Справа № 953/686/21 Номер провадження 33/814/48/24Головуючий у 1-й інстанції Лисиченко С.М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
04 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Найди С.С. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року,-
Цією постановою провадження щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
За постановою суду, ОСОБА_1 02.01.2021 о 20.19 годині, по вул. Мироносицькій у м.Харкові керувала транспортним засобом «BMW i-3», р.н. НОМЕР_1 , при виїзді на перехрестя з вулицею Я. Мудрого, не надала переваги в русі автомобілю «VOLKSWAGEN AMAROK», р.н. НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по вул. Я. Мудрого, та вчинила з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Події даної дорожньо-транспортної пригоди відбулися в результаті порушення п.16.12 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Найда С.С. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що постанова судді прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи.
Викладені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності.
Вказує, що ОСОБА_1 не порушувала пункту 16.12 Правил дорожнього руху України, оскільки за відповіддю на адвокатський запит від 19.01.2021 року вбачається, що перехрестя вулиці Ярослава Мудрого та вулиці Мироносицької міста Харкова не є перехрестям рівнозначних доріг.
На переконання сторони захисту, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 024695 від 02.01.2020 року складений поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП ст. лейтенантом поліції Самойловим Б.Ю. всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, не відповідає самому механізму дорожньо-транспортної пригоди, тому не може бути належним доказом по справі, як і схема місця події, яка додається до нього.
Судом безпідставно закрито провадження у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Одночасно до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді посилаючись на подачу первинної апеляційної скарги 09 вересня 2021 року, тобто в межах строку відведеного на апеляційне оскарження. В подальшому, постановою від 23.09.2021 року Харківський апеляційний суд повернув захиснику Найді С.С. апеляційну скаргу на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2021 року.
Постанова від 23.09.2021 року була оприлюднена 27.09.2021 року, та адвокат ознайомився з нею 28.09.2021 року.
Повторна апеляційна скарга була подана особисто ОСОБА_1 28.09.2021 року не через суд першої інстанції, а безпосередньо на адресу апеляційного суду. Листом Харківського апеляційного суду від 05.10.2021 року 01-13/866/2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2021 року по справі №953/686/21 в зв'язку з порушенням порядку передбаченому ст. 294 КУпАП, була повернута. На час подачі апеляційної скарги матеріали справи знаходились, ще в апеляційному суду.
Далі, виправлена апеляційна скарга була подана 13.10.2021 року засобами поштового зв'язку. Відповідне клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги було подано разом з апеляційною скаргою.
Тому вважає, що факт повернення апеляційної скарги є поважною причиною пропуску строку, а реалізація права на повторне звернення з апеляційною скаргою було вчинено у найкоротший строк.
Суд приходить до висновку, що клопотання апелянта підлягає задоволенню, та йому слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, який ним пропущений з поважних причин.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, до приміщення Полтавського апеляційного суду не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
З огляду на те, що в апеляційній скарзі наведені об'єктивні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне визнати їх поважними, задовольнити клопотання та поновити вказаний строк.
Перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №024695 від 02.01.2021, відповідно до якого о 20.19 годині, по вул. Мироносицькій у м.Харкові вона керувала транспортним засобом «BMW i-3», р.н. НОМЕР_1 , при виїзді на перехрестя з вулицею Я. Мудрого, не надала переваги в русі автомобілю «VOLKSWAGEN AMAROK», р.н. НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по вул. Я. Мудрого, та вчинила з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Суд першої інстанції закрив провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Так, законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Так, відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді), коли цей строк становить 3 місяці.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч.1 ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: - вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; - сплив встановленого законом двомісячного (або тримісячного) строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом, необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що полягають у з'ясуванні при розгляді справи про адміністративне правопорушення у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Вказані підстави закриття провадження в адміністративній справі за своєю правовою природою не є реабілітуючими і тому можуть застосовуватися лише у разі встановлення судом вини особи саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. У разі встановлення відсутності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності або встановлення відсутності самої події адміністративного проступку провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КупАП).
