Справа 127/32534/24
Провадження 1-кс/127/14068/24
01 жовтня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12024020050000522 внесеного до ЄРДР 17.06.2024, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниця, Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: квартира АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024020050000522 внесеного до ЄРДР 17.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюванго ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 16.06.2024 до відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області звернулась ОСОБА_7 з приводу того, що в орієнтовний період з 05.05.2024 по 16.06.2024 невідома особа, шляхом підбору ключа, проникла до будинку, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 , та вчинила крадіжку грошових коштів в кількості: двадцяти трьох тисяч п'ятсот доларів США та близько п'ятиста тисяч гривень купюрами різного номіналу, що на момент вчинення злочину відповідає особливо великим розмірам.
За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020050000522 від 17.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє, що охоплює період вчинення злочину, Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за таких обставин.
Не раніше 02 травня 2024 року, точнішої дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи в будинку, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 , власницею якого є ОСОБА_7 , достовірно знаючи про наявність у останньої значної суми грошових коштів, у т.ч. у зв'язку із продажом напередодні автомобіля преміальної марки, які зберігаються в будинку у готівці, вирішив таємно викрасти належне потерпілій майно, з метою, у подальшому, розпорядитись ним як своїми власним, у т.ч. сховати, подарувати, використати на свої потреби тощо.
Реалізуючи свій умисел на викрадення чужого майна, ОСОБА_4 розпочав підготовку до вчинення злочину. З цією метою, він, знаючи про перебування ОСОБА_7 у період з 22 травня 2024 року по 04 червня 2024 року на відпочинку за кордоном, маючи безперешкодній доступ до будинку, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 , відшукав у гардеробній кімнаті схованку із грошима у іноземній та національній валютах купюрами різного номіналу, що належали потерпілій та були сформовані останньою у грошові пачки по 10000 доларів США та 50000 гривень.
Задля уникнення кримінальної відповідальності та не бути викритим у вчиненні особливо тяжкого злочину, ОСОБА_4 у різних торгівельних закладах завчасно придбав сувенірну продукцію, яка за зовнішнім виглядом нагадувала національну валюту України та іноземну валюту, а саме долари США різних періодів випуску.
У подальшому, ОСОБА_4 , знаючи розпорядок дня ОСОБА_7 , використовуючи її перебування на робочому місці, розуміючи протиправність своїх дій та їх суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди у певному розмірі, а також бажаючи її завдати, з корисливих мотивів і метою власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не маючи ані дійсного ані уявного права на майно потерпілої та діючи поза її волею, умисно, усвідомлюючи що його дії непомітні, маючи безперешкодний доступ до будинку, що розміщується за вищезазначеною адресою, у період з 05 червня 2024 року по 15 червня 2024 року, таємно вчинив крадіжку грошових коштів ОСОБА_7 у національній та іноземній валютах, а саме 420 000 (чотириста двадцять тисяч) гривень, 23 500 (двадцять три тисячі п'ятсот) доларів США, на загальну суму (з урахуванням курсу НБУ станом на 16.06.2024) 1 376 233 гривні 80 копійок (один мільйон триста сімдесят шість тисяч двісті тридцять три гривні 80 копійок), поклавши, з метою не бути викритим, у сформовані останньою грошові пачки по 10000 доларів США та 50000 гривень заздалегідь придбану сувенірну продукцію у вигляді грошей номіналом 500 гривень, 1000 гривень та 100 доларів США зразків різних періодів випуску.
Таємно викравши грошові кошти потерпілої, ОСОБА_4 , не маючи на меті повертати викрадене, відшкодовувати будь-яким еквівалентом, покинув з ними приміщення будинку, що розміщується за адресою: АДРЕСА_2 , та згодом реально розпорядився викраденим як своїм власним.
Своїми злочинними діями ОСОБА_4 завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 1 376 233 гривні 80 копійок (один мільйон триста сімдесят шість тисяч двісті тридцять три гривні 80 копійок), що у понад 909 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до п.4 примітки до ст.185 КК України є особливо великими розмірами.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
30.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Вінниця, Вінницької області, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: квартира АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- Протоколом відібрання заяви потерпілої щодо вчинення кримінального правопорушення;
- Протоколом огляду місця події, проведеним в період з 16.06.2024 по 17.06.2024;
- Протоколом допиту потерпілої від 18.06.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 17.06.2024;
- Протоколом додаткового допиту потерпілої від 27.06.2024;
- Протоколом огляду мобільного телефону потерпілої від 01.07.2024;
- Протоколом додаткового допиту потерпілої від 07.07.2024;
- Протоколом огляду місця події від 07.07.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.07.2024;
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 16.07.2024;
- Протоколом додаткового допиту потерпілої від 01.08.2024;
- Інформацією від ФОП « ОСОБА_10 »;
- Інформацією від АТ «Ідея Банк»;
- Протоколом проведення НСРД - аудіо, - відео контролю ОСОБА_4 від 13.08.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.09.2024;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.09.2024;
- Повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення;
- Іншими матеріали кримінального провадження та речовими доказами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненим кримінальним правопорушенням, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань, кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
1) переховування підозрюваного від органу досудового розслідування (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а тому, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, з метою уникнення відповідальності за його вчинення останній може переховуватися від органу досудового розслідування та, у подальшому, від суду;
2) незаконного впливу підозрюваного на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки, згідно статті 23 Кримінального процесуального кодексу України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні з метою подальшого уникнення кримінальної відповідальності, так як останній особисто з ними знайомий;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, офіційного місця роботи, а тому, з метою незаконного збагачення, може вчиняти нові кримінальні правопорушення;
Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що стало підставою для повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України , особу підозрюваного, зокрема його вік і стан здоров'я, матеріальний стан, те, що він офіційно не працевлаштований, відсутність стійких соціальних зв'язків, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).
Метою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілу. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності та взаємозв'язку, свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам та не забезпечать належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України відносно ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він являється особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, з урахуванням особи підозрюваного, конкретних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, його суспільної небезпечності та тяжкості, міри покарання, яка може бути застосована до підозрюваного в разі доведеності його вини - позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та з урахуванням абзацу 2 п.3 ч.5 ст.182 КПК України, сторона обвинувачення вважає доцільним застосувати до ОСОБА_4 заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає меті застосування запобіжного заходу та забезпечить виконання підозрюваним покладених обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 197 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання у повному обсязі..
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення яке відноситься до категорії кримінальних правопорушень проти власності.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення в клопотанні та в судовому засіданні доведено виключний випадок того, що розмір застави за особливо тяжке кримінальне правопорушення не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує встановлений КПК України розмір для особливо тяжкого кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістидесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 29 листопада 2024 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 29 листопада 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцять тисяч гривень), які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.
Якщо ОСОБА_4 , не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Організацію затримання ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на слідчого СВ відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя