Справа № 953/9957/21 Номер провадження 33/814/146/24Головуючий у 1-й інстанції Лисиченко С.М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
04 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Керімова А.З. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2021 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 13 травня 2021 року о 03 годині 34 хвилині в м.Харкові по вул.Шевченка, буд. 331 керував автомобілем Toyota Carina р.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 26, відмовився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Керімов А.З. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що постанова судді не враховує індивідуальні особливості справи, має посилання на відомості щодо іншої особи ОСОБА_4 .
Посилання на наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння повністю спростовується відеоматеріалом з нагрудної камери, залученим до справи, де ОСОБА_1 під час розмови зі співробітником поліції поводить себе спокійно, чітко відповідає на питання працівника поліції, його поведінка є загалом адекватною.
Працівниками поліції не було дотримано вимог наказу департаменту патрульної поліції НПУ № 100 від 03.03.2016 року про затвердження «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстрагорів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» про безперервну фіксацію всього спілкування поліцейських з ним, а зафіксовано лише розмову в той час, коли вони пропонували йому пройти огляд, на відеозапису відсутні фрагменти з моменту проведення обшуку транспортного засобу Toyota Carina д.н.з. НОМЕР_1 працівниками патрульної поліції, що належить ОСОБА_1 .
Вважає, що направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння чи перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 травня 2021 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки на ньому вказано таке найменування закладу охорони здоров'я як «КМП ХОР ОМД», встановити за цим критерієм пошуку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України чи відноситься даний заклад до відповідного переліку є не можливим.
На переконання апелянта, рапорт, наданий інспектором поліції, також є неналежним та не допустимим доказом.
Постанову Київського районного суду від 20 вересня 2021 року у справі було прийнято за відсутності захисника та ОСОБА_1 , без належного повідомлення, чим допущено порушення принципу змагальності процесу
Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без їх участі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується, зібраними та дослідженими доказами, а саме: - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №119538 від 13.05.2021 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 13.05.2021, якими підтверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку; рапортом інспектора роти 6 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Цибіна Р.Ю.; направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 26 від 13.05.2021; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
При цьому, на відеозапису долученого до матеріалів справи зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу Toyota Carinaie р.н. НОМЕР_1 , виявлення ознак наркотичного сп'яніння та подальшої відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров'я у присутності двох свідків.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання щодо невинуватості ОСОБА_1 , оскільки відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані наркотичного сп'яніння, і пояснення щодо відсутності ознак наркотичного сп'яніння та не бажання проходити огляд на стан сп'яніння не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці;
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, порушення мови.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання апелянта на відсутність на відеозапису ознак наркотичного сп'яніння виявлені у ОСОБА_1 апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Доводи адвоката про те, що відеозапис наданий працівниками поліції не є безперервним, не спростовують фактичних обставин справи та підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом прядку. Більше того, у ході перегляду відеозапису жодного підроблення, псування чи спотворення запису під час апеляційного розгляду не встановлено.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
Не вважає обґрунтованими апеляційний суд доводи апеляційної скарги про недопустимість як доказу, рапорту складеного інспектором поліції за результатами подій щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Пунктом 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) зареєстрованої 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Доводи апеляційної скарги, що медичний заклад «КМП ХОР ОМД» не відноситься до переліку закладів охорони здоров'я уповноважених на проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки встановити за цим критерієм пошуку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України не можливо, апеляційний суд вважає непереконливими.
Пунктом 1 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція) встановлено, що перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Наказом начальника управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 13 лютого 2017 року № 47, з врахуванням листа Департаменту Харківської обласної державної адміністрації № 02-01-24/1165 від 23 березня 2020 року, затверджено «Перелік закладів охорони здоров'я яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відповідно до зазначеного переліку таким закладом охорони здоров'я в м.Харкові є Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» (далі - КНП ХОР «ОНД»).
Далі, те, що 20 вересня 2021 року суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката, жодним чином не спростовує висновків суду першої інстанції та не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи.
Крім того та обставина, що справа судом розглянута без участі ОСОБА_1 та його захисника, не є безумовною підставою для скасування постанови суду, оскільки останні скористалася правом апеляційного перегляду постанови суду шляхом подачі апеляційної скарги. Усі доводи та заперечення викладені в апеляційній скарзі було враховано та розглянуто апеляційним судом по суті.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, оскільки судом достовірно встановлено, що останній відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Керімова А.З. поданої в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 20 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко