Справа № 758/12138/24
3/758/5105/24
Категорія 146
01 жовтня 2024 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої ТОВ «Разом груп», яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,-
03 вересня 2024 року об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в місті Києві по пр. Г.Гонгадзе, буд. 20/1, керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахувавши дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не дотрималась безпечного бокового інтервалу до нерухомого припаркового транспортного засобу та скоїла наїзд на автомобіль «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.п. 13.1, 2.3б Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
03 вересня 2024 року об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , в місті Києві по пр. Г.Гонгадзе, буд. 20/1, керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи причетною до дорожньо - транспортної пригоди на залишилась на місці, чим порушила п. 2.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнала повністю. Свою провину усвідомила, щиро розкаялась та просила суд суворо її не наказувати і не позбавляти права керування транспортним засобом. Пояснила, що наміру залишати місце ДТП не мала. Через те, що в машині була собака, яка потребувала невідкладної медичної допомоги, вона поїхала до ветлікарні та не залишилась на місці.
Суд, вислухавши пояснення правопорушниці, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП підтверджується наданими суду письмовими доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 828564 від 11 вересня 2024 року, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 828563 від 11 вересня 2024 року, схемою місця ДТП від 03 вересня 2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Так, згідно схеми місця ДТП від 03 вересня 2024 року вбачається, що:
- транспортний засіб марки «Mazda», державний номерний знак НОМЕР_3 , отримав пошкодження заднього бамперу.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з п. 2.3б ПДР України, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п. 2.10 ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я; ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Аналізуючи зазначені докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.п. 2.3б, 13.1, 2.10 Правил дорожнього руху України доведена належними та допустимими доказами у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 122-4 КУпАП, також кваліфіковані правильно, оскільки вона залишила на порушення встановлених правил місце дорожньо - транспортної пригоди, до якої причетна.
Невизнання своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, суд визнає як спосіб захисту з метою уникнути відповідальність за вчинене правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушниці виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що, відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, працює, даних про притягнення до адміністративної відповідальності суду не надано, вину у вчиненні адіністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнала, у скоєному щиро розкаялась.
Оскільки ОСОБА_1 вчинила два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП, правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ст. 124 КУпАП, тому адміністративне стягнення їй необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ст. 122-4 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушниці, обставини, що пом'якшують її відповідальність, та відсутність, що обтяжують, а також - характеру та суспільної небезпеки вчинених нею правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 44, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накласти на неї стягнення, у порядку ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Леся БУДЗАН