7 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 344/20573/23
провадження № 51-4465 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 червня 2024 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано п. 4 ч. 2, частин 3, 5 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК.
Таке при зверненні до Верховного Суду було залишено поза увагою.
За змістом поданої скарги, у ній захисник, посилаючись на надмірну суворість заходу примусу, просить його пом'якшити.
Однак усупереч законодавчим приписам автор скарги не зазначив обґрунтування саме явної несправедливості призначеного із застосуванням ст. 69 Кримінального кодексу України (далі - КК) покарання, як це передбачено ст. 414 КПК, зважаючи також на визначені у статтях 50, 65 КК загальні засади та мету - попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом із цим, наполягаючи на пом'якшенні покарання, призначеного нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК, у поданій скарзі захисник не навів обставин, які мають правове значення і не були враховані судом при ухваленні вироку та слугують підставою для зміни цього рішення.
Крім того, попри те, що оспорюваний вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, скаржником не викладено обґрунтування у розрізі статей 404, 412, 419 КПК допущення апеляційним судом таких порушень норм права, котрі є істотними і перешкодили чи могли перешкодити йому постановити законну ухвалу.
Отже, не обґрунтовано й вимоги про зміну судових рішень на підставі п. 3 ч.1 ст. 438 вказаного Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Водночас до скарги не додано копії ухвали апеляційного суду, засвідченої належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (додана роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень містить знеособлену інформацію про учасників судового розгляду), що стає на заваді реалізації положень статей 428, 430 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 грудня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 червня 2024 року залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6