Справа № 182/483/24
Провадження № 2/0182/1392/2024
Іменем України
07.10.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Київського міськрайонного нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 29.01.2024 року звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зазначеним позовом та просив суд визнати виконавчий напис від 22.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №26825, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги мотивує наступним.
01.11.2013 року він уклав кредитний договір № б/н з ПАТ КБ «Приватбанк». Інших кредитів не брав. 06.12.2016 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області (справа №182/8599/15-ц) було винесено рішення у відмові позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» у повному обсязі.
16.05.2017 року колегія апеляційного суду Дніпропетровської області позовні вимоги апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнили частково та стягнули 2492,51 грн., за користуванням коштів з відсотками, та витрати ПАТ КБ «Приватбанк» на суму 182,86 грн., вказані суми 29.05.2017 року ним в ПАТ КБ «Приватбанк» оплачені.
25.12.2023 року у відділі Нікопольської державної виконавчої служби від ОСОБА_2 дізнався, що на їх адресу надійшли матеріали з оригіналом виконавчого напису від 22.12.2021 року
(приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.) від ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
27.05.2022 року державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Хохловим А.А. у відношенні нього була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №69118391), та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Головним державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Гукайло В.В. винесена постанова про арешт на грошові кошти та інші доходи боржника від 20.07.2022 р. та 19.12.2023 року на суму 23905,59 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №69118391, що підтверджується наявними у них оригіналами письмового доказу - постановами державного виконавця.
Вважає, що зазначений вище виконавчий напис приватного нотаріуса вчинено з порушення вимог чинного законодавства, зокрема у нотаріуса не було доказів безспірності заборгованості, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 05.02.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зобов'язано третіх осіб надати відповідні відомості, необхідні для розгляду даної справи. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Третім особам роз'яснено право подати пояснення щодо позову чи відзив на позовну заяву.
Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 27.02.2024 року (а.с.45).
До суду повернувся конверт з ухвалою суду від 05.02.2024 року, як не вручений Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.46).
29.03.2024 року представник відповідача директор ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Кожем'яченко Ю.М. надіслав заяву про визнання позовних вимог (в порядку ст.206 ЦПК України), в якій просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в частині визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. зареєстрованого за №26825 від 22.12.2021 року таким що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 606,00 грн., а у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 302,5 грн.
18.07.2023 року представник відповідача директор ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Кожем'яченко Ю.М. надіслав клопотання про врегулювання спору за участю судді, в якому зазначає, що даний спір можливо вирішити у мирному порядку на наступних умовах: у разі сплати позивачем на рахунок відповідача коштів у розмірі 4303,01 грн. у строк до 18-00 год. 27.04.2024 року, частина заборгованості у розмірі 19602,58 грн. буде списана, а заборгованість за кредитним договором № SAMDN51000116836459 від 01.11.2013 року та виконавчим написом №26825 вважатиметься такою, яка погашена в повному обсязі. Вважають, що у разі погодження позивача з вказаними умовами, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» гарантує підписання на вказаних умовах мирової угоди та/або вважати вказані вище умови договором часткового прощення боргу.
Від позивача ОСОБА_1 згоди на запропоноване ТОВ «Фінансова компанія управління активами» клопотання про врегулювання спору за участю судді до суду не надходило.
Суд, вивчивши клопотання представника відповідача про врегулювання спору за участю судді, доходить до наступного висновку.
Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №26825 від 22.12.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором у розмірі 23905,59 грн.
Таким чином, предметом спору є виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. 26825 від 22.12.2021 року, встановлення обставин, які б свідчили про наявність або відсутність факту недотримання ним законодавства України при вчиненні спірного виконавчого напису та порушення процедури вчинення виконавчих написів, що є підставою для його скасування.
Натомість, у поданій заяві ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про врегулювання спору за участю судді, відповідач пропонує спосіб вирішення питання про погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 , що не стосується предмету спору у даній справі.
Отже, в даній справі не вирішується питання про встановлення розміру кредитної заборгованості та виконання кредитних зобов'язань, а вирішується питання про дотримання чи недотримання приватним нотаріусом процедури вчинення виконавчих написів, що є підставою для відмови у позові чи його задоволення, а тому суд не вбачає підстав для прийняття клопотання про врегулювання спору за участю в суді. Обставини, якими заявник мотивує таке клопотання, жодним чином не стосуються предмету спору у даній справі та не вирішують спір по суті.
Крім того, відповідно до ч.1ст.201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
Позивачем згоди на врегулювання спору за участю судді не надано.
Згідно п.4 ч.1ст.201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді припиняється: у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.
З наведеного слідує, що усі сторони мають надати свою згоду для можливості врегулювання спору за участю судді.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги предмет, підстави та характер спірних правовідносин, відсутність спільної згоди всіх сторін на врегулювання спору за участю судді, суд не вбачає обґрунтованих підстав для застосування процедури врегулювання спору за участю судді та доходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позов, клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та письмових пояснень не надіслали.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис №26825 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» на підставі договору факторингу №РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № SAMDN51000116836459 від 01.11.2013 року, укладеного між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості, згідно вказаного виконавчого напису провадиться за період з 25.10.2021 по 22.12.2021 року у розмірі: 12421,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11434,28 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 23905,59 грн. (а.с.26).
Постановою державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Хохловим А.А. 27.05.2022 року відкрито виконавче провадження ВП №69118391 з виконання виконавчого напису №26825 від 22.12.2021 року, що виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в розмірі 23905,59 грн. (а.с.25).
Позивач суму боргу не визнає. Відповідач подав заяву про визнання позову.
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат»та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(надалі - Перелік документів).
На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(надалі - Перелік документів).
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Однією з ознак безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен впевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу в судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо одна з цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30 вересня 2019 року (справа № 357/12818/17), від 15 січня 2020 року (справа № 305/2082/14-ц), від 10.11.2021 року у Постанові Верховного Суду № 758/14854/20.
Відомостей про надсилання та отримання позивачем претензії про усунення порушень за кредитним договором матеріали справи не містять.
Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду із пред'явленою йому заборгованістю, а, отже, наявністю спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
З урахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку проте,що виконавчий напис було вчинено нотаріусом Солонець Т.М. передчасно, з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, відсутні підстави для визнання суми заборгованості безспірною, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч.2ст.141,ч.1ст.142 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605,60 грн. та повертає з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, а саме 605,60 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,206,263-265, 268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Київського міськрайонного нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 22.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №26825, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 23905,59 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. за подання до суду позовної заяви (шістсот п'ять грн. 60 коп.)
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 50 (п'ятдесят) відсотків сплаченого ним судового збору згідно з квитанцією №68443185 від 29.01.2024 року у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева