Єдиний унікальний номер справи: 650/1152/24 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О.
Номер провадження: 22-ц/819/374/24 Доповідач: Майданік В.В.
08 жовтня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Майданіка В.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Орловської Н.В.,
секретар Олійник К.О.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Підодвірного Тараса Івановича, діючого від імені ОСОБА_1 , на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2024 року, ухвалене у складі судді Сікори О.О., дата складення повного тексту рішення - не зазначено, у справі за позовом Мєшніка Костянтина Ігоровича , діючого від імені Акціонерного товариства "Універсал Банк", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
06 березня 2024 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 30.10.2019 року у розмірі 128 979,01 грн станом на 15.01.2024 року, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 128 979,01 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Позов обґрунтований наступним.
"Monobank" - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Онбординг відбувається шляхом:
--- верифікації клієнта очно на точці видачі;
--- верифікація клієнта очно у відділенні Банку;
--- верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці;
--- верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці.
Починаючи з травня 2020 року:
--- відеоверифікація працівником Банку дистанційно;
--- ДІЯ піерінг на точці дистанційно та селфі клієнта;
--- спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови і правила обслуговування в AT "Універсал Банк"при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови), опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank додаються до позову.
Відповідно до п.п 4.2.19 п. 4 Розділу І на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, Клієнт зобов'язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Договору, що розташований за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в Мобільному додатку, з метою виконання умов Договору з урахуванням можливих змін до нього.
Згідно із п. 1 Розділу 1 "Терміни та визначення"Умов мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Згідно із п.п. 2.3. п.2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного Кодексу України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5.3., 5.8.1. п.5 Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
П.п. 2.1., 2.4., 2.5. пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг "Monobank". Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком: (І) при додаванні інформації з картки в Мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, або (II) при активації Клієнтом віртуальної картки в Мобільному додатку. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу П Умов, а саме:
--- Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі (п.5.1.);
--- Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування (п.5.2.);
--- Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку (п.5.3.);
--- Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання (п.5.4.);
--- Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної картки до її активації за допомогою Мобільного додатку та / або контактного центру Банку (п.5.7.);
--- На суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця (п.5.9.);
--- Сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем (п.5.10);
--- Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі тав термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (п.5.11).
Також п.п.5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання Клієнтом за Договором. Зокрема:
--- У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної Заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах (п.5.15.);
--- У разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту (п.5.16);
--- У випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені (п.5.17);
--- При цьому у разі якщо Клієнт погасить Заборгованість зі сплати Обов'язкового платежу, яка виникла до настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і Щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у Повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати Щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу) (п.5.18);
--- У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі "на вимогу", а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п.5.19).
Відповідно п.8.20. п.8 Розділу І Умов 3 урахуванням положень частини 2 статті 625 ЦК України, Сторони погодили, що за несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, Клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Зазначено, що у вимозі про необхідність повернення всієї суми боргу за кредитом Банк вказує про необхідність оплати в терміновому порядку.
Таким чином, вказано, від цього моменту подальше неповернення клієнтом раніше одержаних від Банку коштів свідчить про несанкціоноване користування клієнтом чужими грошовими коштами, за що останній у відповідності зі статтею 625 ЦК України та підпункту 8.20 пункту 8 розділу І Умов має сплатити Банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 922/175/18, за змістом якої встановлено, що формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 Цивільного кодексу України і статті 230 Господарського кодексу України.
30.10.2019 року ОСОБА_1 (Відповідач) звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30.10.2019 року.
Керуючись положеннями статті 633, 634, 641 ЦК України, AT "Універсал Банк"пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank / Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в AT "Універсал Банк"при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank.
Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком. Своїм підписом на Анкеті заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами. Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов'язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Також п.6 Розділ І визначено використання електронного підпису.
Зокрема, відповідно до п.6.4. під удосконаленим електронним підписом розуміється вид електронного підпису, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис. Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа.
Згідно з п.6.5. генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі.
Відповідно до п.6.6. відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом.
На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 87 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Станом на 28.01.2023 року у Відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.01.2023 року направив повідомлення "пуш"про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 26.02.2023 став у формі "на вимогу".
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором станом на 15.01.2024 року становить 128 979,01 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 128 979,01 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн
Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.03.2024 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом і ухвалено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с.45-46).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с.1).
У відзиві на позовну заяву, поданому 15 квітня 2024 року, представник відповідача Підодвірний Т.І. , просить відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на їх необґрунтованість, а саме на те, що кредитний договір не був укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). Крім того, відповідач не був ознайомлений з істотними умовами договору, а докази протилежного позивачем не надані, з вимогою про порушення умов договору до відповідача ніхто не звертався, розрахунки заборгованості не підтверджують сам факт заборгованості та не конкретизують з чого вона складається (а.с.48-56).
У відповіді на відзив, наданій 16 квітня 2024 року, представник позивача заперечує проти обґрунтувань відзиву, вказує, що відповідач відповідно до пункту 3 Анкети-заяви від 30.10.2019 року підписанням договору Боржник підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку (затверджені Протоколом № 41 від 09.10.2019 р., набули чинності з 10.10.2019 р., які діяли на момент підписання Анкети-заяви). Також підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі Боржнику та не потребують додаткового тлумачення. Щодо зміни умов договору то боржник не звертався до Банку з непогодженням про зміни Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився.
Щодо письмового складання договору вказав, що із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
Кредитний договір між АТ "Універсал Банк" та Відповідачем разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком Боржнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису Відповідача.
У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.
Тому зазначив, що застосування до даних правовідносин правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17, є незаконним, адже вищевказана судова практика ВП ВС ухвалена судом щодо інших кредитних угод, з іншими умовами, правилами та сторонами, зокрема у кредитних відносинах, на підставі договору, укладеного у письмовій формі відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України (правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже Боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку "monobank", бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком "monobank" жодним чином.
Кредитний договір між АТ "Універсал Банк" та Відповідачем разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком Боржнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису Відповідача.
Розрахунок заборгованості (доданий до позову) зображає наявність обґрунтованої заборгованості. Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 232 438,29 грн. За весь час користування карткою Боржником було проведено витрат по картці на суму 361 417,30 грн. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 128 979,01 грн (361 417,30 грн - 232 438,29 грн = 128 979,01 грн).
Отже, з урахуванням вищесказаного позивач, вказує на правові підстави для стягнення заборгованості з Боржника у повному обсязі відповідно до Анкети-заяви до договору надання банківських послуг, Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", Тарифів за карткою Monobank, тому просить задовольнити позовні вимоги (а.с.57-90).
У запереченні на відзив, поданому 19 квітня 2024 року, представник відповідача Підодвірний Т.І. просить відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини, які були вказані у відзиві, з доповненням, що позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", та не є належним доказом укладення договору.
До того ж, подана Позивачем анкета-заява від 30.10.2019 року підписана з боку Відповідача та представника банку власноруч, без використання електронного цифрового підпису, що автоматично спростовує твердження представника Позивача про нібито укладення кредитного договору в електронному вигляді.
Отже, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення між Банком та Відповідачем кредитного договору від 30.10.2019 року, і не доведено того факту, що договір нібито було укладено саме на тих умовах, на які посилається Позивач, а тому позовна заява не підлягає задоволенню (а.с.91-95).
У своїх додаткових поясненнях від 20.05.2024 року позивач зазначив механізм реєстрації та отримання банківських послуг, додавши відповідні скріншоти мобільного телефону, пояснивши кроки, які робить клієнт для отримання банківських послуг:
--- завантажує на свій мобільний пристрій за стосунок Monobank;
--- ознайомлюється з актуальними Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту (зображення №№ 1 і 2);
--- зазначає мобільний номер телефону, на який буде направлено ОТР-пароль, введення якого є підтвердженням факту ознайомлення з актуальними Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту (зображення № 3);
--- завантажує скан-копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток з метою попередньої ідентифікації;
--- далі відбувається верифікація клієнта співробітником банку та сторони підписують Анкету-заяву.
При цьому зазначається, що мобільний застосунок не переходить на наступний етап реєстрації без ознайомлення клієнта з актуальними Умовами та правилами (а.с.96-104).
Оскаржуваним рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2024 року позов був задоволений. Суд вирішив:
--- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 30.10.2019 року у розмірі 128 979,01 грн станом на 15.01.2024 року, в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 128 979,01 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн;
--- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що кредитний договір між банком та відповідачем, у т.ч. анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Як вважав суд, з наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Тобто, як вважав суд, з огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору. Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису, що, на думку суду, відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19, які згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також суд виходив з того, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується наданими доказами, зокрема розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів по картці. Натомість відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, а тому виникла заборгованість, розмір якої складає 128 979,01 грн. Адже відповідно до виписки про рух коштів заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 87 000,00 грн та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 41 979,01 грн, тобто заборгованість складає 128 979,01 грн. Тобто, відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 232 438,29 грн, а за весь час користування карткою боржником було проведено витрат по картці на суму 361 417,30 грн. Відтак, сума коштів, яка досі не була повернута банку, становить 128 979,01 грн (361 417,30 грн - 232 438,29 грн = 128 979.01 грн.).
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому скаржник послався на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема, вказав, що суд не прийняв до уваги того, що позивачем не надано доказів укладення кредитного договору з відповідачем на тих умовах, на які посилається позивач, та отримання відповідачем кредитних коштів, не надано належне обґрунтування суми заборгованості. Також не відповідає фактичним обставинам справи твердження позивача про те, що позивачем було надано відповідачеві електронний цифровий підпис за допомогою якого Відповідач міг би підписати "Умови та правили надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту. Адже позивача не було включено до Довірчого списку, що є обов'язковим для кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг згідно з п.23. ч.1 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги". Також і матеріли справи не містять жодного доказу направлення відповідачеві у мобільний додаток "Умов та правил" від будь-якої дати та їх погодження/підписання відповідачем, як і не містять доказів наявності у відповідача мобільного додатку, куди б такі "Умови та правила" могли буті відправлені. Крім того, вказав, що позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Тому, на його думку, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та не є належним доказом укладення договору. Крім того, звернув увагу на те, що подана позивачем анкета-заява від 30.10.2019 року підписана з боку відповідача та представника банку власноруч, без використання електронного цифрового підпису, що автоматично спростовує твердження представника Позивача про нібито укладення кредитного договору в електронному вигляді.
Також зазначив, що суд залишив поза увагою помилковість доводів позивача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 р, оскільки відповідно по постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 697/302/20, де позивачем також було АТ "Універсал Банк" та між сторонами виникли аналогічні правовідносини, що і в даній справі, Верховний Суд прийшов до висновку про застосування до даних відносин судової практики, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду № 342/180/17 від 03.07.2019р.
Також вказав, пославшись на судові рішення судів апеляційної інстанції, що судом не було враховано сталу судову практику зі спірних правовідносин, яка підтверджена висновками як апеляційних судів, так і Верховного Суду, висновки якого є обов'язковими для врахування судами.
Також зазначив, що суд не прийняв до уваги того, що позивачем не направлено до суду "Умови і правила" від 09.10.2019 року, натомість надані "Умови і правила", датовані 24.11.2021 року.
Також вказав, що суд залишив поза увагою те, що умови анкети-заяви не містять будь якого розміру відсотків, неустойки та інших платежів, а тому й відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 09.01.2020 по справі № 643/5521/19. А банком самостійно збільшено тіло кредиту на 70 568,76 грн за рахунок нарахованих відсотків, погашення яких відбулось за рахунок тіла кредиту, і відповідно відбулось "штучне" збільшення тіла кредиту. Відповідно до наданого позивачем розрахунку (15 колонка) відповідач сплатив на користь банку 173 651,43 грн, а з іншого боку позивач у позовній заяві, зазначає про нібито отримання відповідачем 87 000,00 грн. Тобто, якби навіть відповідач отримав кошти від Банку, то вказана позивачем сума повернута з переплатою майже у 2 рази (87 000 - 173 651,43 = - 86 651,43 грн).
