07 жовтня 2024 рокуСправа №160/24198/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №160/24198/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 08.08.2023 року №046350012942, яким відмовлено в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 .
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV період навчання з 09.02.1998 року по 07.06.1998 року, а також 23.07.1998 року.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з 01.08.2023 року.
- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
26 вересня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву позивача про роз'яснення рішення суду від 27.11.2023 року, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».
В обґрунтування заяви зазначає, що судове рішення потребує роз'яснення в такому: чи мав на увазі суд, ухвалюючи рішення в частині зобов'язання призначити пенсію за віком, що до правовідносин, що склалися між сторонами, має бути застосована тільки одна норма права - ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.08.2024 року №22390-20398/З-02/8-0500/24 судом не зобов'язано призначити позивачу пенсію згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідно, виконання рішення суду призведе до зменшення розміру пенсії.
Заявник просить роз'яснити рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, з 01.08.2023 року, а саме: чи є приписи ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключною (єдиною) нормою права, яка має бути застосована відповідачем при виконанні рішення суду, або чи мають бути взяті до уваги і інші норми права, що регулюють правовідносини між сторонами, зокрема, стаття 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року призначено заяву про роз'яснення судового рішення до розгляду в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказану заяву суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Передусім суд зазначає, що системне тлумачення положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз'ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.02.2022 року у справі №160/3964/20.
Роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.10.2023 року у справі №640/23825/20.
Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Надаючи правову оцінку рішенню Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, суд приходить до переконання, що воно постановлено у межах заявлених позовних вимог, резолютивна частина викладена чітко і зрозуміло та повністю узгоджується із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому розширеного тлумачення шляхом роз'яснення цього судового рішення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
У свою чергу, подана заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що резолютивна частина рішення суду викликає труднощі в їх розумінні.
З наданого позивачем листа органу Пенсійного фонду України вбачається наявність спору щодо розміру пенсії позивача. В свою чергу в рамках розгляду справи №160/24198/23 вирішувалося питання про право позивача на пенсію певного виду. Як наслідок, роз'яснення цього рішення суду могло б стосуватись питань щодо виду пенсії, яку належить призначити позивачу, або ж дати, з якої її належить призначити. На противагу цьому позиція позивача свідчить про те, що він та орган Пенсійного фонду України по різному оцінюють поширення на призначену позивачу пенсію законодавчих гарантій щодо розміру пенсій окремій категорії осіб. Такі дії є окремим, новим актом правової поведінки, незгода з яким може бути предметом нового судового розгляду, що стосуватиметься саме розміру пенсії позивача. Правова оцінка таких дій, про яку фактично просить позивач, не може бути здійснена в рамках процедури роз'яснення судового рішення чи інших юридичних процедур в межах справи №160/24198/23, оскільки вимагає встановлення обставин та здійснення їх правової оцінки.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви позивача про роз'яснення судового рішення належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі №160/24198/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.В. Боженко