справа №753/10664/23 Головуючий у І інстанції - Кулик С.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/15488/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
01 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної установи «Держгідрографія» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року та на додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Держгідрографія» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку, -
установив:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ДУ «Держгідрографія» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку.
В обґрунтування вимог позову зазначила, що наказом керівника ДУ «Держгідрографія» від 19 вересня 2022 року, №314-? її прийнято на посаду заступника начальника юридичного управління ДУ «Держгідрографія» з 20 вересня 2022 року, за основним місцем роботи.
Наказом керівника ДУ «Держгідрографія» №14 від 03 лютого 2023 року, введено в дію організаційну структуру ДУ «Держгідрографія», а наказом керівника Установи №15 від 07 лютого2023 року, внесено зміни до організаційної структури та штатного розпису апарату управління ДУ «Держгідрографія». Наказом керівника ДУ «Держгідрографія» №16 від 07 лютого 2023 року, було затверджено та введено в дію штатний розпис ДУ «Держгідрографія».
22 березня 2023 року їй було вручене письмове повідомлення №61 про скорочення штату працівників.
Наказом №174-К від 22 травня 2023 року, її було звільнено з посади заступника начальника юридичного управління ДУ «Держгідрографія» у зв'язку із скороченням штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Вважала, що вказаний наказ керівника ДУ «Держгідрографія» №174-К від 22 травня 2023 року, про звільнення є незаконним, таким, що винесений з грубим порушенням норм матеріального права, всупереч встановленій чинним законодавством процедурі.
Вказувала, що відповідно до Положення ДУ «Держгідрографія», вказана установа заснована на державній формі власності і належить до сфери управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства. Управління установою здійснює начальник, якого призначає та звільняє з посади уповноважений орган управління. Начальник установи в свою чергу, призначає на посаду і звільняє з посади працівників установи. Ліквідація структурного підрозділу юридичної особи, на відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п.1 ст.40 К3пП України, лише на підставі скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з такими змінами при умові дотримання власником усіх відповідних вимог до поряду скорочення штату підприємства. Скорочення штату працівників та скорочення чисельності працівників є різними поняттями.
Керівником установи було видано накази від 03 лютого 2023 року, «Про введення в дію організаційної структури ДУ «Держгідрографія», наказ від 07 лютого 2023 року «Про внесення змін до штатного розпису апарату управління ДУ «Держгідрографія» та наказ №16 від 07 лютого 2023 року «Про затвердження та введення в дію штатного розпису ДУ «Держгідрографія».
З зазначеними наказами її не було взагалі ознайомлено та вони не містять належного економічного обґрунтування, що свідчить про їх незаконність. Провівши порівняльний аналіз організаційної структури ДУ «Держгідрографія», в новій та старій редакції, зробила висновок, що в юридичному управлінні де вона обіймала посаду, не відбулось ніяких змін.
Тому, відповідно, взагалі відсутні будь-які підстави для скорочення посади, яку вона обіймала у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу, а також відсутнє будь-яке обґрунтування доцільності скорочення посади заступника начальника юридичного управління.
Відповідно до вимог діючого трудового законодавства про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівнику іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
22 березня 2023 року, їй було вручено повідомлення №61 про скорочення штату працівників, до якого було додано перелік вакантних посад станом на вказану дату.
18 квітня 2023 року, їй було направлено повідомлення №72 про наявність вакантних посад та 26 квітня 2023 року, повідомлення №75 про наявність вакантних посад, станом на вказану дату.
Однак, в період з 22 березня 2023 року по 23 травня 2023 року, з періодичної розсилки, що проводиться відділом кадрів з використанням службової електронної пошти, їй стало відомо, що з 23 березня 2023 року на роботу було прийнято низку осіб, зокрема на посаду начальника відділу організаційно-аналітичної роботи управління адміністративної роботи, головного фахівця відділу документообігу та контролю управління адміністративної роботи.
Зазначені посади були відсутні у додатку до повідомлення №61 про скорочення штату працівників від 22 березня 2023 року та їй не пропонувались.
Крім того, з 31 березня 2023 року з посади уповноваженого з антикорупційної діяльності звільнився ОСОБА_2 . У зв'язку з його звільненням, виконання функцій уповноваженого з антикорупційної діяльності покладено на ОСОБА_3 , головного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління без увільнення від основної роботи.
Вказану вакансію уповноваженого з антикорупційної діяльності їй також не було запропоновано.
З 31 березня 2023 року, також звільнилася посада провідного фахівця планово-економічного відділу, яка не була їй запропонована.
З 03 квітня 2023 року, на посаду начальника управління з питань за?упівель та господарського забезпечення було прийнято ОСОБА_4 .
Зазначена посада була запропонована їй, я? вакантна та містилася у додатку до повідомлення №61 про скорочення штату працівників від 22 березня 2023 року, однак на момент прийняття на вказану посаду ОСОБА_4 , вона від зайняття вказаної посади не відмовлялася.
Вважала, що попередньо не отримавши її письмової відмови від запропонованої посади начальника управління з питань за?упівель та господарського забезпечення, роботодавець не міг призначати на неї іншого працівника.
Крім того, 12 квітня 2023 року відбулось переведення ОСОБА_5 ,начальника відділу організаційно-аналітичної роботи управління адміністративної роботи на посаду заступника начальника управління - начальника відділу євроінтеграції та зав'язків з органами державної влади управління міжнародних відносин та ?омуні?ацій з органами державної влади, а також ОСОБА_6 , головного фахівця відділу документообігу та контролю управління адміністративної роботи на посаду начальника відділу організаційно-аналітичної роботи управління адміністративної роботи.
Жодної із вказаних посад їй не було запропоновано.
18 квітня 2023 року на роботу було прийнято ОСОБА_7 , на посаду головного фахівця відділу документообігу та контролю управління адміністративної роботи, а також ОСОБА_8 , на посаду головного фахівця відділу документообігу та контролю управління адміністративної роботи, крім того, переведено ОСОБА_9 , головного фахівця групи супроводження системи управління якістю на посаду заступника начальника групи супроводження системи управління якістю.
Вказані вакантні посади їй не пропонувалися.
Крім того, з 01 травня 2023 року було переведено ОСОБА_10 на посаду головного фахівця групи супроводження системи управління якістю, зазначена посада пропонувалась їй у повідомленні №72, і на момент її зайняття вона від неї не відмовилась.
Крім того, було переведено ОСОБА_11 , на посаду головного фахівця відділу документообігу та контролю управління адміністративної роботи, проте вказана посада взагалі не була їй запропонована.
В період з 03 травня 2023 року по 12 травня 2023 року в установу було прийнято на роботу ОСОБА_12 , на посаду провідного фахівця відділу фінансової діяльності управління фінансово-е?ономічної діяльності, ОСОБА_13 , на посаду начальника відділу внутрішнього аудиту та контролю, ОСОБА_14 , на посаду заступника начальника ДУ «Держгідрографія», ОСОБА_15 , на посаду головного фахівця відділу організаційно-аналітичної роботи управління адміністративної роботи, ОСОБА_16 , на посаду провідного фахівця відділу документообігу та контролю управління адміністративної роботи.
Вищевказані посади також їй не пропонувались.
16 травня 2023 року було звільнено ОСОБА_17 , з посади начальника відділу фінансової діяльності управління фінансово-економічної діяльності, а вже 17 травня 2023 року на цю посаду було переведено ОСОБА_12 .
При цьому, зазначену посаду не було їй запропоновано, всупереч вимогам діючого законодавства.
22 травня 2023 року, вона письмово відмовилася від запропонованих вакантних посад.
Крім того, у додатку до повідомлення №61 від 22 березня 2023 року, їй було запропоновано посаду головного юрист?онсульта відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління, з поміткою «на час відпустки для догляду за дитиною віком до 3-х років по 08 листопада 2024 року.
Проте, тимчасова посада на період відпустки по догляду за дитиною не є вакантною у розумінні К3пП України, а тому така посада не могла пропонуватися на виконання положення закону.
Також відповідачем не було враховано її переважне право на залишення на роботі.
Згідно вимог трудового законодавства при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою ?валіфі?ацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і ?валіфі?ації перевага в залишенні на роботі надається сімейним, при наявності двох і більше утриманців.
Проте, роботодавцем взагалі не проводилася оцінка ?валіфі?ації та продуктивності праці, а також, не було враховано ту обставину, що вона є багатодітною матір'ю та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю.
Тому, є очевидним факт грубого порушення відповідачем, при винесенні оскаржуваного наказу про її звільнення від 22 травня 23 року, чинного законодавства, яке регламентує процедуру звільнення.
Просила суд, визнати недійсним запис у її трудовій книжці від 22 травня 2024 року.
Визнати незаконним та скасувати наказ ДУ «Держгідрографія» №174-к від 22 травня 2023 року «Про особовий склад», яким її з 22 травня 2023 року звільнено з посади заступника начальника юридичного управління у зв'язку із скороченням штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України.
Поновити її на посаді заступника начальника юридичного управління з 23 травня 2023 року.
Стягнути з ДУ «Держгідрографія» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 23 травня 2023 року.
Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року зазначений вище позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДУ «Держгідрографія» №174-к від 22 травня 2023 року «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 з 22 травня 2023 року звільнено з посади заступника начальника юридичного управління, у зв'язку із скороченням штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника юридичного управління з 23 травня 2023 року.
Стягнуто з ДУ «Держгідрографія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 23 травня 2023 року по 28 червня 2024 року у розмірі 770667,63 грн., без урахування утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з ДУ «Держгідрографія» на користь держави судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
В частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допущено до негайного виконання.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Крім того, до суду першої інстанції 02 липня 2023 року надійшла від адвокат Поліщук П.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заява про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, за наслідком розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ДУ «Держгідрографія» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій він просив стягнути з ДУ «Держгідрографія» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 25000грн.
Дарницьким районним судом м. Києва від 19 липня 2024року ухвалено додаткове рішення у зазначеній вище цивільній справі.
Стягнуто з ДУ «Держгідрографія'на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 17000 грн.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ДУ «Держгідрографія» подало апеляційну скаргу, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваних рішень судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, щосудом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 22 березня 20223 року було вручене персональне повідомлення про заплановане вивільнення, у зв'язку із скороченням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги.
Разом з тим, на виконання ст. 49-2 КЗпП України, тричі, протягом двомісячного терміну попередження про майбутнє можливе звільнення з підстав ч. 1 ст. 40 КЗпП України (у період з 22 березня 2023 року по 22 травня 2023 року), ОСОБА_1 були вручені під підпис письмові повідомлення з пропозиціями наявних в ДУ «Держгідрографія» вакантних посад.
Отже, враховуючи, що позивачка здобула повну вищу освіту за спеціальністю правознавство та кваліфікацією юрист, на виконання норми ст. 49-2 КЗпП, роботодавець запропонував всі наявні в Установі вакантні посади, які відповідали її спеціальності та кваліфікації
Натомість, судом першої інстанції не враховано та не надано належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах даної справи, про те, що воно вживало всіх можливих заходів, спрямованихна реальне працевлаштування позивача, пропонувавши їй у період між попередженням про наступне вивільнення та фактичним звільненням вакантні посади.
Звертає увагу, що позивач відмовилася від вказаних вакансій лише 22 травня 2023 року, тобто у день свого звільнення.
Відповідно, у роботодавця, до 22 травня 2023 року (до відмови позивача від запропонованих вакансій, які відповідають її спеціальності та кваліфікації) не виникало обов'язку пропонувати іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.