Справу було призначено до апеляційного розгляду на 08.10.2024 року о 09-20 годині, однак учасники справи, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Відповідно до витягу зі Статуту банку, погодженого НБУ 09.12.2020 року, позивач АТ "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352) є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (а.с.39-40).
Проект "mопоbапк", який був запущений позивачем - це банк у смартфоні. Цим позивач відрізняється від інших класичних банків України. У даному випадку банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Через це Банк використовує саме електронні договори.
В рамках проекту monobank відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
30.10.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30.10.2019 року (а.с.14).
В обґрунтування позовних вимог Банк надав заяву позичальника, витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" " при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, затверджені рішенням Правління ПАТ "Універсал Банк" протокол № 6 від 24.11.2021 року, які набирають чинності з 27.11.2021 року (а.с.15-27), та паспорт споживчого кредиту "Картка monobank" за укладеним з відповідачем договором від 30.10.2019 року (а.с.30-32).
Наявний Витяг з Тарифів за карткою Monobank, який містить паспорт споживчого кредиту "Карта Monobank" (а.с.30-32).
Витяг з Тарифів за карткою Monobank передбачає відповідальність позичальника у вигляді штрафу та комісію (а.с.28-29).
У заяві позичальника зазначено, що ОСОБА_1 проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою підтвердив, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомився, погодився та отримав у мобільному додатку, складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив та зобов'язався виконувати його умови.
Також у анкеті-заяві від 30.10.2019 року відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором та є рівнозначним аналогом його власноручного підпису.
Умови і правила обслуговування в AT "Універсал Банк"при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank (далі - Умови), зокрема і ті, які були чинні на час підписання відповідачем Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 30.10.2019 року, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
Відповідно до п.п 4.2.19 п. 4 Розділу І на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, Клієнт зобов'язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Договору, що розташований за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в Мобільному додатку, з метою виконання умов Договору з урахуванням можливих змін до нього.
Згідно із п. 1 Розділу 1 "Терміни та визначення"Умов мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).
Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Згідно із п.п. 2.3. п.2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного Кодексу України договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5.3., 5.8.1. п.5 Розділу І Умов Клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими Клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами Банку через Мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
П.п. 2.1., 2.4., 2.5. пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту Картку (далі - Картка, або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг "Monobank". Датою укладення Договору є дата підписання Клієнтом Анкети-заяви та отримання Картки. Платіжна карта передається Клієнту не активованою. Платіжна картка активується Банком: (І) при додаванні інформації з картки в Мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, або (II) при активації Клієнтом віртуальної картки в Мобільному додатку. З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 Розділу П Умов, а саме:
--- Ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов зазначених в цьому Договорі (п.5.1.);
--- Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування (п.5.2.);
--- Сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку (п.5.3.);
--- Клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання (п.5.4.);
--- Банк надає інформацію про кредитний ліміт Платіжної картки до її активації за допомогою Мобільного додатку та / або контактного центру Банку (п.5.7.);
--- На суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця (п.5.9.);
--- Сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів й не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним місяцем, і очікує погашення до 23:55 останнього дня місяця, наступного за звітним місяцем (п.5.10);
--- Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розмірі тав термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами (п.5.11).
Також п.п.5.15-5.19 п. 5 Розділу II Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання Клієнтом за Договором. Зокрема:
--- У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної Заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах (п.5.15.);
--- У разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої Заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту (п.5.16);
--- У випадку настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань Банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3-х робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє Клієнту Повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку протягом якого вони мають бути здійснені (п.5.17);
--- При цьому у разі якщо Клієнт погасить Заборгованість зі сплати Обов'язкового платежу, яка виникла до настання Істотного порушення Клієнтом зобов'язань, та сплатить штраф і Щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу), вимога Банку, зазначена у Повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати Щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування Кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу) (п.5.18);
--- У випадку якщо Істотне порушення Клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18., Кредит стає у формі "на вимогу", а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту Вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачену цим Договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п.5.19).
Відповідно п.8.20. п.8 Розділу І Умов 3 урахуванням положень частини 2 статті 625 ЦК України, Сторони погодили, що за несвоєчасне виконання Клієнтом Вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом, що свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, Клієнт несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання шляхом сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 74,4 (69,6, процентів - для держателів платіжної картки MONOBANK PLATINUM або IRON BANK) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Також п.6 Розділу І визначено використання електронного підпису.
Зокрема, відповідно до п.6.4. під удосконаленим електронним підписом розуміється вид електронного підпису, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис. Удосконалений електронний підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили використання ЕП без сертифіката ключа.
Згідно з п.6.5. генерація ключової пари (особистого та відкритого ключів) здійснюється за допомогою смартфону Клієнта, на якому встановлений Мобільний додаток лише після Ідентифікації Клієнта з використанням смартфону Клієнта. Згенерований особистий ключ Клієнта захищається паролем та може бути розміщений у хмарному сховищі.
Відповідно до п.6.6. відкритий ключ розміщується в Анкеті-Заяві, яка підписується Клієнтом.
Відповідно до довідки про наявність рахунку, наданої позивачем до відповіді на відзив, відповідачу було відкрито рахунок за карткою № НОМЕР_1 , статус картки активна до 10.24 (а.с.70).
Відповідно до довідки від 16.04.2024 року про розмір встановленого кредитного ліміту за карткою № НОМЕР_1 , наданої позивачем до відповіді на відзив, первісно (з 30.10.2019 року) кредитний ліміт відповідачу був встановлений в розмірі 25 000,00грн. У подальшому він був збільшений, станом на 22.02.2022 року він становив 87 000,00 грн (а.с.69).
Отже, на підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 87 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ "Універсал Банк" свої зобов'язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Надана позивачем банківська виписка за період з 30.10.2019 року по 15.01.2024 року (за карткою № НОМЕР_1 ) має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р №578/5, згідно якого до таких первинних документів віднесені, зокрема виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок, повідомлення банків, касові й банківські документи (а.с.71-88).
Згідно вказаної виписки з 30.10.2019 року по 15.01.2024 року відповідач користувався кредитними коштами, здійснюючи покупки, перерахування на інші платіжні картки, знімаючи готівку в банкоматах, поповнюючи рахунки мобільного зв'язку, розраховуючись кредитною карткою через мобільний застосунок "Monobank", частково погашав кредит, поповнюючи картку через мобільний додаток Приват24 та термінал ІВОХ, що свідчить про визнання ним кредитного зобов'язання.
Матеріали справи містять скріншоти мобільного телефону відповідача із зазначенням відповідних дій позичальника при укладенні договору, зокрема номер мобільного телефон, введення коду із SMS (а.с.67).
Станом на 28.01.2023 року у Відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28.01.2023 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 26.02.2023 став у формі "на вимогу".
Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30.10.2019 року, укладеним між сторонами, станом на 15.01.2024 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 128 979,01 грн, яка складається з:
128 979,01 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту);
0, 00 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками;
0, 00 грн - заборгованість за пенею;
0, 00 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання (а.с.8-13).
Вказаний розрахунок відповідачем не спростований та містить детальний розпис нарахованої заборгованості, як поточної так і простроченої, відповідно до графіку погашення кредиту, з зазначенням сум погашення за наданим кредитом, з вказівкою на дату нарахування складових загальної заборгованості за кредитом та дати здійснення платежів позичальником.
Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки до нього він дійшов при повному та всебічному дослідженні обставин справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
Щодо кредитного договору, укладеного між сторонами
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України (статті 626-654).
За ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Отже, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.
