справа №761/23124/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/5285/2024 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
03 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100100001155 від 18 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100100001155 від 18 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України - відмовлено.
Не погоджуючись з указаною ухвалою слідчого судді власник майна ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання про скасування арешту майна.
16 вересня 2024 року до Київського апеляційного суду з Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100100001155 від 18 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження суд уважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень частини четвертої статті 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
Відповідно до частини третьої статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Згідно частини третьої статті 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, поданого у порядку частини першої статті 174 КПК України.
Вказане узгоджується і з правовою позицією Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі №569/17036/18, у постанові від 20 травня 2024 року у справі №712/191/23.
Частина четверта статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту майна, постановленої у порядку частини першої статті 174 КПК України, суд уважає, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись статтями 309, 376, 392, 399 КПК України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 липня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100100001155 від 18 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2