Справа № 522/16899/24
Номер провадження № 1-кп/522/3263/24
07 жовтня 2024 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 27.09.2024 у кримінальному провадженні, яке внесене 13.09.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024163500000489щодо вчинення кримінального проступку стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Фонтан, Котовського району, Одеської області, українця, громадянки України, із середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого
обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
1. 26.08.2024 близько о 12:00 годині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час знаходився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшовши до останнього, ОСОБА_2 попросив надати йому його мобільний телефон марки «Iphone SE» у корпусі червоного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», з номером телефону: НОМЕР_3 , для здійснення дзвінку, який останній тримав в руках, на що ОСОБА_3 погодився.
2. У подальшому, після отримання від ОСОБА_3 його мобільного телефону марки «Iphone SE» у корпусі червоного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл», з номером телефону: НОМЕР_3 , у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом зловживання довірою вказаним мобільним телефоном.
3. Доводячи до логічного завершення свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном ОСОБА_2 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, завідомо знаючи про те, що він не збирається повертати ОСОБА_3 його мобільний телефон марки Iphone SE» у корпусі червоного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв'язку
ТОВ «Лайфселл», з номером телефону НОМЕР_3 , яка матеріальної цінності для потерпілого не має,з метою шахрайського заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що потерпілий відволікся та не стежить на ним, з місця події зник.
4. Отже, ОСОБА_2 , отримавши вищевказаний мобільний телефон, який не мав на меті повертати потерпілому, розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 5500 гривень.
ІІ. Позиція обвинуваченого
4. У своїй заяві від 27.09.2024 обвинувачений ОСОБА_2 погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та просив проводити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
ІІІ. Позиція потерпілого
5. У своїй заяві від 27.09.2024 потерпілий ОСОБА_3 погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та просив проводити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
ІV. Оцінка Суду
6. Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
7. Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
8. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
9. Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування.
10. Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
11. Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.
12. Отже, саме з підстав викладеного, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
V. Призначення покарання
13. Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.
14. При цьому, Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_2 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини.
15. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до статті 67 КК не встановлено.
16. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, бере до уваги, що санкція частини першої статті 190 КК передбачає альтернативні види покарань, та відповідно до статті 65 КК враховує:
16.1 класифікацію кримінальних правопорушень і те, що згідно із статтею 12 КК інкриміноване діяння відноситься до кримінального проступку;
16.2 особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я;
16.3 наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;
16.4 те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;
16.5 те, що він матеріальної шкоди, яка була завдана вчиненням кримінального правопорушення, потерпілому не відшкодував.
17. У зв'язку із чим, Суд доходить висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
18. Проте Суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
19. При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів в цьому конкретному випадку враховує індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, те що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).
20. Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_2 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим діянням та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.
21. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК.
22. Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань Суд не знаходить.
VI Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку
23. Цивільний позов по справі не заявлявся.
24. Запобіжний захід ОСОБА_2 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
З цих підстав,
керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
1. ОСОБА_2 визнати винуватим за частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в один (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
3. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_2 :
3.1. періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3.2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3.3 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
3.4 виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
4. Початок іспитового строку ОСОБА_2 слід рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
5. Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1