З урахуванням ч.3 ст.631 ЦК України ("Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення") Банк та Боржник у договорі надання банківських послуг встановили, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами, що виникли до укладення договору та стосуються надання клієнтом банку підтверджень, погоджень, повідомлень, підписів з використанням клієнтом OTP-пароля. Сторони визнають, що усі надані клієнтом за допомогою ОТР-паролю підтвердження, погодження, повідомлення, підписи до укладення цього Договору є дійсними та такими, що прирівнюються до документів (повідомлень, листів, заяв) підписаних клієнтом власноручним підписом та є невід'ємними частинами Договору.
За положеннями ст.634 ЦК України ("Договір приєднання"):
--- договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1);
--- договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору (частина 2).
За положеннями ст.639 ЦК України:
--- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина 1);
--- якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2).
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 вказаного Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 вказаного Закону).
Згідно ч.6 ст.11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч.8 ст.11 вказаного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Отже, укладення між банком та відповідачем (боржником) договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію". Форма та порядок укладання договору відбулось саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети та паспорту споживчого кредиту "Картка monobank" шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
У справі встановлено, і про це зазначає позивач у своїх додаткових поясненнях від 20.05.2024 року, що існує певний механізм реєстрації та отримання банківських послуг, який включає в себе поетапні дії клієнта (позичальника) з метою отримання банківських послуг: завантаження на свій мобільний пристрій застосунку Monobank; ознайомлення з актуальними Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту; зазначення клієнтом свого мобільного номеру телефону, на який буде направлено ОТР-пароль, введення якого є підтвердженням факту ознайомлення з актуальними Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту; завантаження клієнтом скан-копії свого паспорта та РНОКПП в мобільний додаток з метою попередньої ідентифікації; здійснення верифікації клієнта співробітником банку; підписання сторонами Анкети-заяви. При цьому зазначається, що мобільний застосунок не переходить на наступний етап реєстрації без ознайомлення клієнта з актуальними Умовами та правилами.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
У свою чергу, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та, у розумінні статей 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики з визначенням порядку і умов кредитування, прав і обов'язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Такі отримані Відповідачем у мобільному додатку Умови і правила надання банківських послуг, що скріплено його підписом, знову ж таки, у Анкеті-заяві, разом із Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, складають дійсний правочин між сторонами у справі.
Крім того, з Тарифів та Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що надані позивачем, убачається підписання їх сторонами договору шляхом накладення електронного цифрового підпису, що законом не забороняється, така форма укладення договору добровільно обрана її сторонами та свідчить про акцепт Відповідачем запропонованих їй умов кредитування.
За положеннями ст.9 Закону України "Про споживче кредитування":
--- кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина 1);
--- до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина 2).
Отже, слід дійти висновку, що відсутність підпису Боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", Тарифів за карткою Моноbанк, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту "Карта mопоbапк" не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Правова природа договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Договір є обов'язковим для виконання.
Боржник висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку "mопоbапк" шляхом застосування клієнтом та Банком електронного цифрового підпису.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає доведеним, що між сторонами було укладено договір про споживчий кредит в електронному вигляді у мобільному застосунку "mопоbапк" шляхом застосування клієнтом та Банком електронного цифрового підпису. Складовими вказаного договору є отримані відповідачем у мобільному додатку Умови і правила надання банківських послуг, що скріплено підписом, Анкета-заява разом із Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що кредитний договір між банком та відповідачем було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача. Як підставно вважав суд, з наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису, що, на думку суду, відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19.
Щодо наявності та розміру заборгованості
Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України "Про споживче кредитування":
--- у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит;
--- кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені;
--- якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 ст.1054 ЦК).
За положеннями ст.1050 ЦК України:
--- якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1);
--- якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2).
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначено ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3).
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 ст.549 ЦК).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст.549 ЦК).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
На час розгляду справи договір про надання банківських послуг "Моnоbаnк" від 30.10.2019 року, укладений між сторонами, недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 30.10.2019 року у розмірі 128 979,01 грн станом на 15.01.2024 року, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 128 979,01 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Анкету-заяву позичальника, Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms, як невід'ємні частини кредитного договору.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 14.07.2020 року у справі № 367/4970/13-ц, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, ОСОБА_1 докази, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором (зі змінами), так і розмір боргу, не надала, що є її процесуальним обов'язком (стаття 60 ЦПК України 2004 року).
