7 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 465/2681/14-к
провадження № 51-4426 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу, підписану представником потерпілого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 ,
установила:
До Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга, підписана ОСОБА_5 , в якій порушується питання про перегляд указаного судового рішення в касаційному порядку.
Перевіривши подану скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано пунктів 4, 5 ч. 2, частин 5, 6 цієї норми процесуального права.
Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції (далі - Суд) перевіряє правильність застосування саме норм права і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Зазначене не було враховано при зверненні до Суду.
Як відображено в касаційній скарзі (перша сторінка) особою, яка її подає є заявник ОСОБА_4 і в тексті звернення, вказано, що воно подано останнім. Однак замість ОСОБА_4 скаргу підписано електронним підписом ОСОБА_5 . Наведені розбіжності перешкоджають безспірно визначити конкретну особу учасника кримінального провадження, який оспорює ухвалу, а отже, і додержанню ст. 436 КПК при прийнятті рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.
Разом із цим, як убачається зі змісту касаційної скарги, її автор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а вирок місцевого суду залишити без змін. Однак така вимога не узгоджується зі ст. 436 КПК (повноваження Суду за наслідками розгляду касаційної скарги).
Водночас, зазначаючи про неправильне застосування ст. 49 Кримінального кодексу України у провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , автор скарги не наводить обґрунтування цьому, з огляду на імперативність й точний зміст положень указаної норми матеріального права. Крім того, скаржник не наводить аргументів, які би свідчили про допущення судом апеляційної інстанції таких порушень, які у розумінні ст. 412 КПК є істотними та тягнуть за собою обов'язкове скасування оскарженої ухвали.
Усупереч ч. 5 ст. 427 КПК автор скарги не додав до неї копії ухвали місцевого суду, засвідченої належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», що стає на заваді реалізації положень статей 428, 430 КПК.
Також при скеруванні скарги через підсистему «Електронний кабінет» було залишено поза увагою, що її функціонування у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду здійснюється з урахуванням вимог процесуального законодавства. Відповідно до ст. 35 КПК, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам провадження копій наданих документів.
Частиною 6 ст. 427 КПК передбачено, що до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
Отже, у разі звернення представником потерпілого зі скаргою, він зобов'язаний надати відповідні копії з додатками для надіслання іншим учасникам провадження або докази надсилання їх згаданим учасникам. Проте ОСОБА_5 таких доказів не представив.
Оскільки касаційна скарга не відповідає положенням, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу, підписану представником потерпілого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційні скарги будуть повернуті особі, яка їх подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7