печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43285/24-к
26 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 12021000000001084 від 20.08.2021 - старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12021000000001084 від 20.08.2021 - старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12021000000001084 від 20.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 188-1, ч. 4 ст. 190 (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення) КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
24.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення).
Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави стверджувати, що підозрюваний вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, що підтверджують матеріали кримінального провадження, зокрема:
матеріалами ГУ КЗЕ СБ України про виявлення кримінального правопорушення;
матеріалами планової перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО», відображеними у Акті від 20.07.2021 №354;
матеріалами огляду від 27.10.2021, в ході якого проведено огляд земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та встановлено наявність генеруючих установок і відсутність на вказаних земельних ділянках приватних домогосподарств;
матеріалами обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ;
матеріалами обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 ;
матеріалами виїмки в АТ «КБ «ПриватБанк» щодо руху коштів по банківським рахункам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
матеріалами огляду інформації, вилученої в АТ «КБ «ПриватБанк»;
матеріалами виїмки в ТОВ «Черкасиенергозбут» щодо укладення та реалізації договорів про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг та договорів купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою приватного домогосподарства;
матеріалами огляду інформації, вилученої в ТОВ «Черкасиенергозбут»;
матеріалами виїмки в ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» щодо укладення та реалізації договорів про постачання електроенергії постачальником універсальних послуг та договорів купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою приватного домогосподарства;
висновком експерта від 26.04.2023 №98/23;
протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.05.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.05.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.05.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.05.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 12.05.2023;
протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 28.05.2024;
матеріалами, наданими НЕК «УКРЕНЕРГО»;
матеріалами огляду інформації, наданої НЕК «УКРЕНЕРГО»;
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.06.2024;
матеріалами, наданими ТОВ «ІТ СТРІМ» щодо придбання ОСОБА_6 обладнання для генерації електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання;
іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обрання будь-яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою не зможе запобігти ризикам продовження злочинної діяльності, впливу на свідків, знищення, спотворення речових доказів, оскільки підозрюваний, враховуючи умови застосування домашнього арешту чи застави, фактично матиме можливість вчиняти вищевказані дії з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того слідчий вказує, що враховуючи суму коштів, якими за пособництва ОСОБА_1 заволоділи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , майновий стан підозрюваного, виконувану ним роль у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб, зважаючи на обставини злочинів, наявність достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення), з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов'язків, одночасно із застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід призначити останньому заставу у розмірі не менше ніж 2 800розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 478 400 грн. та, у випадку її внесення, визначити необхідність виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурори у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисники заперечували проти клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
24.09.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення).
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, а також прокурором у судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Також, слідчий суддя враховує, що стороною захисту не доведено та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення, та не надано будь-яких доказів, щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи яке саме кримінальне правопорушення (злочин) вчинено підозрюваним.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, вважаю за належне призначити заставу у межах 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 514 00 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відтак, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 24.11.2024 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1 514 00 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
р/р UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 24.11.2024 року включно.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1