.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Шполянський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.10.2024)
Дата надходження: 01.10.2024
Предмет позову: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Розклад засідань:
02.10.2024 15:30 Шполянський районний суд Черкаської області
07.10.2024 13:15 Шполянський районний суд Черкаської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЩЕРБАК ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ЩЕРБАК ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Кравченко Тетяна Вікторівна
потерпілий:
Спицин Дмитро Юрійович