Зазначає, що серед вакансій, які в період 22 березня 2023 року по 22 травня 2023 року були наявними в Установі, не було посад, які б відповідали професії чи спеціальності позивача та повинні були бути запропонованими першочергово, тобто до її відмови від вакансій, які відповідають кваліфікації.
Разом з тим, позивач, протягом двомісячного терміну попередження про можливе звільнення, не обрала вакантної посади для переведення, що виключило можливість роботодавця застосовувати переважне право на залишенні на роботі позивача.
Наголошує, що законодавством не заборонено роботодавцю приймати працівників на посади, які запропоновані іншим працівникам під час двомісячного строку, що передує майбутньому звільненню працівників на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Просило суд, скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову та скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року.
На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив, в обґрунтування якого зазначила, що вона з доводами апелянта не погоджується, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованим.
Вказує, що роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові, якого попереджено про звільнення, не лише посади, які повністю відповідають спеціальності чи кваліфікації працівника, як те трактує апелянт, а одночасно з ними і вакантну роботу (посади), яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.
Таким чином, посилаючись на її невідповідність досвіду, кваліфікації та спеціальності посадам, які їй не пропонувалися, апелянт мав би такі обставини довести.
Однак в матеріалах справи не міститься та апелянтом не подано жодних доказів зазначених обставин, якими, зокрема можуть бути посадові інструкції для таких посад.
Зауважує, що проти доводів апелянта, про її невідповідність спеціалізації та кваліфікації посадам, які їй не пропонувалися, свідчить і те, що на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності, яка стала вакантною 31 березня 2023 року, однак їй не пропонувалася, було призначено її підлеглого: головного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління ОСОБА_18 , кваліфікація якого є явно нижчою аніж у неї.
При цьому, є примітним той факт, що на більшість із вказаних посад було прийнято нових працівників, які до того в апелянта не працювали, зокрема ОСОБА_5 на посаду начальника відділу організаційно-аналітичної роботи управління адміністративної роботи, якого в подальшому 12 квітня 2023 року було переведено на посаду заступника начальника управління - начальник відділу євроінтеграції та зв'язків з органами державної влади управління міжнародних відносин та комунікацій з органами державної влади.
Натомість, з метою спонукання її до відмови від запропонованих посад, апелянт пропонував їй такі посади, умови праці на яких, зокрема розмір оплати, значно гірші, аніж ті, які були на займаній нею посаді.
Пропозиція ж деяких запропонованих їй посад, наприклад наглядача маяка, капітана корабля, водія автотранспортних засобів та ще ряд інших, на її переконання, мала на меті створення їй умов, за яких обрати нею посаду для заняття було б неможливо.
Водночас, апелянтові було достеменно відомо, що вона є багатодітною матір'ю та виховує трьох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства, а тому вона не зможе погодитися на значне зменшення розміру заробітної плати.
Саме тому апелянт пропонував їй посади, розмір оплати праці на яких подекуди в два рази менший аніж той, який був на займаній нею посаді.
Крім того, одна з запропонованих їй посад, а саме «головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління» взагалі зайнята іншим працівником, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною віком до 3-х років, та пропонувалася їй лише до 08 листопада 2024 року, що, по-суті, є лише відтермінуванням її звільнення.
При цьому, на запропоновані поодинокі посади, рівень оплати праці яких максимально відповідав тому, який був на займаній нею посаді, та які становили інтерес для неї, апелянт призначав нових працівників, ще до моменту отримання її згоди чи відмови від зайняття таких вакантних посад.
Таким чином, апелянт протягом строку попередження її про наступне вивільнення з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників та до моменту її відмови від запропонованих посад чи до моменту звільнення не мав права приймати інших осіб на запропоновані їй посади.
Просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року залишити без змін.
На вказаний відзив ДУ «Держгідрографія» подало відповідь на відзив, в якому просило скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову та скасувати додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Поліщук П.П. заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду та додаткове рішення залишити в силі.
Представник ДУ «Держгідрографія» - Порхун В.М. в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з погіршення стану його здоров'я, проте доказів зазначеного суду не надав, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка з'явилась в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 29 травня 2007 року, ОСОБА_1 20 вересня 2022 року прийнята на посаду заступника начальника юридичного управління Державної установи «Держгідрографія».
22 травня 2023 року, звільнена з посади заступника начальника юридичного управління Державної установи «Держгідрографія», у зв'язку із скороченням штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України.
Зі змісту витягу з наказу №314-к від 19 вересня 2022 року, вбачається, що ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника начальника юридичного управління ДУ «Держгідрографія» з 20 вересня 2022 року, за основним місцем роботи.
Згідно наказу ДУ «Держгідрографія» №174-к від 22 травня 2023 року про особовий склад ОСОБА_1 заступника начальника юридичного управління, 22 травня 2023 року звільнено, у зв'язку із скороченням штату працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.
Підстава: повідомлення про скорочення штату працівників №61, повідомлення про наявність вакантних посад від 18 квітня 2023 року,№72 повідомлення про наявність вакантних посад від 26 квітня 2023 року №75, наказ ДУ «Держгідрографія» від 07 лютого 2023 року №16 «Про затвердження та введення в дію штатного розпису ДУ «Держгідрографія».
Відповідно до повідомлення про скорочення штату працівників №61 від 22 березня 2023 року, начальник ДУ «Держгідрографія» повідомив ОСОБА_1 , що у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу ДУ «Держгідрографія» від 07 лютого 2023 року №16 «Про затвердження та введення в дію штатного розпису ДУ «Держгідрографія» відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, повідомляється, що посада заступника начальника юридичного управління яку обіймає позивач скорочується. Надається перелік вакантних посад, які є в ДУ «Держгідрографія» та протягом двомісячного терміну, відповідно до чинного законодавства України за наявністю, позивачу будуть запропоновані посади. У разі відмови від запропонованого працевлаштування, роз'яснено, що позивача буде звільнено через 2 місяці з дати повідомлення відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату з виплатою вихідної допомоги згідно із законодавством. До повідомлення додано перелік вакантних посад установи станом на 18 квітня 2023 року.
Зі змісту переліку вакантних посад станом на 22 березня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади у ДУ «Держгідрографія», як у центральному апараті Установи, так і у регіонах, зокрема: головним юрисконсультом відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління, тривалість робочого часу 8 годин на день на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років по 08 листопада 2024 року; начальника відділу з питань закупівель та господарської діяльності, на час увільнення від роботи у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації; головного фахівця відділу з питань закупівель та господарської діяльності, на час відпустки по догляду за дитиною до досягнення 3-х років до 07 лютого 2025 року.
Згідно повідомлення про наявність вакантних посад №72 від 18 квітня 2023 року на адресу ОСОБА_1 , керівник ДУ «Держгідрографія», вказує, що у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу ДУ «Держгідрографія» від 07 лютого 2023 року №16, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України повідомляється позивач про скорочення посади, яку вона обіймає. Додається перелік вакантних посад ДУ «Держгідрографія» станом на 18 квітня 2023 року. У разі відмови від запропонованого працевлаштування, роз'яснено, що позивача буде звільнено відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату з виплатної вихідної допомоги згідно з законодавством. З вказаним повідомленням ознайомлена позивач 19 квітня 2023 року.
Відповідно до переліку вакантних посад станом на 18 квітня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади у ДУ «Держгідрографія», зокрема: у м. Києві де мешкає позивач, провідного фахівця відділу фінансової діяльності управління фінансово-економічної діяльності та головного фахівця групи супроводження системою управління. Також було запропоновано вакантні посади в інших структурних підрозділах Установи у інших містах України. Крім того, було запропоновано посаду картографу 2 категорії відділу підготовки навігаційних карт і посібників, а також посаду інженера технолога 2 категорії виробничого відділу та провідного економіста з фінансової роботи відділу бухгалтерського обліку і фінансів.
Зі змісту повідомлення про наявність вакантних посад №75 від 26 квітня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 , було проінформовано керівником ДУ «Держгідрографія», що у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі наказу ДУ «Держгідрографія» від 07 лютого 2023 року №16, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про скорочення посади, яку вона обіймає. Додається перелік вакантних посад ДУ «Держгідрографія» станом на 26 квітня 2023 року. У разі відмови від запропонованого працевлаштування, роз'яснено, що позивача буде звільнено відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України за скороченням штату з виплатної вихідної допомоги згідно з законодавством. З вказаним повідомленням ознайомлена позивач 26 квітня 2023 року.
Згідно до переліку вакантних посад станом на 26 квітня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади у ДУ «Держгідрографія», різні технічні посади в установі у м. Києві, а також у інших містах України у структурних підрозділах Установи.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_2 від 28 червня 2022 року, виданого службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві Державної адміністрації, ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Зі змісту свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09 серпня 2008 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано народження ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої вказано ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11 листопада 2011 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано народження ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої вказано ОСОБА_24 та ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 04 липня 2012 року виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано народження ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої вказано ОСОБА_26 та ОСОБА_1 .
Зі змісту посвідчення серії НОМЕР_6 виданого УПСЗН Дарницького району м. Києва, вбачається, що ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дитиною інвалідом та їй призначено державну соціальну допомогу. Її законним представником є ОСОБА_1 .
Згідно довідки про доходи №13 від 14 червня 2023 року виданої ДУ «Держгідрографія» ОСОБА_1 в підтвердженні того, що вона дійсно працювала у вказаній установі з 20 вересня 2022 року по 22 травня2023 року. Форма працевлаштування є основною, займала посаду заступника начальника юридичного управління. Середньоденна заробітна плата за період Березень-Квітень 2023 року становила 2666,67 грн.
Відповідно до положення державної установи «Держгідрографія», затвердженого Наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства від 20 грудня 2022 року №372,визначено мета діяльності Установи, права та обов'язки установи, управління установою її господарська та соціальна діяльність, а також припинення (ліквідація і реорганізація) установи.
Зі змісту наказу начальника ДУ «Держгідрографія» від 03 лютого 2023 року, вбачається, що у зв'язку з погодженням Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України організаційної структури ДУ «Держгідрографія» наказано ввести в дію з 03 лютого 2023 року організаційну структуру державної установи «Держгідрографія».
Згідно наказу начальника ДУ «Держгідрографія» від 07 лютого 2023 року №15 у зв'язку з введенням у дію організаційної структури ДУ «Держгідрографія» відповідно до наказу від 03 лютого 2023 року №14 наказано планово-економічному відділу 07 лютого 2023 року, внести відповідні зміни до організаційної структури та штатного розпису апарату управління ДУ «Держгідрографія» згідно з додатком до наказу.
Відповідно до додатку до наказу ДУ «Держгідрографія» від 07 лютого 2023 року №15, було введено до апарату управління установою 51 одиницю. В той же час виведено з апарата управління установою 56 одиниць, зокрема з юридичного управління Установи посаду заступника начальника юридичного управління.
Зі змісту наказу начальника ДУ «Держгідрографія» №16 від 07 лютого 2023 року, вбачається, що у зв'язку з введенням у дію організаційної структури апарату управління ДУ «Держгідрографія» затверджено та введено в дію з 08 лютого 2023 року, штатний розпис апарату управління ДУ «Держгідрографія» за погодженням Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України організаційної структури ДУ «Держгідрографія» наказано ввести в дію з 03 лютого 2023 року організаційну структуру державної установи «Держгідрографія». Керівникам структурних підрозділів установи в термін до 28 лютого 2023 року необхідно забезпечити розробку положень та посадових інструкцій про новостворені підрозділи. Відділу кадрів і соціальної роботи необхідно підготувати та вручити в термін до 22 лютого 2023 року повідомлення працівникам, посади яких скорочуються.
Згідно штатного розпису апарату управління ДУ «Держгідрографія» введено в дію 07 лютого 2023 року, затверджений штат у кількості 110 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовим окладом 3165900 грн.
Зі змісту положення державної установи «Держгідрографія», в новій редакції затвердженого Наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства від 30 травня 2019 року №224, вбачається, що визначена мета та предмет діяльності установи, юридичний статус установи, майно установи, права та обов'язки установи, управління установою її господарська та соціальна діяльність, а також припинення (ліквідація і реорганізація) установи.
Відповідно до Наказу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства від 20 грудня 2022 року №372, затверджено положення державної установи «Держгідрографія», в новій редакції.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції ДУ «Держгідрографія», було надано відомості, що в період з 22 березня 2023 року по 22 травня 2023 року, що в установі малися посади, які стали вакантними чи були введені до штатного розпису: заступник начальника установи; провідний фахівець відділу фінансової діяльності управління фінансово-економічної діяльності; заступник начальника управління-начальник відділу євроінтеграції та зв'язків з органами державної влади управління міжнародних відносин та комунікацій з органами державної влади; заступник начальника групи супроводження системи управління якістю; головний аудитор відділу внутрішнього аудиту та контролю; головний фахівець гідрографчного відділу; провідний фахівець відділу документообігу та контролю управління адміністративної роботи.
Відповідно до наказів про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису апарату управління ДУ «Держгідрографія» №58 від 10 квітня 2023 року, №73 від 09 травня 2023 року, №77 від 16 травня 2023 року, було внесено зміни до організаційної структури та штатного розпису апарату управління ДУ «Держгідрографія», зокрема введено до групи супроводження системи управління якістю посаду заступника начальника групи, до гідрографічного відділу, посаду головного фахівця, до відділу внутрішнього аудиту та контролю посаду головного бухгалтера.
Згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу ДУ «Держгідрографія» за період з 22 березня 2023 року по 21 травня 2023 року, до зазначеної установи було прийнято на роботу ОСОБА_16 , ОСОБА_27 , ОСОБА_14 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було в передбаченому законом порядку дотримано процедуру звільнення позивача на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, не всі посади, які малися в Установі було запропоновано позивачу.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки судом задоволено позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача з посади та поновлення її на роботі, то з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсним запису у трудовій книжці позивача від 22 травня 2023 року про звільнення, враховуючи задоволення решти позовних вимог, оскільки вони є неналежними та такими, що не призводять до відновлення прав позивача.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Верховний Суд, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, неодноразово наголошував на тому, що вирішуючи питання дотримання норм трудового законодавства у спірних правовідносин, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17, постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №753/7661/18, від 12 серпня 2021 року у справі №487/989/20, від 24 березня 2021 року у справі №757/46273/17-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №235/4593/19.
Положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги ст. 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.
При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
У справі, що переглядається, судом встановлено, що в період з 20 вересня 2022 року по 22 травня 2023 року ОСОБА_1 працювала у ДУ «Держгідрографія» на посаді заступника начальника юридичного управління Установи.
22 березня 2023 року ОСОБА_1 була повідомлена про майбутнє можливе звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням штату працівників.
Згідно наказу ДУ «Держгідрографія» №174-к від 22 травня 2023 року «Про особовий склад» ОСОБА_1 заступника начальника юридичного управління, 22 травня 2023 року звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.
Підстава: повідомлення про скорочення штату працівників №61, повідомлення про наявність вакантних посад від 18 квітня 2023 року,№72 повідомлення про наявність вакантних посад від 26 квітня 2023 року №75, наказ ДУ «Держгідрографія» від 07 лютого 2023 року №16 «Про затвердження та введення в дію штатного розпису ДУ «Держгідрографія».
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, не всі посади які малися в Установі було запропоновано позивачу.
Частина посад, які було запропоновано позивачу були заміщені ще до того, як позивач офіційно відмовилась від них.
Зазначене не відповідає встановленому порядку звільнення особи у зв'язку зі скороченням штату працівників.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не дотримався вимог ст.49-2 КЗпП України в частині забезпечення права позивача залишитись на роботі шляхом пропозиції останній усіх наявних вакансій, на яких працівник може працювати з урахуванням свого кваліфікаційного рівня та професійного досвіду, а під час вивільнення позивача у зв'язку із скороченням штату відповідач порушив процедуру такого вивільнення, у зв'язку з чим наказ №174-к від 22 травня 2023 року «Про особовий склад», яким ОСОБА_1 з 22 травня 2023 року звільнено з посади заступника начальника юридичного управління у зв'язку із скороченням штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України є незаконним та підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді заступника начальника юридичного управління.
Доводи апеляційної скарги, що з урахуванням освіти за спеціальністю правознавство та кваліфікації юриста, позивачу належало пропонувати лише посади головного юрисконсульта претензійно-позовної роботи юридичного управління та юрисконсульта відділу юридичної та претензійної роботи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки роботодавець зобов'язаний запропонувати працівникові, якого попереджено про звільнення, не лише посади, які повністю відповідають спеціальності чи кваліфікації працівника, а одночасно з ними і вакантну роботу (посади), яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на спростування доводів апелянта про невідповідність спеціалізації та кваліфікації позивача посадам, які їй не пропонувалися, свідчить і те, що на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності, яка стала вакантною 31 березня 2023 року було призначено підлеглого позивача головного юрисконсульта відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління ОСОБА_18., кваліфікація якого є явно нижчою аніж у ОСОБА_1 .
Колегія суддів також не бере до уваги доводи апеляційної скарги, що законодавством не заборонено роботодавцю приймати працівників на посади, які запропоновані іншим працівникам під час двомісячного строку, що передує майбутньому звільненню працівників на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України, з огляду на наступне.
Згідно висновку Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2023 року у справі №572/735/21, пропозиція особі зайняти іншу вакантну посаду продовжувала юридичну силу до дня її звільнення. Тобто, роботодавець не мав права протягом строку попередження позивача про наступне вивільнення з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників, коли вона обіймала посаду і виконувала відповідні трудові обов'язки, приймати іншу особу на посаду, яку було запропоновано особі.
Таким чином, ДУ «Держгідрографія» протягом строку попередження позивача про наступне вивільнення з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників та до моменту її відмови від запропонованих посад чи до моменту звільнення, не мало права приймати інших осіб на запропоновані позивачу посади.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом першої інстанції визначено за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Жодних заперечень, щодо наведеного судом розрахунку апеляційна скарга не містить.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, а також балансу прав та інтересів сторін спору, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Щодо оскарження ДУ «Держгідрографія» додаткового рішення суду першої інстанції, то апеляційний суд зазначає наступне.
Встановлено, що 02 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук П.П. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн.
На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, суду були подані такі докази: договір про надання правової допомоги від 04 липня 2023 року, замовлення №1 від 04 липня 2023 року, відповідно до якого визначено, що гонорар адвоката встановлюється у фіксованому розмірі в сумі 25000 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 01 липня 2024 року.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, що пов'язані з розглядом справи, належать витрати 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має врахувати: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст.137 ЦПК України).
Крім того, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, що узгоджується з правовою позицією, викладеній у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку під час ухвалення додаткового рішення про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 та відшкодуванню судових витрат, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду та додаткове рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не можуть бути скасовані з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Державної установи «Держгідрографія» залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба