Справа №534/2526/24
Провадження №1-в/534/103/24
07 жовтня 2024 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , перевіривши подання Кременчуцького міського сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області стосовно ОСОБА_2 про приведення вироку у відповідність до вимог законодавства,
До Комсомольського міського суду Полтавської області надійшло подання начальника Кременчуцького міського сектору філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 , в якому порушується питання про приведення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.02.2023 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 №3886-ХІ «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.02.2023 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, йому призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, 3 КК України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно ст. 537 ч. 1 п. 13 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 КК України (усунення караності діяння, за яке особа засуджена; призначення особі покарання, що перевищує санкцію нового закону знижується до максимальної межі покарання, встановленою санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 цього Кодексу).
Приписи ст. 539 ч. 2 п. 2 КПК України передбачають, що клопотання (подання) по вирішенню питання, пов'язаного із виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Так, 09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст.51 КпАП України, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.
Частина 2 ст. 74 КК встановлює кримінально-правовий наслідок зворотної дії закону, що скасовує злочинність діяння. Якщо злочин декриміналізовано після набуття законної сили вироком суду, яким особа засуджена за такий злочин із призначенням їй покарання, вона має бути негайно звільнена від призначеного судом покарання. Це, зокрема, означає, що: а) у разі, якщо особа ще не відбуває призначене їй покарання (наприклад, звільнена від його відбування із випробуванням або виконання вироку відстрочене - вона звільняється від повного строку чи розміру покарання, призначеного за декриміналізований злочин;
б) якщо особа відбуває призначене їй покарання - вона звільняється від його невідбутої частини;
в) якщо разом з основним покаранням особі було призначене додаткове і воно ще не виконане - вона звільняється від відбування додаткового покарання;
г) якщо покарання особі призначене за сукупністю злочинів або сукупністю вироків і один із вчинених нею злочинів декриміналізовано - вона звільняється від покарання, призначеного окремо за декриміналізований злочин, після чого суд повинен заново визначити остаточне покарання без урахування того, від якого особу було звільнено.
Згідно ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Аналізуючи викладене, суд зауважує, що органом пробації не конкретизовані у поданні вимоги та застосований ініціатором звернення альтернативний підхід не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства, а отже позбавляє заінтересовану особу визначитись зі способом захисту.
За таких обставин, суд доходить висновку про невідповідність внесеного органом пробації подання вимогам Закону, з огляду на що подання не може бути прийнято до розгляду та підлягає поверненню до уповноваженого органу з питань пробації.
На підставі викладеного та керуючись ст.370, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд
Подання начальника Кременчуцького міського сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_3 про приведення вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у відповідність до чинного законодавства - повернути.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1