Однак суд першої інстанції за результатом розгляду справи за вказаним протоколом дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Так, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого за ст.124 КУпАП доводиться даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка підписана учасниками пригоди без зауважень або доповнень, на якій зафіксовані дорожня обстановка, напрямок руху, місце дорожньо-транспортної пригоди та положення транспортних засобів на місці пригоди та їх пошкодження, наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, знаку пріоритету, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Як убачається із схеми дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02 січня 2021 року, перед перехрестям по напрямку руху автомобіля VOLKSWAGEN AMAROK р.н. НОМЕР_2 встановлений дорожній знак «2.3» Головна дорога, а по напрямку руху автомобіля BMW 1-3 р.н. НОМЕР_1 встановлений дорожній знак «2.1» Дати дорогу.
Відповідно до листа Департаменту інфраструктури, наявного у матеріалах справи, на перехресті вул. Ярослава Мудрого та вул. Мироносицької у м. Харкові черговість проїзду визначена дорожніми знаками пріоритету.
Таким чином, на перехресті вул. Ярослава Мудрого та вул. Мироносицької у м. Харкові черговість проїзду визначається дорожніми знаками пріоритету, то вище вказане перехрестя не є перехрестям рівнозначних доріг.
Оскільки вул. Мироносицька являється другорядною дорогою по відношенню до вул. Ярослава Мудрого, то проїзд перехресть нерівнозначних доріг регламентується відповідно п. 16.11 Правил дорожнього руху.
Крім того, відповідно до висновку експерта від 30 червня 2021 року №СЕ-19/121-21/73177-ІТ у дорожній ситуації, що склалася дії водія автомобіля «BMW 1-3» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 16.11 та п. 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходились у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Водій автомобіля «BMW 1-3» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 мала технічну можливість запобігти виникненню події даної дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху.
Аналізуючи дорожню обстановку, яка склалася 02 січня 2021 року суд приходить до висновку що водій ОСОБА_1 у загальному випадку повинна була керуватися технічними вимогами п. 16.11 та дорожнього знаку 2.1 Розділу 33 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху.
Таким чином, враховуючи схему місця події та характер механічних пошкоджень автомобілів, з урахуванням висновку експерта за результатами проведеної судової автотехнічної експертизи, за результатами розгляду всіх фактичних обставин справи в судовому засіданні встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не порушувала пункту 16.12 Правил дорожнього руху України, оскільки за відповіддю на адвокатський запит від 19.01.2021 року вбачається, що перехрестя вулиці Ярослава Мудрого та вулиці Мироносицької міста Харкова не є перехрестям рівнозначних доріг, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з таких підстав.
Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те що в дорожній обстановці, яка склалася дії водія автомобіля «BMW 1-3» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 не відповідають вимогам Правил дорожнього руху, які регламентують порядок проїзду перехресть, та які перебувають у причинному зв'язку із настанням даної ДТП.
Слід зазначити, що в даній дорожньо-транспортній ситуації, відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «BMW 1-3» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_1 на перехресті нерівнозначних доріг, як водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинна була дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Таким чином, вважаю доведеним адміністративне обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні Правил Дорожнього Руху України, зокрема в частині того, що вона, рухаючись по другорядній дорозі не надала дорогу транспортним засобам, які наближаються до проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, чим порушила вимоги п. 16.11. Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з п. 7 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі закінчення на момент розгляду справи про адміністративну правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
З огляду на наведене, хоч в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але термін накладання адміністративного стягнення відповідно до ст.38 КУпАП сплинув.
Так, правопорушення було вчинене ОСОБА_1 02 січня 2021 року, а тому з огляду на вимоги ст. 38 КУпАП, згідно якої стягнення може бути накладено протягом 3 місяців з дня вчинення правопорушення, судом першої інстанції виконані вимоги закону та правильно закрито провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Правових підстав, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови і закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, апелянтом не наведені та апеляційним судом не встановлені.
За таких підстав, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а підстав для зміни чи скасування постанови не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Поновити адвокату Найді С.С. строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року.
Апеляційну скаргу адвоката Найди С.С. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко