справа № 208/10152/24
№ провадження 1-кс/208/1752/24
Іменем України
24 вересня 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Комінтернівського району, с. Іллічівка, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, військовослужбовця, кулеметнику 4-го відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується наступним: оскільки санкція ч. 4 ст. 410 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти, ОСОБА_4 зможе через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк покарання ухилятися від слідства та суду, залишивши постійне місце проживання, виїхати за межі області або навіть території України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень по кримінальному провадженню та призначення йому покарання; підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення 4 обставин кримінальних правопорушень. Так, підозрюваний ОСОБА_4 через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, перебуваючи на волі матиме можливість знищити речові докази чи документи по кримінальному провадженню, які можуть бути здобуті в ході досудового розслідування, оскільки слідство та збирання по ньому доказів ще триває; перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно вплинути, шляхом погроз або вмовлянь на потерпілого та свідків, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від надання показань, під час досудового розслідування та розгляду справи у суді, оскільки досудове розслідування та збирання доказів ще триває, а потерпілий та свідки являються знайомими ОСОБА_4 ; підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки, перебуваючи на волі останній має змогу надалі здійснювати свою протиправну діяльність.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, та просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою та зменшити розмір застави.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
У провадженні СУ ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.05.2024 за № 12023050000000675, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді кулеметника 4-го відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи за місцем тимчасового мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 17.07.2023 по 25.09.2023, діючи з прямим, єдиним умислом на викрадення трьох дальномірів належних військовій частині НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою заволодіння військовим майном, таємно, шляхом вільного доступу, з полиці шафи в прихожій кімнаті будинку, викрав два дальноміри Rangemaster 2800 Leica № 1543444 та Rangemaster 2800 Leica № 1545236, які в подальшому здав у ломбард, чим спричинив матеріальні збитки військовій частині НОМЕР_1 у розмірі 62 193, 60 грн. Крім того, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи військову службу на посаді кулеметника 4-го відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи за місцем тимчасового мешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , 16 вересня 2023 року, не пізніше 21:00, діючи з прямим, єдиним умислом на викрадення трьох дальномірів належних військовій частині НОМЕР_1 , з корисливих мотивів, з метою заволодіння військовим майном, таємно, шляхом вільного доступу, зі столу в спальній кімнаті квартири, викрав дальномір Rangemaster 2800 Leica № 1536492, який в подальшому здав у ломбард, чим спричинив матеріальні збитки військовій частині НОМЕР_1 у розмірі 31 055, 50 грн.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України - викрадення військовослужбовцем іншого військового майна, що вчинене в умовах воєнного стану.
23.09.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, за фактом викрадення військовослужбовцем іншого військового майна, що вчинене в умовах воєнного стану.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи: матеріали СіЗ ДВКР СБУ ОТУ «Луганськ» ОСУВ «Хортиця» від 26.10.2023, протоколи допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , протокол огляду від 30.10.2023, протокол огляду від 31.10.2023, протокол огляду від 31.10.2023, протоколами огляду місця події від 22.11.2023, висновком експерта від 02.02.2024 №СЕ-19/105-24/49-ПЧ, висновком експерта від 06.02.2024 №СЕ-19/105-24/48-ПЧ, висновком експерта від 05.06.2024 №6540/24-53 та інші відомості у своїй сукупності дають достатні підстави стверджувати, що саме ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні;
вчиняти інші кримінальні правопорушення, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ризики переховування від органів досудового розслідування, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні так, як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років, загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Обставини кримінального правопорушення та дані про особу, відсутність міцних соціальних зв'язків та інше, вважаю, що вказані факти не зменшуюсь заявлені у кримінальному провадженні ризики та у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку. Домашній арешт не зможе у цьому випадку ефективно запобігти встановленим ризикам, та захистити високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, який є особливо тяжким злочином та відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо не можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за яке передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину та відсутність у ОСОБА_4 будь-яких доходів, також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати у рамках кримінального провадження № 12023050000000675 від 26.10.2023 за ч. 4 ст. 410 КК України, до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, Комінтернівського району, с. Іллічівка, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, військовослужбовця, кулеметнику 4-го відділення снайперів взводу снайперів військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 листопада 2024 року, включно з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 302 800,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 20 листопада 2024 року:
- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1