Згідно правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 08.07.2020 року у справі № 464/4985/15-ц, твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості станом на 07 квітня 2015 року, який містить детальний розпис нарахованої заборгованості, як поточної так і простроченої, відповідно до графіку погашення кредиту, з вказівкою на щомісячні платежі, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом та дати здійснення платежів позичальником. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 не надала.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 02.07.2020 року у справі № 753/16745/15-ц, було підтримано позицію суду апеляційної інстанції про те, що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та обставинами справи.
На все вищезазначене суд першої інстанції уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх недоведеність, враховуючи, що розрахунок заборгованості є неналежним доказом та не може підтверджувати існування кредитної заборгованості.
Надані позивачем банківська виписка про рух коштів по картці, Розрахунок заборгованості підтверджують наявність та розмір кредитної заборгованості відповідача перед позивачем.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, а тому виникла заборгованість, розмір якої складає 128 979,01 грн. Адже, як правильно зазначив суд, відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 232 438,29 грн, а за весь час користування карткою боржником було проведено витрат по картці на суму 361 417,30 грн. Відтак, сума коштів, яка досі не була повернута банку, становить 128 979,01 грн (361 417,30 грн - 232 438,29 грн = 128 979.01 грн.).
Висновки суду апеляційної інстанції
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами і є такі, що висновки суду не спростовують.
Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на відсутність доказів укладення кредитного договору з відповідачем на тих умовах, на які посилається позивач (укладення кредитного договору в електронному вигляді).
При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що, як правильно встановив суд першої інстанції, форма та порядок укладання договору відбулось в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача- підписання позичальником заяви-анкети та паспорту споживчого кредиту "Картка monobank" шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Скріншоти мобільного телефону відповідача із зазначенням відповідних дій позичальника при укладенні договору підтверджують укладання між сторонами електронного договору про надання банківських послуг з відповідними умовами. З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Також, слід залишити поза увагою й посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 697/302/20, де позивачем також було АТ "Універсал Банк" та між сторонами виникли аналогічні правовідносини, що і в цій справі, в якій Верховний Суд прийшов до висновку про застосування до даних відносин судової практики, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду № 342/180/17 від 03.07.2019р.
При цьому апеляційний суд виходить з того, що правовідносини сторін і встановлені фактичні обставини у цій справі та у справах, зазначених скаржником, не є тотожними й подібними, адже, як вже було зазначено, у цій справі встановлено на підставі належних доказів, що форма та порядок укладання договору відбулось в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача. І з наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Також підлягають відхиленню й посилання скаржника на те, що умови анкети-заяви не містять будь якого розміру відсотків, неустойки та інших платежів, що унеможливлює покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками, пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей, підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що укладання договору відбулось в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача, який ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту.
Також не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на надання позивачем "Умов і правил", датованих 24.11.2021 року замість "Умов і правил" від 09.10.2019 року.
При цьому апеляційний суд виходить з того, що вказана технічна помилка позивача, а саме долучення до позовної заяви не тих "Умов і правил" (а саме "Умов і правил" від 24.11.2021 року замість "Умов і правил", затверджених Протоколом № 41 від 09.10.2019 року) зовсім і не свідчить про неукладеність договору в електронній формі, адже у справі встановлено і про це вже було зазначено, що укладання договору відбулось в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача, який ознайомився з дійсними на час укладення договору Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту. Умови і правила обслуговування в AT "Універсал Банк", зокрема і ті, які були чинні на час підписання відповідачем Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 30.10.2019 року, були опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з дійсними Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Отже, відповідні умови в правила були в електронному вигляді і ця технічна помилка (у наданні до позову не тих умов і правил) не впливає на правильність рішення.
Крім того, як такі, що не впливають на правильність рішення, і не містять в собі підстав для його скасування, підлягають відхиленню решта доводів апеляційної скарги.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Підодвірного Тараса Івановича, діючого від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повного тексту постанови - 08 жовтня 2024 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська