Справа № 609/1170/24
2-а/609/32/2024
08 жовтня 2024 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката, Сампара Надії Миронівни до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -
06 вересня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат, Сампара Надія Миронівна звернулася з адміністративним позовом до відповідачів старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
10 вересня 2024 року ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом, Сампара Надією Миронівною у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом. У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката, Сампара Надії Миронівни про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовлено. Залишено без руху позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката, Сампара Надії Миронівни до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Надано представнику позивача строк для усунення вищевказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно довідки про доставку електронного листа документ доставлено представнику позивача 11.09.2024 о 16:23:34 год.
20 вересня 2024 року на адресу Шумського районного суду Тернопільської області представник позивача ОСОБА_1 - адвокат, Сампара Надія Миронівна надіслала заяву про поновлення строку подання позовної заяви, у якій як на підставу поважності причин пропуску строку звернення з зазначеним позовом до суду, вказує на те, що оскаржувана постанова була отримана 26.08.2024 представником ОСОБА_1 у відповідь на адвокатський запит. Раніше про оскаржувану постанову, її зміст та наслідки позивачу відомо не було, копії ОСОБА_1 не отримував. Зазначає, що 12.07.2024 між ФОП ОСОБА_3 (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір на виконання робіт, а саме перекриття даху ангару за адресою: АДРЕСА_1 в строк з 12.07.2024 по 04.09.2024. Таким чином, з12.07.2024 по 04.09.2024 ОСОБА_1 перебував в Рівненській області, вихідними днями в нього були лише неділя та у нього відсутня можливість ознайомитися з матеріалами справи, а постанову наручно він не отримував. У вихідний день у ОСОБА_1 відсутня можливість подати позовну заяву. Враховуючи наведене, представник позивача просить визнати причини пропуску строку подання позовної заяви поважними та поновити строк звернення із позовною заявою.
Строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі Шумського районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2024 року сплив 21.09.2024.
Однак, слід зазначити, що з 23 вересня 2024 року по 07 жовтня 2024 рік головуючий суддя у справі перебував у черговій відпустці згідно наказу Шумського районного суду Тернопільської області від 09.09.2024 № 11-в «Про надання відпустки судді Олегу Ковтуновичу».
Вирішуючи заявлене клопотання та оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями статті 286 КАС України встановлені спеціальні строки для звернення із адміністративним позовом до суду з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до вимог статті 286 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подана протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За висновком Верховного Суду Суд таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального закону, суд зауважує, що законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху встановлено десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення такої постанови.
Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
В силу вимог ч. 1ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Водночас поважність таких причин повинен доводити саме заявник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).
Заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, представник позивача посилається на те, що оскаржувана постанова була винесена 14.07.2024, проте після її оформлення копії не отримував, отримана 26.08.2024 представником ОСОБА_1 у відповідь на адвокатський запит, раніше про оскаржувану постанову, її зміст та наслідки позивачу відомо не було.
Суд не бере до уваги посилання представника позивача про те, що оскаржувану постанову позивач не отримував, адже у графі постанови «копію постанови мною отримано» міститься підпис ОСОБА_1 .
А також, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду у заяві про поновлення строку подання позовної заяви не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об'єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. При застосуванні процесуальних норм слід уникати не тільки надмірного формалізму, а й надмірної гнучкості, яка може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлене позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву особі, яка її подала.
Керуючись ст. 169 КАС України, суддя -
Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката, Сампара Надії Миронівни до старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - повернути особі, яка його подала.
Роз'яснити позивачу та його представнику, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарг протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 08 жовтня 2024 року.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