02 жовтня 2024 рокуСправа № 495/7221/24
Номер провадження 2/495/3947/2024
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Волкової Ю.Ф.,
із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,
встановив:
24.07.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (актовий запис № 37 від 16 квітня 2019 року) та стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки усіх видів доходів відповідача, з моменту подання позову до досягнення дитиною повноліття.
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що шлюб між сторонами зареєстровано 16.04.2019, від шлюбу подружжя має спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю. Позивач вказує, що подружні стосунки поступово почали погіршуватися, що призвело до припинення шлюбних відносин, довгий час сторони проживають окремо один від одного, ставлення один до одного змінилось та зазначає, що шлюбні відносини у подружжя припинились, шлюб існує лише фактично, спільне господарство, побут не ведеться. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Сторони не досягнули домовленості щодо сплати аліментів відповідачем на утримання неповнолітнього сина.
1.2. Письмового відзиву на позовну заяву відповідач суду не надав.
2. Рух справи у суді.
Ухвалою від 29.07.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, розгляд справи призначено на 29.08.2024, відкладено на 02.10.2024.
3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення.
В судове засідання 02.10.2024 учасники розгляду справи не прибули.
У позовній заяві позивач просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду належно повідомлений; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи суду не заявив.
У зв'язку із не виявленням обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
4. Фактичні обставини справи.
Шлюб між позивачем та відповідачем зареєстровано 16 квітня 2019 року Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 37, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , який міститься в матеріалах справи.
Сторони проживають окремо, що не заперечується відповідачем та не спростовано відповідними доказами.
Від шлюбу подружжя має спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.09.2019, виданого Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністрвоського району Одеської області, актовий запис №37.
Дитина проживає разом з матір'ю, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади № 2024/008435046 та № 2024/008434987.
5. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до статті 51 Конституції України, яка кореспондується із статтею 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із положеннями частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері.
Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина і чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Вимогами частин третьої, четвертої статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (стаття 112 СК України).
Згідно з статтею 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (стаття 141 СК України).
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частина перша статті 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина перша статті 183 ЦПК України).
Частиною дев'ятою статті 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як визначено пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
6.1. Суд, перевіривши доводи учасників справи у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку про задоволення позову.
Так, за результатами розгляду справи судом враховано, що подружні стосунки між сторонами не скалилися через діаметрально протилежні погляди на шлюб, несумісні характери, небажання спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Доказів, які б спростовували вказані обставини суду не надано.
З огляду на викладені правові норми, встановлені обставини та позицію сторін щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім'ї в даному випадку буде нічим іншим, як примушуванням сторін до збереження шлюбних відносин, а тому недоцільно надавати подружжю термін на примирення, а шлюб слід розірвати.
6.2. Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її повному утримані проте відповідно до загальних правил спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відтак, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати свою дитину.
Враховуючи обставини справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, виходячи із засад справедливості та захисту прав дитини, з врахуванням того, що приймати участь в утриманні дитини повинні двоє батьків, беручи до уваги вимоги частини другої статті 182, статті 183 СК України, мінімальний розмір аліментів, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, у розмірі частки від усіх видів доходів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючі з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
7. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211 грн 20 коп. необхідно покласти на відповідача за позовну вимогу про розірвання шлюбу і за позовну вимогу про стягнення аліментів окремо (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, статтями 12-13, 19, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 квітня 2019 року Виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністрвоського району Одеської області, актовий запис № 37.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду -24.07.2024 і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Ю.Ф. Волкова