Номер провадження: 11-кп/813/1357/24
Справа № 504/4765/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12023162200000108, внесеному до ЄРДР 08 липня 2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Одеського р-ну Одеської обл., громадянина України, який має середню освіту, тимчасово не працює, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годи громадських робіт .
Строк покарання визначено обчислювати з дня приведення вироку до фактичного виконання.
Речовий доказ - диск CD-R 700mb 52x 80min марки «Verbatim», залишено зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що він 02 червня 2023 року не раніше 17 години 00 хвилин, більш точного часу судом не встановлено, перебуваючи на ділянці дороги поблизу житлового будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у конфлікт зі своєю сусідкою - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння останній тілесних ушкоджень.
З метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 , діючи умисно, використовуючи фізичну силу, схопив обома руками та почав стискати шию потерпілої ОСОБА_10 , а також, наніс їй декілька ударів руками в область голови та тіла, точна кількість судом не встановлена, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синців на задній поверхні шиї в верхній третині справа, на задній поверхні шиї в верхній третині зліва, на животі справа в нижній третині, на передній поверхні правого передпліччя в верхній третині, на зовнішній поверхні правого передпліччя в верхній третині, в області лівого плечового суглоба по верхній поверхні, які відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , не погодився із оскаржуваним вироком, вважаючи його ухваленим за неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність з огляду на наступні обставини:
- судом першої інстанції неусунуті розбіжності між показаннями свідка ОСОБА_11 та дослідженим відеозаписом з місця події, а саме щодо перебування дружини обвинуваченого під час конфлікту;
- судом першої інстанції, неусунуті суперечності, які наявні між показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 щодо часу вчинення злочину, з урахуванням того, що виклик в поліцію був зареєстрований 02.06.2023 року о 20 годині 20 хвилин;
- висновок експерта щодо тяжкості тілесних ушкоджень свідчить лише про наявність у потерпілої тілесних ушкоджень;
- судом першої інстанції порушено право обвинуваченого на захист, оскільки дебати проведенні за відсутності захисника, який був занятий у іншому судовому засіданні та звернувся до суду з відповідним клопотанням, яке було підтримано обвинуваченим у судовому засіданні.
Посилаючись на викладені обставини, захисник, просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження.
Окрім того, захисник також просить дослідити наявні у кримінальному провадженні докази та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Позиції учасників судового розі ляду.
Заслухавши судцю-доповідача, виступ учасників судового засідання; дослідивши матеріали провадження та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положеннями ч. 2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Відповідно до положень ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
У відповідності до положень ст. 2 КПК України одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб'єктів, усі дії і процесуальні рішення.
Вимогами ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Тобто, обов'язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства на всіх стадіях судового розгляду.
Зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду кримінального провадження №12023162200000108, внесеного до ЄРДР 08 липня 2023 року, при постановленні вироку відносно ОСОБА_8 , суд першої інстанції не дотримався та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України тягнуть за собою безумовне скасування вироку.
Статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) визначено право на справедливий суд, що знайшло своє відображення у положеннях статей 7, 10, 22 КПК, відповідно до яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться рівність перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК, свобода сторін кримінального провадження у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. При цьому, суд зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний створити сторонам необхідні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.364 КПК України у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Судові дебати є важливим етапом судового розгляду, коли обвинувачений та інші, зазначені в ч. 1 ст. 364 КПК учасники судового провадження, виступають із промовами, в яких оцінюють обставини, установлені під час кримінального провадження, та досліджені докази, обґрунтовуючи свої висновки з питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні судового рішення, з метою схиляння суду до прийняття позиції промовця (сторони кримінального провадження).
Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 лютого 2024 року ( а.с.126 т. 1) від захисника ОСОБА_14 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , надійшла заява про відкладання судового засідання у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, однак, 13 лютого 2024 року у судовому засіданні суду першої інстанції суд закінчив з'ясування обставин та перевірку їх доказами, не задовольнивши клопотання захисника щодо відкладення розгляду справи, та перейшов до судових дебатів та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по суті.
Відповідно до журналу судового засідання та технічного запису судового засідання від 13 лютого 2024 року суддя оголосив клопотання захисника про відкладання та заслухав думку учасників судового засідання, зокрема, прокурорів та обвинуваченого, які вважали неможливим проводити судовий розгляд за відсутності захисника ОСОБА_15 , суд дійшов висновків про можливість продовження судового розгляду вказаного кримінального провадження, оскільки дата судового засідання була узгоджена у попередньому судовому засіданні (а.с. 131 т.1).
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять інформації щодо зловживання захисником ОСОБА_15 своїми процесуальними правами, зокрема, систематичне неприбуття захисника у судові засідання та подання клопотань про перенесення судового розгляду, при цьому попереднє судове засідання відкладено для надання часу стороні обвинувачення для підготовки до судових дебатів (а.с.121 т.1).
Отже, захисником завлено клопотання про відкладення судового розгляду у порядку передбаченому законом України, однак суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання, належним чином не мотивувавши вказаного рішення.
Посилання суду першої інстанції, що дата судового засідання була узгоджена у попередньому судовому засіданні зі сторонами кримінального провадження, не свідчить про обґрунтованість підстав для відмови у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду.
З огляду на вищезазначене апеляційний суд приходить до висновків, що суд першої інстанції не вжив необхідних заходів для забезпечення реалізації захисником та обвинуваченим права на виступ в судових дебатах, не забезпечив сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав.
Такі обставини свідчать про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливого судового розгляду, оскільки кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, заява №17748/91, п. 38), що, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, не узгоджується з положеннями ст. 6 Конвенції щодо забезпечення права на справедливий суд.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду по справах №137/265/19 від 26.05.2020 та №643/2909/17 від 24.11.2021.
Отже, колегія суддів вбачає, що наведені обставини є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому вирок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим і вмотивованим та на підставі ст.ст. 407, 409, 412 КПК України підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Оскільки, під час апеляційного розгляду, судом встановлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів не перевіряє інші доводи апеляційної скарги сторони захисту, але вони підлягають обов'язковій перевірці при новому судовому розгляді.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно дослідити обставини кримінального провадження, керуючись законом, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги захисника щодо доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_8 , після чого з урахуванням усіх обставин, зважаючи на положення Конвенції та правозастосовну практику Європейського суду з прав людини, ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення згідно з вимогами процесуального та матеріального законів.
Керуючись ст.ст. 24, 129, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12023162200000108, внесеному до ЄРДР 08 липня 2023 року, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - скасувати.
Призначити новий судовий розгляд матеріалів кримінального провадження №12023162200000108, внесеного до ЄРДР 08 липня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4