Справа № 674/1570/24
Провадження № 2/674/746/24
про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2024 року м. Дунаївці
Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Шафікова Ю.Е., ознайомившись із матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новодунаєвецької селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що її подано без дотримання вимог встановлених ст.ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява має містити ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п.п.2, 9, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.
У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (п. 8.12 постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Як вбачається із ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом із тим позивачем не зазначено ціну позову, не надано підтвердження саме дійсної вартості нерухомого майна станом на день звернення із даним позовом до суду, а в разі неможливості встановити таку вартість надати підтверджуючі документи.
Згідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до суду даної позовної заяви позивачка зобов'язана сплатити судовий збір в сумі 1 відсоток ціни позову. Проте, при подачі позову позивач сплатив судовий збір в сумі 1211,20 грн.
У зв'язку з відсутністю відомостей про дійсну вартість земельної ділянки, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який повинен сплатити (доплатити) позивач за подання до суду даної позовної заяви.
Для усунення недоліків позивачу слід надати суду докази вартості спірного нерухомого майна та сплати судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, з урахуванням вже сплаченої частини суми судового збору згідно долученої до позову квитанції.
Нормами ст.185 ЦПК України визначено, якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, суд протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Без усунення недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду. Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків, шляхом зазначення у позовній заяві ціни позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Новодунаєвецької селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення недоліків позовної заяви в зазначений в ухвалі строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Е.Шафікова