25.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/639/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді Дармін М.О, Кощеєв І.М.
при секретарі: Солодовій І.М.
за участю:
від позивача: Юркова Т.С. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
від відповідача: Явтух О.Г. ( в залі суду) - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 (суддя Дупляк С.А.) у справі №904/639/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" (01010, місто Київ, вул. Острозьких Князів, будинок 32/2; ідентифікаційний код 37401646)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 2; ідентифікаційний код 03340920)
про стягнення грошових коштів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якому просить стягнути 462 193,65 грн, з яких: 400 958,17 грн основної заборгованості, 47 947,18 грн пені, 4 340,85 грн трьох процентів річних, 8 947,45 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у даній справі позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" 400 958,17 грн основної заборгованості, 47 947,18 грн пені, 4 340,85 грн трьох процентів річних, 8 947,45 грн інфляційних втрат, 5 546,32 грн судового збору.
23.04.2024 від позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 106 219,37 грн витрат на оплату професійної правової допомоги.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 клопотання позивача про відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" 15.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.
З огляду на специфіку та малозначність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд першої інстанції, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/639/24 є завищеним, а тому не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 106 219,37 грн у суді першої інстанції у даній справі. Оцінивши зміст наданих позовних вимог, які фактично полягають у складанні позовної заяви, місцевий суд вказав, що обґрунтованою є вартість послуг у розмірі 15 000,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 та змінити резолютивну частину рішення, виклавши її в наступній редакції: «Клопотання позивача про відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. В решті вимог відмовити.».
Апелянт вважає, що додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області має бути змінено в частині відшкодування витрат на правову допомогу у бік зменшення до 5 000 грн., що відповідає обсягу реально наданих послуг.
Скаржник мотивує тим, що додаткова угода № 15 від 09 лютого 2024 року визначає вартість послуг правової допомоги у розмірі 46 219, 37, однак у попередніх орієнтовних витратах визначених прохальній частині позовної заяви зазначено суму у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 у справі № 904/639/24. Розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 25.09.2024 о 12 год. 30 хв.
27.06.2024 представником позивача надано відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якому зазначено, що відповідачем не надано обґрунтованих заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, а також не надано доказів на підтвердження їх надмірності.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у справі №826/2689/15 від 09.04.2019, в якій зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, стверджує, що інша сторона має доводити неспівмірність наданих послуг з їх ціною.
В судовому засіданні 25.09.2024 відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задовольнити. Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, додаткове рішення господарського суду залишити без змін.
25.09.2024 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024, у даній справі, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 клопотання позивача про відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
В силу положень ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Матеріалами справи встановлено, що 30.03.2018 між позивачем (далі позивач, замовник) та адвокатським об'єднанням "Правовий Альянс" в особі голови (керуючого партнера) Костенка Олександра Вікторовича (далі адвокатське об'єднання, виконавець) був укладений договір №300318-1/01/043/18 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.
Пунктом 3 договору сторони узгодили вартість послуг та порядок їх оплати.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг виконавця складається з:
3.1.1. щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі: 1.000,00 грн, крім того, ПДВ 200,00 грн. Загальна сума з ПДВ складає 1.200,00 грн щомісяця.
3.1.2. плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до Договору.
Пунктом 3.2 договору узгоджено, що компенсація витрат виконавця, що пов'язані із службовим відрядженням працівників виконавця під час представництва інтересів замовника поза його місцезнаходженням здійснюється замовником у розмірі вартості проїзду, вартості проживання та добових витрат працівників виконавця.
Пунктом 3.3 договору визначено, що строк розрахунків за договором:
3.3.1. щомісячна оплата за отримання правової допомоги перераховується замовником на рахунок виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця в якому будуть надавитись послуги.
3.3.2. компенсація витрат виконавця, передбачена пунктом 3.2. договору, сплачується замовником протягом 5 робочих днів після одержання акта приймання-передачі за звітний місяць.
3.3.3 плата, передбачена пунктом 3.1.2. цього договору перераховується замовником у порядку та строк, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
3.4. Виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику акт приймання-передачі послуг у двох примірниках, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги додаються до актів приймання-передачі послуг в електронному вигляді. Замовник підписує, датує повертає виконавцю 1 один примірник акта приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо виконавець до 20 числа місяця, наступного за звітним, не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 квітня 2018 року до 31 грудня 2020 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення (п. 5.1. договору).
Додатковими угодами №3,4,5,10 сторони домовились викласти пункт 5.1. договору у наступній редакції: « 5.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з « 01» квітня 2018 року по « 31» грудня 2024 року включно, а в частині проведення розрахунків до їх остаточного завершення».
Додатковою угодою №15 від 09.02.2024 п.1.1. передбачено, що виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу в ході здійснення позовної роботи щодо стягнення на користь ТОВ «Регіональна газова компанія» з АТ «Дніпропетровькгаз» заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 462 193,65 грн за договором від 01.09.2021 №12А160-220-21, в тому числі, забезпечити представництво прав та охоронюваних законом інтересів замовника при розгляді даної справи судами.
Пунктом 3.1.додаткової угоди сторони погодили, що вартість послуг, які передують поданню позовної заяви, надаються при складанні та поданні позовної заяви, складанні інших процесуальних документів до суду першої інстанції та під час супроводження справи в суді першої інстанції, становить 46 219,37 грн, які підлягають сплаті замовником на користь виконавця до 22 квітня 2024 року.
Сторони погодили, що за умови прийняття судом першої інстанції рішення на користь замовника, замовник додатково зобов'язується сплатити Виконавцю гонорар успіху в розмірі 60 000,00 грн. Оплата коштів, передбачених цим пунктом, здійснюється протягом 20 календарних днів з дня ухвалення рішення судом першої інстанції (п. 3.2. договору).
Пунктом п. 3.3 обсяг та вартість наданих послуг є остаточними та не можуть бути змінені протягом дії даної угоди, за винятком випадків, передбачених в п. 3.4., 6.1. даної угоди.
Замовник несе додаткові витрати виконавця, які були понесені зі сторони виконавця для належного виконання взятого на себе зобов'язання за умовами цієї угоди, в розмірі фактично понесених витрат (п. 3.4. додаткової угоди).
Пунктом 5.1. додаткової угоди передбачено, що угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до прийняття остаточного рішення у справі, а в частині розрахунків до їх повного здійснення. Замовник не обмежує Виконавця в строках ведення справи (п. 5.2. додаткової угоди).
22.04.2024 сторонами підписано акт наданих послуг, яким узгоджено, що загальна вартість послуг за додатковою угодою №15 від 09.02.2024 до договору про надання правової допомоги від 30.03.2018 №300318-1/01/043/18 становить 106 219,37 грн.
На підтвердження своїх вимог викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ «Регіональна газова компанія» додала опис робіт (наданих послуг) виконаних Адвокатським об'єднанням «Правовий альянс» для надання правничої допомоги:
- здійснення правового аналізу наданих клієнтом документів, що стосуються предмету договірних відносин, порядку направлення та підписання Актів наданих послуг, строків та порядку розрахунків, запит від Клієнта додаткових документів та їх правовий аналіз; - 4 години;
- підрахунок пені, 3% річних, інфляційних втрат за період існування заборгованості за договором від 01.09.20212 № 12А160-220-21 - 2 години;
- підготовка проекту позовної заяви про стягнення 400 958,17 грн. основного боргу, 47 947,18 пені, 4 340,85 грн. 3% річних та 8 947,45 грн. інфляційних втрат за договором від 01.09.2021 № 12А160-220-21 - 4 години;
- направлення для суду та в відповідачу через «Електронний суд» позовної заяви з додатками - 2 години.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений відповідачем становить 106 219,37 грн.
При цьому, судова колегія апеляційного суду бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Еast/West Аlliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Правова позиція, наведена вище, викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Отже, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справі, апеляційний господарськи суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 106 219,37 грн. не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору та складності справи.
Колегія суддів погоджується з судом попередньої інстанції, що фактично підготовка проекту позовної заяви про стягнення грошових коштів включає у себе перші два пункти робіт (послуг). Підготовка позову включає в себе аналіз наданих документів та розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, а оскільки три пункти з опису робіт (послуг), що були надані фактично є однією єдиною послугою, отже вартість послуг на професійну правову допомогу є неспівмірною та перші дві послуги мають бути виключені із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги. Документ сформований в системі «Електронний суд» 01.05.2024.
Таким чином, здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на специфіку та малозначність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, є вірним висновок суду першої інстанції про необхідність зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, який підлягає покладенню на відповідача та наявності підстав для стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у загальній сумі 15 000,00 грн.
Місцевий господарський суд правомірно виходив з критеріїв розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 у справі №904/639/24- залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2024 у справі №904/639/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 08.10.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв