Справа № 569/16023/24
1-кс/569/7106/24
04 жовтня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_3 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
Слідчий, у рамках кримінального №42023180000000110 від 21.12.2023, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області із вказаним клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_3 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що що ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 03.10.2023 одержали неправомірну вигоду від ОСОБА_9 на загальну суму 16 700 доларів США що за офіційним курсом Національного Банку України становило 652 926 гривень за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на голову та членів, які перебувають у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 , які відповідно до п.п. «а, ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо встановлення останньому 3-ї групи інвалідності.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого їй злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-заявою про вчинення злочину ОСОБА_9 ;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколами за результатами проведення контролю за вчиненням злочину та відомостями, які містяться в них;
-протоколами огляду ідентифікації грошових коштів;
-протоколами огляду особи та вручення їй грошових для здійснення контролю за вчиненням злочину;
-протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео - контролю особи;
-протоколами обшуку від 03.10.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування встановлено, наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваної, а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали за викладених в ньому обставин, і просили застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Підозрювана ОСОБА_3 та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, однак просили застосувати його у період дрби із 22 год до 06 год.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що СУ ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023180000000110 від 21.12.2023, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
За вищевказаних обставин, 03.10.2024 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов'язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов'язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, розуміючи реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі строком до восьми років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, оскільки проживає за межами міста.
Ризик незаконного впливу на свідків підтверджується тим, що підозрювана може вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи широке коло її знайомств може впливати на свідків у кримінальному проваджені, які на даний час не допитані під час досудового розслідування кримінального провадження. На даний час не допитані як свідки працівники та посадові особи медичних закладів, зокрема КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Центральний» РМР, КП «Рівненської обласної клінічної лікарні ім. Ю. Семенюка» РОР, КНП «Центральна міська лікарня» РМР, КП «Рівненський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення», посадові особи медико-соціальної експерної комісії та інших осіб на яких ОСОБА_3 мала вплинути щодо прийняття рішення відносно ОСОБА_9 .
Із врахуванням того, що на цій стадії досудового розслідування не допитано велику кількість осіб, а тому обрання іншого запобіжного заходу для ОСОБА_3 дасть можливість їй спілкуватися з цими особами, а також іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення таких злочинів, що також може негативно вплинути на хід досудового розслідування. У такому разі, застосування запобіжного заходу не пов'язаного із нічним домашнім арештом дозволить підозрюваній, яка обізнана про коло осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, чиненням тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
ОСОБА_3 відомі дані щодо місця роботи та проживання посадових осіб, які видавали медичні документи та сприяли у встановленні фіктивної групи інвалідності для ОСОБА_9 , на яких вона також може незаконно впливати, перебуваючи на волі.
Підозрювана ОСОБА_3 також може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскіьки на даний час не вилучено всі документи щодо встановлення групи інвалідності для ОСОБА_9 , зокрема медичної документації, епікризів та направлень.
Слід відмітити, що до вчинення кримінальних правопорушень були залучені інші особи, рішення щодо повідомлення про підозру яким на даний час не прийнято. Під час досудового розслідування цього кримінального провадження задокументовано факти отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди для себе за вплив на посадових осіб медико-соціальних експертних комісій, що є ризиком перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того, суд враховує те, що ОСОБА_3 , повністю визнає свою вину, співпрацює з ораном досудового розслідування, є працездатною, має постійне місце проживання, раніше не судима та має на своєму утриманні двох малолітніх дітей, яких виховує самостійно.
Так, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної відповідає вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 181 КПК України.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушенняі, її стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, слід застосувати відносно підозрюваноїо запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною покладених процесуальних обов'язків та попередить вчинення нею дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на неї, обов'язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 193-194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів.
Покласти на підозрювану ОСОБА_3 обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України в в'їзду в Україну.
Встановити строк дії ухвали та термін дії обов'язків, покладених судом до 03.12.2024.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до СУ ГУНП в Рівненській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1