Справа № 563/370/24
07 жовтня 2024 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 549968, 20 лютого 2024 року о 22:24 год., в с. Морозівка Рівненського району Рівненської області, по вул. Незалежності, 23, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, 26 червня 2024 року своєї вини в інкримінованому йому правопорушенні не визнав та пояснив, що жодних алкогольних напоїв того вечора не вживав, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не відмовлявся, так як такої пропозиції не отримував та з поліцейськими жодного контакту не мав. По дорозі додому, в с. Морозівка бачив припаркований в зустрічному напрямку патрульний автомобіль та увімкнені згодом проблискові маяки, однак, не зупинявся, приїхав на подвір'я свого господарства та пішов до хати.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні розповіла суду, будучи інспектором СРПП ВП № 7 та перебуваючи на патрулюванні разом з ОСОБА_3 , в с. Морозівка, біля дванадцятої години ночі, виявили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 (за їхнім переконанням), що рухався їм назустріч. З метою зупинки автівки, вони увімкнули проблискові маячки, проте, водій не відреагував, а поїхав далі. В той час коли вони розвертались, автомобіль звернув до двору, ОСОБА_4 швидко вийшов із авто та побіг у будинок. Перебуваючи біля воріт господарства, за допомогою гучномовця пропонували йому вийти, проте марно. Тоді вирішили повернулись до магазину щоб пересвідчитись чи дійсно ОСОБА_4 був за кермом, а перед тим у магазині. На поставлені запитання продавчиня відповіла, що останній дійсно був у магазині в компанії де вживали алкоголь. Після чого, вони з колегою знову повернулись до господарства ОСОБА_1 та склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки були певні, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому й відповідно поводився: тікав та відмовився спілкуватись.
В судовому засіданні, 10 липня 2024 року свідок ОСОБА_3 суду показав, що перебуваючи на чергуванні, як інспектор СРПП ВП № 7, разом з колегою ОСОБА_2 , в с. Морозівка, біля магазину "Фазенда" побачили припарковане авто "Рено". Оскільки це була досить пізня пора доби, то виникла підозра, що водій може вживати там алкоголь, тому було прийняте рішення зачекати поблизу та перевірити водія. Коли автомобіль розпочав рух було увімкнено проблискові маячки синього та червоного кольору, проте водій не зупинився, пришвишив рух та в'їхав до господарства ОСОБА_1 (на прізвище якого також був зареєстрований вказаний автомобіль). До господарства останнього не заходили, проте повідомляли в гучномовець щоб ОСОБА_4 вийшов, в іншому випадку таку поведінку (що не відповідає обстановці) будуть розцінювати, як відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. На що реакції з боку водія не було, тому було прийняте рішення скласти протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд водія не проводили, не виключає також того, що ОСОБА_1 можливо був у стані наркотичного сп'яніння.
Зважаючи на позицію ОСОБА_1 , який своєї вини не визнав та показання свідків, розглянувши додані до матеріалів справи докази, керуючись при цьому законом, правосвідомістю та своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортного засобу особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 549968 від 20 лютого 2024 року встановлено, що працівниками поліції свідки не залучалися, а здійснювалася відеофіксація події.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи.
Так, інспектор СРПП ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Поліщук В.В. в протоколі серії ААД № 549968, доданих до нього акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та направленні на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу, встановлює ОСОБА_1 , як водію автомобіля «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_1 , ознаки алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів та поведінка, що не відповідає обстановці. Крім того, у вказаному протоколі зазначено, що громадянину ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також відмічено, що останній відмовився від підписів щодо ознайомлення з місцем розгляду справ та підписів про ознайомлення зі змістом протоколу та отриманні його копії, а також, відмовився від пояснень по суті порушення.
Однак, переглянувши відеозапис події судом було встановлено, що відеозапис розпочинається о 22:24 год. з патрульного автомобіля, в якому поліцейські завчасно очікують на транспортний засіб «Renault Trafic» під ймовірним керуванням ОСОБА_1 (що обговорюють між собою), при наближенні якого вмикають проблискові маяки червоного та синього кольору з метою зупинки автомобіля, на що водій не зупинився та пришвидшив рух. Під час розвороту патрульного автомобіля можна розгледіти, що переслідуваний транспортний засіб звернув на подвір'я до будинку АДРЕСА_1 , куди вслід і прибули співробітники поліції. Біля зазначеного господарства, поліцейські, не вимикаючи проблискових маяків, за допомогою сигнально-гучномовної установки, звертаються на адресу ОСОБА_1 рекомендуючи йому вийти з господарства та пояснити причину незупинки (хоча поліцейський одразу і зазначає, що причина йому «більш менш зрозуміла»), а також озвучують своє припущення того, буцімто останній керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, відповідно, також повідомляють про намір запропонувати пройти відповідний огляд, в іншому випадку, це «буде сприйнято як відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння». Суд звертає увагу на те, що при цьому, жодної особи на подвір'ї зазначеного господарства чи біля нього на відео не зафіксовано.
Пізніше, о 22:37 год. відеозапис ведеться вже з магазину «Фазенда», що в с. Морозівка, де співробітники поліції вже розпитують продавчиню щодо обставин перебування в магазині ОСОБА_1 , на що остання відповідає, що не звертала уваги на те чи ОСОБА_4 був у магазині сам чи з компанією та куди і з ким він поїхав не знає, так як з магазину не виходила. Проте ствердно вказала, що останній був тверезий.
Також, під час розповіді поліцейського про обставини події у останньому фрагменті відеозапису стає зрозуміло, що підставою зупинки зазначеного транспортного засобу взагалі була та обставина, що автомобіль «Рено» просто був припаркований біля кафе «Фазенда», а оскільки водій не зупинився, то «склалася підозра, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння».
Складений інспектором СРПП ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Поліщуком В.В. рапорт від 20 лютого 2024 року також суперечить переглянутому відеозапису події, де, крім іншого, зазначено, що «в ході переслідування, т/з було зупинено в АДРЕСА_1 , водій якого мав явні ознаки алкогольного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів», «водій вийшов зі свого автомобіля пішов до свого подвір'я, а саме, житлового господарства», «було встановлено, що водієм являється гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Натомість, з відеозапису видно, що співробітниками поліції, під час переслідування, автомобіль зупинено не було, а прибувши до господарства по АДРЕСА_1 , авто вже стояло з вимкненим двигуном в глибині двору, відповідно, поблизу авто жодної особи не було зафіксовано (ймовірно, що водій вийшов з авто ще до приїзду поліцейських). Суду не відомо в який спосіб в темну пору доби, в дощову погоду та на значній відстані поліцейські встановлювали у водія явні ознаки саме алкогольного сп'яніння. Натомість, під час дачі пояснень в суді інспектори СРПП ВП № 7 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вже не виключали того, що у водія могли також бути ознаки наркотичного сп'яніння.
Аналіз вказаних обставин дозволяє дійти висновку, що в матеріалах справи відсутні будь які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно постанови Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а, Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом у справі, в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені в ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення слід тлумачити на його користь. Вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, з огляду на наведені обставини немає законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки складу цього правопорушення в його діях не встановлено.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.
Повний текст постанови суду виготовлено 08 жовтня 2024 року.
Суддя