Справа № 674/621/24
Провадження № 2/674/372/24
30 вересня 2024 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Шафікової Ю.Е.,
за участю секретаря Проценко Л.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 34802 грн. 73 грн.-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором №784836 від 11.04.2019 року в розмірі 34802,73 грн., з яких: - 23099,51 грн. - сума заборгованості,9620,96 -сума інфляційних втрат, 2082,26 грн. - сума 3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» зазначає, що 11 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №784836, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 7000 грн. ОСОБА_2 не виконала умови договору щодо повернення наданих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. 12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №784836 від 11 квітня 2019 року, позивач став новим кредитором та отримав право вимоги за кредитними договорами. Оскільки зобов'язання щодо повернення кредитних коштів відповідачкою залишаються невиконаними, позивач був змушений звернутись до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 24 квітня 2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
02 вересня 2024 року від представника відповідачки адвоката Наталюка Н.М. на адресу суду надійшов відзив, згідно якого просив поновити строки для подачі відзиву на позовну заяву та в задоволенні позову просив відмовити, оскільки факти викладені в позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України. Позивач вказує, що 11.04.2019 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №784836, відповідно до якого відповідачці було надано позику в сумі 7000 грн. ОСОБА_2 не виконала умови договору щодо повернення наданих коштів, внаслідок чого виникла заборгованість 25102 грн. 12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором про надання фінансового кредиту №784836 від 11 квітня 2019 року, за яким ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло прав кредитора стосовно відповідача. Разом з тим представником позивача не додано Реєстру боржників до Договору факторингу №1, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Встановлені обставини свідчать, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшло право вимоги до відповідача від ТОВ «Авентус Україна», а відповідно, і до позивача, згідно до договору факторингу. Позов не підлягає задоволенню.
Протокольною ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2024 року продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання в якому просив розглянути справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, проти постановлення заочного рішення не заперечив.
Представник відповідачки адвокат Наталюк Н.М. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 квітня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №784836, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта (п. 1.1 Договору). Позика видана строком на 30 днів (п. 1.2 Договору). Знижена процентна ставка становить 0,54 % від суми позики за кожен день користування позикою. Стандартна процентна ставка становить 1,80 % від суми позики за кожен день користування позикою (п.п. 1.3.1-1.3.2 Договору).
Разом з цим, доказів того, що кредитні кошти за даним договором були перераховані на рахунок відповідачки до матеріалів позовної заяви не додано.
12 квітня 2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.
Витягу з реєстру права вимоги до договору факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що позивач посилається на те, що право вимоги до відповідачки виникло саме на підставі договору факторингу від 12 квітня 2018 року, в той час як спірний кредитний договір укладено лише 11 квітня 2019 року. Отже, на момент укладення договору факторингу, кредитних правовідносин та підставі договору №784836 укладеного з ОСОБА_2 , ще не існувало.
Як передбачено ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи не містять відомостей та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейшло право вимоги до відповідача від ТОВ «Авентус Україна» згідно договору факторингу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження позивача про набуття права грошової вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_2 за договором №784836 від 11 квітня 2019 року перед ТОВ «Авентус Україна» у зв'язку з укладенням договору факторингу № 1 від 12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», є безпідставним, а тому позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 34802 грн. 73 грн. - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» , місцезнаходження: 4112, м.Київ, вул..Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239;
відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Ю. Е. Шафікова