Справа № 372/5444/24
Провадження № 2-2301/24
08 жовтня 2024 року м. Обухів
Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
07.10.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 1 жовтня 2021 року у Обухівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 328; врегулювати та встановити розмір аліментів у відсотковому співвідношенні згідно Закону.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу було передано для розгляду судді Рабчуна Р.О.
У відповідності до вимог ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Згідно відповіді № 230984 від 07.10.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
ОСОБА_1 визначає предмет позову як «розірвання шлюбу».
Обґрунтування позову та прохальна частина містить вимогу про розірвання шлюбу.
Окрім того, позивачкою зазначено окрему позовну вимогу щодо врегулювання та встановлення розміру аліментів у відсотковому співвідношенні згідно Закону.
Однак позовна вимога - «врегулювання та встановлення розміру аліментів у відсотковому співвідношенні згідно Закону», не є конкретною, адже не вказано розмір аліментів та спосіб їх стягнення.
Також відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В супереч приписам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, жодного обґрунтування вимоги щодо стягнення аліментів позовна заява не містить.
Зважаючи на викладене, позивачка має визначитись із предметом позову або привести прохальну частину у відповідність до заявленого предмету позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, при поданні позовної заяви про стягнення аліментів необхідно надати докази проживання дитини, на утримання якої будуть стягуватись аліменти, разом із позивачем.
Зазначеної вимоги ОСОБА_1 не виконала. Зважаючи на викладене, суд не має можливості встановити з ким із батьків проживають діти, на чиє утримання позивачка хоче стягнути аліменти із відповідача. Також, ОСОБА_1 не надає суду жодних даних щодо того, що діти перебувають на її утриманні. Визначення змісту та розміру позовних вимог, а також вибір способу стягнення аліментів - у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі, є правом саме позивача, а тому, у відповідності до вищенаведених положень Сімейного кодексу України, позивачу слід конкретизувати та уточнити вимогу, чітко зазначивши спосіб стягнення аліментів.
Крім того, прохальна частина має особливо важливе значення при розгляді справи з огляду на застосування принципу диспозитивності розгляду, оскільки є тією формою захисту, яку просить заявник у суду, тому вона має бути чітко та конкретизовано сформульовано відповідно до суті позову.
Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Крім того, позивачка не вказує з якого моменту необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність, яка проявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Отже, в цивільному судочинстві суд не може виходити за межі заявлених вимог та ухвалювати будь-які судові рішення на підставі припущень про те, які саме вимоги бажала заявити особа.
Таким чином, позивачка має уточнити зміст прохальної частини у відповідності до вищезазначених норм цивільного процесуального законодавства.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який становить 5 (п'ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.О. Рабчун