Справа № 127/10087/24
Провадження № 2/127/1235/24
03.10.2024 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про зміну (зменшення) розміру аліментів,-
встановив:
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про зміну (зменшення) розміру аліментів.
Позов мотивовано тим, що 21.08.2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у вінницькій області між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 1869.
За час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.07.2017 року у справі № 127/10235/17-ц шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано.
На підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2023 року вирішено стягувати з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
20.12.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на її утримання у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову05.01.2024 року і довічно.
Просив суд, зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі судового наказу від 27.10.2023 року у справі № 127/32409/23 починаючи з дня звернення до суду з даним позовом. Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на дитину ОСОБА_6 у розмірі 1/8 частини частини від його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин викладених в справі, просила суд їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала, щодо задоволення позовних вимог.
29.05.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому вказано, що ОСОБА_3 не заперечував, щодо позову його матері, не зазначив суду, що з нього вже утримуються аліменти в розмірі частини заробітку, навіть не соспорював розмір такої частки, а погодився і позов повністю визнав, тобто він свідомо погодився на те, щоб розмір аліментів з нього на утримання матері та сина в сукупному склав частку його заробітку, що підтверджує його спроможність надавати таку допомогу.
Доказів примусового виконання рішення про стягнення аліментів на користь його матері та утримання з його заробітку суду не надано.
Подавши цей позов 22.03.2024 року позивач надає суду неправдиві відомості щодо відсутності у нього права власності на житло, посилаючись на витяг з ДРРПНМ станом на 30.01.2024 року.
Доводи позивача спростовуються інформацією з ДРРПНМ та РПВНМ станом на 22.05.2024 року за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 02.02.2024 року.
Окрім цього відповідачу відомо, що позивач користується транспортними засобами, які теж потребують утримання, яке він спроможний очевидно надавати, заправляючи автомобілі пальним, ремонтуючи.
Позивач також зазначає про значне погіршення його стану здоров'я на момент подання цього позову, проте не надає суду жодного належного та допустимого доказу цієї обставини, адже подані ним до позову копії протоколу МРД від 30.07. 2021 року та довідки до акту МЕК серія 12ААБ № 585531 про встановлення йому третьої групи інвалідності, яка видана 07.10.2021 року, вже існували на момент вирішення судом питання про стягнення аліментів як на утримання йог сина в 2023 році так і на утримання матері у 2024 році.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.08.2009 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у вінницькій області між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 1869.
За час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12.05.2022 року (а.с.7).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.07.2017 року у справі № 127/10235/17-ц шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.6).
На підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2023 року вирішено стягувати з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від його заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.10.2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).
20.12.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на її утримання у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову 05.01.2024 року і довічно (а.с.9).
Згідно з інформацією з ДРРПНМ та РПВНМ станом на 22.05.2024 року за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 02.02.2024 року (а.с.48).
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступня втрати професійної працездатності у відсотках № 046411 Серія 12 ААА, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_3 35%, захворювання пов'язані із захистом батьківщини (а.с.11).
Згідно до відповіді №0600-0404-7/96045 від 02.08.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 перебуває на обліку в ГУПФ в Житомирській області та отримує пенсію, розмір виплаченої пенсії за період з 01.01.2023 року по 31.07.2024 року становить 413 770,00 грн. (березень - липень 2024 року по 23 610,00 на місяць) (а.с.98).
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в Постанові №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», зокремап.23, відповідно дост.192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує,змінився,суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів:а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Тобто, ОСОБА_3 сплачує мінімальну частку, а саме 1/4 від доходу (заробітку) на одну дитину, визначених законодавством.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 вказує, що на момент звернення до суду з даним позовом стан його здоров'я значно погіршився. Внаслідок військової служби в ЗСУ загострилися хронічні хвороби, що потребує ряд медичних обстежень та лікування, на що потрібні грошові кошти.
Проте не надає суду жодного належного та допустимого доказу цієї обставини, адже подані ним до позову копії протоколу МРД від 30.07. 2021 року та довідки до акту МЕК серія 12ААБ № 585531 про встановлення йому третьої групи інвалідності, яка видана 07.10.2021 року, вже існували на момент вирішення судом питання про стягнення аліментів як на утримання його сина в 2023 році так і на утримання матері у 2024 році.
Крім того, в позовній заяві ОСОБА_3 вказує, що змушений винаймати квартиру у м. Житомир для проживання своєї нової родини, що має наслідком витрата значних грошових коштів.
20.12.2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Слід зазначити, що ОСОБА_7 працездатного віку, докази, що ОСОБА_3 здійснює її утримання матеріали справи не містять.
Крім того, відповідно інформації з ДРРПНМ та РПВНМ станом на 22.05.2024 року за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 02.02.2024 року (а.с.48).
Тому твердження, що ОСОБА_3 змушений винаймати квартиру не відповідають дійсності.
Так Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 27.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на її утримання у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову05.01.2024 року і довічно (а.с.9).
Позивач просить зменшити розмір аліментів лише на сина, які стягуються судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2023 року.
Доказів того, що позивач звертався до суду з позовом про зменшення частки аліментів, які стягуються на утримання матері, суду не надано. Тобто інтереси дитини є нерівними.
Крім того, доказів примусового виконання рішення про стягнення аліментів на користь його матері та утримання з його заробітку суду не надано.
Слід зауважити, що позивач посилається на те, що його матеріальний стан змінився, у зв'язку з необхідністю сплачувати ще аліменти на матір.
Суд зауважує, що стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей, зокрема, стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів».
Верховний Суд у своїй постанові від 20.12.2021 у справі № 681/15/21, розглядаючи аналогічне питання, визначив, що оскільки рішенням суду присуджено стягувати з відповідної особи аліменти в частці від заробітку, то, зважаючи на те, що доходи платника зменшилися, 1/4 частини доходу, з якого вираховується розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання сина, також зменшиться. При цьому зміна сімейного стану позивача, а саме одруження, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Оскільки рішенням суду від 27.02.2024 присуджено стягувати з ОСОБА_9 аліменти в частці від його доходу, то, зважаючи на те, що доходи платника аліментів зменшилися через необхідність сплати аліментів на матір, 1/4 частина його доходу, з якого вираховується розмір аліментів, що підлягають сплаті на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також зменшиться. Тому посилання позивача на неможливість в подальшому виконувати ці аліментні зобов'язання є необгрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями статей 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно положень ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Аналізуючи наведене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-3, 27 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 182, 183, 192 СК України, п. п. 15, 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про зміну (зменшення) розміру аліментів - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 07.10.2024 року.
Учасники процесу:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_4 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя: