09 вересня 2024 рокуСправа №160/17285/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 05.06.2024 р. №045650013430 щодо відмови йому в призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській зарахувати йому до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 18.01.1988 р. по 15.01.1990 р., з 15.01.1990 р. по 25.01.1991 р., з 26.01.1991 р. по 01.11.1991 р., з 01.11.1991 р. по 31.07.1992 р., з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р.;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській призначити йому пенсію за віком, починаючи з 05.06.2024 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 05.06.2024 року звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 05.06.2024 р. №045650013430 відмовлено йому у призначені пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю законних підстав. У рішенні вказано, що загальний страховий стаж позивача складає 41 рік 07 днів, з яких пільговий стаж по Списку № 1 становить 01 рік 06 місяців 13 днів. Позивач не погоджується з відмовою пенсійного органу, оскільки його пільговий стаж по Списку № 1 становить 05 років 09 місяців 03 дні, що підтверджується довідками, наказами, даними трудової книжки. У зв'язку з чим, позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-VI. Вважаючи протиправним спірне рішення від 05.06.2024 р. №045650013430 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідачу позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 01 та 09 липня 2024 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 29.05.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
05.06.2024 року Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача, та прийнято рішення № 045650013430, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю законних підстав. Рішенням встановлено, що страховий стаж позивача становить 41 рік 07 днів, пільговий стаж по списку № 1 - 01 рік 06 місяців 13 днів, пільговий стаж по списку № 2 - 02 роки 01 місяць 13 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 18.01.1988 р. по 31.12.1991 р., оскільки працював слюсарем-ремонтником цеху водоемульсійних фарб, що за умовами Списку № 2 право на пільгову пенсію мають слюсарі-ремонтники по ремонту технічного обладнання. Згідно із протоколом комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 27.10.2022 р. № 6 прийнято рішення підтвердити роботи з 01.01.1992 р. по 31.07.1992 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2, а з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р., для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637.
Так, відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.07.1985 року в спірні періоди позивач працював:
- запис № 7 - 18.01.1988 року прийнятий в цех водоемульсійних фарб слюсарем-ремонтником по 5 розряду. Наказ № 11 від 17.01.1988 року;
- запис № 8 - 14.11.1988 року переведений там же слюсарем-ремонтником по 6 розряду. Розпорядження № 94 від 14.11.1988 року;
- запис № 9 - 15.01.1990 року переведений на дільницю нової техніки слюсарем-ремонтником в хімічних цехах по 6 розряду. Наказ № 2 від 15.01.1990 року;
- запис № 10 - 01.11.1991 року переведений слюсарем-ремонтником водоемульсійних фарб, в хімічних цехах по 6 розряду. Наказ № 93 від 13.11.1991 року;
- запис № 11 - 31.07.1992 року - звільнений відповідно до ст.38 КЗпП України, за власним бажанням. Наказ № 180 від 31.07.1992 року;
Отже, трудова книжка позивача в частині спірних періодів містить відомості про його роботу на пільгових умовах по Списку №1.
Крім того, довідкою № 22, яка видана ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» підтверджено, що позивач працював повний робочий день на наступних посадах:
- з 18.01.1998 р. по 15.01.1990 р. (1 рік 9 місяці 16 днів) слюсарем-ремонтником цеху водоемульсійних фарб у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком № 1 розділом 8 підрозділом 1 пунктом 8 постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173;
- з 15.01.1990 р. по 25.01.1991 р. (1 рік 10 днів) - слюсарем-ремонтником в хімічних цехах заводу на дільницю нової техніки у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком № 1 розділом 8 підрозділом 1 пунктом 8 постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173;
- з 26.01.1991 р. по 01.11.1991 р. (9 місяців 5 днів) - слюсарем-ремонтником в хімічних цехах заводу на дільницю нової техніки;
- з 01.11.1991 р. по 31.07.1992 р. слюсарем-ремонтником цеху в хімічних цехах заводу водоемульсійних фарб у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком № 1 розділом 8 підрозділом А пунктом 1 шифр 1080А010 постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10;
- з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р. (1 рік 6 місяців 12 днів) - слюсарем-ремонтником в цеху лаків та емалей на ефірах целюлози та полімеризаційних смолах у виробництві лакофарбової продукції з застосуванням органічних розчинників, що передбачено Списком №1 розділом 8 підрозділом А пунктом 1 шифр 8А.1 постанови КМУ від16.01.2003 р. № 36.
Також, довідкою № 22 підтверджено, що відповідно до постанови КМУ № 442 від 01.08.1992 р. атестацію робочих місць здійснено.
Як вже суд зазначав вище, приймаючи рішення від 05.06.2024 року № 045650013430, відповідач не зарахував період роботи з 18.01.1988 р. по 31.12.1991 р. до пільгового стажу, оскільки позивач працював слюсарем-ремонтником цеху водоемульсійних фарб, що за умовами Списку № 2 право на пільгову пенсію мають слюсарі-ремонтники по ремонту технічного обладнання.
Суд вважає помилковими такі висновки пенсійного органу та зазначає наступне.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Згідно із пунктом 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637.
Порядком від 05.06.2024 р. №045650013430 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №337/1297/17, ухвалі Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020 року №560/3197/19, постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року №216/8709/15-а(2-а/216/17).
Проаналізувавши записи трудової книжки позивача у спірні періоди, вбачається, що трудова книжка містять відомості щодо назви професії, що належить до Списку №1.
Окрім того, відповідач не ставить під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача, а судом в свою чергу не встановлено будь-яких виправлень або неточностей у записах трудової книжки.
Також, зміст уточнюючої довідки № 22 підтверджує, що посади, які обіймав позивач, і робота, яку він виконував у період з 18.01.1988 р. по 31.07.1992 р., віднесені саме до Списку №1.
Таким чином, період з 18.01.1988 р. по 31.07.1992 р., в якому позивач працював у ВАТ «Дніпропетровський лакофарбовий завод» є документально підтвердженими та підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за Списком № 1.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість підстав для неврахування відповідачем спірного періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком № 1 при розгляді заяви про призначення йому пенсії на пільгових умовах.
За вказаних обставин суд вважає, що рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах від 05.06.2024 року № 045650013430 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р., суд вказує на таке.
Як вбачається з рішення Комісії при Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровської області про результати розгляду заяви від 27.10.2022 р. № 6, комісією підтверджено період роботи позивача з 04.06.2007 р. по 16.12.2008 р. для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1. Оскільки спірний період вже був зарахований до пільгового стажу позивача за Списком № 1, суд не має підстав для їх повторного зарахування, а тому відмовляє в цій частині заявлених позовних вимог.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком, починаючи з 05.06.2024 р., суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
При вирішенні зазначеного спору судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 р. у зразковій справі №360/3611/20, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 05.06.2024 року № 045650013430 пільговий стаж позивача було обраховано без врахування періодів роботи з 18.01.1988 року по 31.07.1992 року, в свою чергу адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо обрахунку пільгового стажу позивача.
Тому суд вважає за необхідне, лише зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.05.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 18.01.1988 року по 31.07.1992 року, та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі в розмірі 484,48 грн. (968,96 грн. : 2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650013430 від 05.06.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 18.01.1988 року по 31.07.1992 року, та з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма