Рівненський апеляційний суд
04 жовтня 2024 року м. Рівне
Справа № 559/1282/24
Провадження № 33/4815/545/24
Рівненський апеляційний суд в складі судді - Ковальчук Н. М.,
з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Рідченко М. В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06 червня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП,
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06 червня 2024 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Висновки суду про закриття провадження у справі обґрунтовано клопотанням капрала поліції ОСОБА_3 щодо неправильної кваліфікації ним правопорушення за ст. 122-4 КУпАП та проханням закрити провадження у справіна підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Судом не взято до уваги інші докази наявні у матеріалах справи та долучені потерпілим та його захисником. Судом не надано оцінки обставинам, що адвокат Рідченко М. В. визнала факт залишення місця ДТП водієм ОСОБА_1 «по причині звільнити провулок і не заважати іншим учасникам, у зв'язку з чим, від'їхала на пару метрів». Така причина залишення місця ДТП не передбачена ПДР і ЗУ «Про дорожній рух». Вказана причина залишення місця ДТП спростовується наявними доказами у справі: відеозаписом, протоколом та схемою ДТП, в якій встановлено ширину проїзної частини у провулку В. Селедця - 4 м. 60 см., що є достатнім для руху автомобілів і в попутному, і в зустрічному напрямках. Не заслуговують на увагу доводи адвоката Рідченко М. В., що до прибуття поліції, водій ОСОБА_1 надала потерпілому розписку про відшкодування збитків, що не відповідає дійсності і не підтверджується матеріалами справи. Зазначає, що водій ОСОБА_1 з моменту ДТП до часу виявлення події і транспортного засобу потерпілим, впродовж 1 год. 22 хв. не повідомила поліцію та потерпілого, що доводить наявність у неї умислу уникнути відповідальності. Саме після проведення потерпілим самостійних дій з обстеження навколишньої території було виявлено транспортний засіб та водія і вже після цього подано заяву до поліції. Вважає, що водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10а ПДР, чим вчинила правопорушення за ст. 122-4 КУпАП. Також вказує, що матеріалами справи спростовується факт завчасного складання протоколу поліцейським. Відеозаписом підтверджується, що на час проведення процесуальних дій - складання протоколу і вручення його копій учасникам справи, капрал ОСОБА_4 ніяких сумнівів і заяв щодо кваліфікації не заявляв. Після складання протоколу та вручення його копії учасникам, повноваження поліцейського припиняються. У справі відсутній ОСОБА_5 про невідповідність кваліфікації в протоколі, встановлену після складання протоколу і управлінське рішення керівника органу поліції про подальші дії капрала поліції. Крім того, клопотання капрала ОСОБА_3 не містить внутрішньої реєстрації в системі діловодства органу поліції та його погодження з безпосереднім командиром взводу. Суд не дослідив ці обставини та розглянув клопотання поліцейського ОСОБА_3 , який не є належним суб'єктом для його подачі. Вважає, що дане клопотання не може бути належним і достовірним доказом для закриття провадження у справі. Місцевий суд безпідставно взяв до розгляду вказане клопотання та прийшов до помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП. Із цих підстав просить скасувати оскаржувану постанову суду та винести нову, якою визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 688063 від 31.03.2024 року водій ОСОБА_1 цього дня о 15 год. 00 хв. в м. Дубно, вул. Т. Шевченка, 16, керуючи транспортним засобом «Ford Focus» н.з. НОМЕР_1 здійснила наїзд на паркан та залишила місце ДТП до якого вона причетна, чим порушила вимоги п. п. 2.10а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП.Згідно протоколу потерпілим зазначено - ОСОБА_2 . До протоколу додано: пояснення, заява, схема місця ДТП, копія протоколу ААД 080614. При складанні протоколу ОСОБА_1 надала письмові пояснення по суті порушення, які додано на окремому аркуші.
В протоколі міститься відмітка, що велась відео фіксація на технічний пристрій: 468065, 470468.Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано.
В письмових поясненнях від 02.04.2024 року ОСОБА_1 вказала, що 31.03.2024 року здійснила наїзд на паркан будинку, повідомила про це господаря будинку ОСОБА_2 і дала розписку, що відшкодує всі витрати на ремонт паркану, або відремонтує. Також вказала, що не мала наміру ховатись і втікати, а її автомобіль перешкоджав руху пішоходів і транспорту, свою вину визнала, з господарем пошкодженого майна домовилась про відшкодування, транспортний засіб відвела з проїжджої частини провулка у бік на 20-25м. від місця пригоди. По прибутті поліції знаходилась біля місця пригоди, розмовляла з майстром про ремонт паркану. До поліцейських підійшла сама, повідомила про пригоду, визнала вину, заявила, що відшкодує збитки господарю або відремонтує паркан (а.с. 2).
У справі міститься заява потерпілого ОСОБА_2 від 31.03.2024 року, в якій він просить притягнути до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 , яка у період з 13-00 до 14-00 год. 31.03.2024 року допустила наїзд на його паркан та покинула місце події (а.с. 6).
У п. 2.10 (А) ПДР закріплена вимога, що у разі причетності до ДТП водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису, зробленого на нагрудну камеру поліцейського, вбачається, що на час прибуття патрульних поліції на місце події ОСОБА_1 ішла їм назустріч від припаркованого автомобіля.
З пояснень потерпілого ОСОБА_2 , які зафіксовані на 4 хвилині запису вбачається, що до приїзду патрульних ОСОБА_1 спілкувалась із потерпілим, вони обговорювали вартість і порядок відшкодування шкоди.
Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 не залишила місця дорожньо-транспортної пригоди особисто, а після такої пригоди за своєю ініціативою зустрілась із потерпілим до приїзду працівників поліції.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, в її діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, у зв'язку з чим у діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП і провадження по справі закрито правомірно.
Покликання апеляційної скарги на те, що суд помилково взяв до уваги клопотання капрала поліції ОСОБА_3 від 31.03.2024 року, адресоване суду, про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки капрал поліції ОСОБА_4 не є належним суб'єктом для подачі такого клопотання, клопотання не містить внутрішньої реєстрації в системі діловодства органу поліції та його погодження з безпосереднім командиром взводу, не спростовують законність оскаржуваної постанови, оскільки до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони правопорушення суд першої інстанції прийшов на підставі інших наявних у матеріалах справи доказах, яким дав належну оцінку.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 283, 293, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.