Справа № 127/24403/24
Провадження № 2-о/127/538/24
04 жовтня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
присяжних: Давидової В.П., Швець Л.П.,
за участю секретаря Поляруш І.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради Крот Валентини Борисівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Служба у справах дітей Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про усиновлення дитини,
У липні 2024 із заявою до суду звернувся ОСОБА_1 , який просив суд оголосити його усиновлювачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також внести наступні зміни до актового запису №161 зробленого 14.01.2014 Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області: в графі батько замість « ОСОБА_5 » записати « ОСОБА_1 », громадянин України; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; змінити по батькові дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; ім'я, місце народження та дату народження дитини залишити без змін. Мотивував заявлені вимоги тим, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , у якої є неповнолітній син ОСОБА_4 . У нього з дитиною склалися теплі відносини сина та батька, проживають спільно однією сім'єю, тому він бажає усиновити дитину змінивши його прізвище та по батькові на своє. Заявник всяко дбає про духовний та фізичний розвиток дитини, вважає його своїм сином.
Ухвалою суду від 24.07.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 наполягав на задоволені заяви. Суду додатково повідомив, що він ставиться до дитини як до рідної, дитина називає його батьком. Права та обов'язки усиновлювача та про наслідки усиновлення знає. Заявник проживає спільно з ОСОБА_4 однією сім'єю з трьох річного віку дитини, тому дитина сприймає його батьком та не знає, про те що він не його рідний батько, тому просить не опитувати його.
Представник заявника підтримала вимоги заявника та наполягала на їх задоволенні, вказала, що була присутня при спілкуванні заявника та ОСОБА_4 , може засвідчити, що між ними дружні відносин, ОСОБА_1 є авторитетною особою для дитини. Хлопчик вважає заявника батьком, тому що ОСОБА_1 виховує його з чотирьох років.
ОСОБА_3 у судовому засіданні просила заявлені вимоги задовольнити та призначити її чоловіка усиновлювачем сина. З метою встановлення усіх відомостей вона звернулася до Вінницького міського центру соціальних служб із заявою щодо надання висновку роботи психолога з її дитиною ОСОБА_4 для надання до суду.
Представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради проти задоволення заяви не заперечувала. Зазначила, що дійсно під час виїзду по місцю проживання дитини в ході обстежень умов проживання було видно, що дитина ОСОБА_4 ставиться до заявника як до рідного батька.
Суд дослідивши надані докази встановив, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали шлюб 11.10.2019 року, спільним прізвищем подружжя стало « ОСОБА_3 ».
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його мати ОСОБА_3 , в графі батько зазначено « ОСОБА_5 ».
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
ОСОБА_3 надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення ОСОБА_1 її сина ОСОБА_4 .
Заявник та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник є приватним підприємцем та отримує активний дохід.
Заявник до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває.
ОСОБА_1 згідно висновку про стан здоров'я КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 м. Вінниці» здоровий.
Висновком виконавчого комітету Вінницької міської ради встановлено, що служба у справах дітей Вінницької міської ради вважає за доцільне усиновлення дитини ОСОБА_4 . ОСОБА_1 та таким, що відповідає інтересам дитини.
Перешкод, визначених статтею 212 СК України, для усиновлення ОСОБА_4 - ОСОБА_1 судом не встановлено.
З висновку психолога Вінницького міського центру соціальних служб слідує, що дитина ОСОБА_4 робить вибори на користь обох батьків, йому комфортно бути поруч з мамою та татом, відчуває та знає, що його люблять.
Відповідно до положень частини пункту 4 частини 1 статті 219 СК України, усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.
Відповідно до статей 3, 4, 5, 7 Сімейного Кодексу України кожна особа має право на проживання в сім'ї. Сім'я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до частини 1 статті 208 СК України, усиновленою може бути дитина.
Згідно з положеннями статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
У відповідності до статті 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років.
Відповідно до статті 212 СК України, не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Згідно положеннями статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків.
Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1 - 3 статті 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 219 СК України усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони позбавленні батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.
Відповідно до частини 1 статті 220 СК України на усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.
Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
У відповідності зі статтею 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до положень статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Відповідно до статі 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
У відповідності з частиною 1 статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Відповідно до статті 234 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про задоволення заявлених вимог у повному обсязі.
Так судом встановлено, що відомості про батька малолітнього ОСОБА_4 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Заявник перебуваючи у зареєстрованому із матір'ю дитини шлюбі виявив бажання усиновити дитину з огляду на те, що між ними виникли теплі сімейні відносини. Перешкод, визначених статтею 212 СК України, для усиновлення ОСОБА_4 - ОСОБА_1 судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що заявник виконав всі умови, встановлені законодавством для усиновлення, може забезпечити стабільні та гармонічні умови для життя дитини, тому є всі підстави для задоволення заяви в повному обсязі.
Керуючись статтями 12, 13, 258-259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Оголосити ОСОБА_1 усиновлювачем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису №161 вчиненого 14.01.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області: в графі батько замість « ОСОБА_5 » записати « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України; змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; змінити по батькові дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; ім'я, місце народження та дату народження дитини залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , мешкає за адресою адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Служба у справах дітей Вінницької міської ради, адреса: вул. Соборна, 50, м.Вінниця.
Повний текст рішення суду складено 04.10.2024
Суддя:
Присяжні: