ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
07 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 , 27.07.2024 року о 23:26 год. у м. Одеса, вул. Преображенська, 9а, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «Wings», номерні знаки НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» ARLM0409, результат позитивний - 0,23% проміле, порушивши п. 2.9 «а» ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, незважаючи на належне сповіщення про дату, час та місце розгляду справи. Водночас від захисника Іскра С.Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із незадовільним станом здоров'я ОСОБА_1 .
Оцінюючи на предмет обґрунтованості поданого клопотання та наявності підстав для його задоволення і відкладення судового розгляду справи, суд враховує, що стороною захисту до клопотання не було долучено жодних підтверджуючих документів неможливості прибуття до суду притягуваної та її захисника. Також судом враховано, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справи участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у такій категорії справ не є обов'язковою. Більш того, захисником ОСОБА_2 не надано жодних пояснень щодо її неприбуття в судове засідання. Тому, за таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заяви сторони захисту та відкладення судового розгляду справи, оскільки непідтвердження поважності причин неявки до суду створює враження про переслідування мети затягнути судовий розгляд справи.
Таким чином, суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 та її захисник Іскра С.Л. будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляд справи в суді, не з'явились, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №104862 від 28.07.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , 27.07.2024 року о 23:26 год. у м. Одеса, вул. Преображенська, 9а, керувала транспортним засобом, а саме електросамокатом «Wings», номерні знаки НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» ARLM0409, результат позитивний - 0,23% проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 було проведено у зв'язку з виявленням в останньої ознак сп'яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, результат позитивний - 0,23% проміле;
- роздруківкою з результатами огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 7510» ARLM0409 від 27.07.2024 року, відповідно до якого результат позитивний - 0,23 % проміле;
- відеозаписом долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, зокрема приладу «Drager Alcotest», за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодилась із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Зі змісту ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких визначено: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, які і були виявлені поліцейським у притягуваної ОСОБА_1 , а тому були підставою для проведення її огляду.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З урахуванням вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність в діях притягуваної складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинила умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене нею адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою її виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень на неї необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
07.10.2024
Єдиний унікальний номер справи: №522/14276/24
Номер провадження №3/522/6959/24
Головуючий суддя - Русєва А.С.