Справа № 201/12221/24
Провадження № 1-кс/201/4247/2024
04 жовтня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання начальника 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22024130000000305 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації (далі - РФ) шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
У подальшому в окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської Народної Республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська Народна Республіка» (далі - «ЛНР»).
Внаслідок вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
Надалі представниками самопроголошеної «ЛНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення області сформовано політично-управлінські (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силові органи, а також здійснено захоплення державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на окремій тимчасово окупованій території Луганської області.
24.02.2022 Російською Федерацію здійснено відкрите повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024) із затвердженням відповідними Законами України.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
У результаті вищезазначених подій значна частина території Луганської області, у тому числі вся територія Ровеньківського району Луганської області до складу якого входить м. Антрацит Луганської області, опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ на території Луганської області.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.07.2023 № 224 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та викладено нову редакцію переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до вказаного переліку вся територія Ровеньківського району Луганської області з 07.04.2014 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
З 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих «закордонних дільницях» на території РФ було проведено незаконний референдум з питання «входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації».
30 вересня 2022 року було підписано так званий «Договір між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою про прийняття до Російської Федерації Луганською Народною Республікою та утворення у складі Російської Федерації нового суб'єкта» (мовою оригіналу: «Договор между Российской Федерацией и Луганской Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республикой и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта»), який у подальшому ратифіковано федеральним законом держави-агресора, внаслідок чого з листопада 2022 року розпочалася перереєстрація та створення нових незаконних органів державної влади так званої «ЛНР», як суб'єкта РФ.
Так, на окупованій території Ровеньківського району Луганської області до складу якого входить м. Антрацит Луганської області представниками так званої «ЛНР», підконтрольними державі-агресору, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, зокрема, законом так званої «ЛНР» № 428-ІІІ від 14.03.2023 «Про створення на території Луганської Народної Республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів» (мовою оригіналу: «Об образовании на территории Луганской Народной Республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ»), створено «Муніципальне утворення Антрацитівський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «Муниципальное образование Антрацитовский муниципальный округ Луганской Народной Республики»).
У подальшому, 15.06.2023 Центральною виборчою комісією Російської Федерації винесено постанову № 119/947-8 «Про призначення виборів депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу: «О назначении выборов депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики и выборов депутатов представительных органов муниципальных образований на территории Луганской Народной Республики»), відповідно до якої на території так званої Луганської Народної Республіки, тобто на тимчасово окупованій території Луганської області, призначено проведення виборів 10 вересня 2023 року.
У серпні 2023 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити з об'єктивних причин не виявилось можливе, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Антрацит Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, діючи з метою переслідування своїх особистих інтересів, а також з метою підтримки дій та рішень держави-агресора, маючи умисел на обрання депутатом до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, добровільно подав свою кандидатуру в депутати, в результаті чого «Избирательным объединением «Антрацитовское местное отделение Всероссийской политической партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ» по единому избирательному округу» (мовою оригіналу) був висунутий як кандидат в депутати «Совета муниципального округа Антрацитовский муниципальный округ первого созыва» (мовою оригіналу).
10.08.2023 ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на обрання депутатом до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Антрацит Луганської області, більш точної адреси під час досудового розслідування з об'єктивних причин встановити не виявилось за можливе, добровільно зареєструвався від «Избирательного объединения «Антрацитовское местное отделение Всероссийской политической партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ» по единому избирательному округу» (мовою оригіналу) кандидатом в депутати до так званої «Ради муніципального округу муніципальне утворення Антрацитівський муніципальний округ першого скликання» (« ІНФОРМАЦІЯ_2 » (мовою оригіналу), про що так званою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мовою оригіналу: «Териториальной избирательной комиссией города Антрацит и Антрацитовского района») винесено рішення № 11/74.
У період з 01 по 10 вересня 2023 року, у відповідності до законодавства РФ та так званої «ЛНР», на тимчасово окупованій території Луганської області проведено незаконні «вибори депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки першого скликання та вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень Луганської Народної Республіки першого скликання» (мовою оригіналу: «выборы депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики первого созыва и выборы депутатов представительных органов муниципальных образований Луганской Народной Республики первого созыва»).
За результатами вказаних незаконних виборів представниками так званої «виборчої комісії ЛНР» - вибори депутатів до так званої «Ради муніципального округу муніципальне утворення Антрацитівський муніципальний округ першого скликання» (мовою оригіналу: « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), який відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є незаконним, тобто створеним (обраним) у порядку, не передбаченому законом, визнані такими, що відбулися.
18 вересня 2023 року рішенням так званої « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мовою оригіналу: « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») № 24/120, ОСОБА_5 , зареєстровано як обраного депутата так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Антрацитівський муніципальний округ першого скликання» (мовою оригіналу: « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), тобто останній за власною згодою був добровільно обраний депутатом до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території Ровеньківського району Луганської області, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора - так званої «Ради муніципального округу муніципальне утворення Антрацитівський муніципальний округ першого скликання» (мовою оригіналу: « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).
У вчиненні вказаного злочину підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Антрацит Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
20.09.2024 ОСОБА_5 у порядку ст.ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, шляхом публікації повісток на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України та у щоденному виданні центральних органів виконавчої влади - газеті «Урядовий кур'єр» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В той же день, повістки про виклик ОСОБА_5 для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та проведення інших процесуальних дій за його участю на 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України та у щоденному виданні центральних органів виконавчої влади - газеті «Урядовий кур'єр».
Таким чином, підозрюваного ОСОБА_5 належним чином повідомлено про час, дату та місце проведення слідчих (розшукових) дій, а саме викликано на 10 год. 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 до слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у АДРЕСА_2 , але останній за викликами не прибув, про поважні причини неприбуття на виклики не повідомив.
27.09.2024 у зв'язку з тим, підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, в порядку ст. 281 КПК України, його оголошено в розшук.
Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС від 22.05.2024, підозрюваний ОСОБА_5 має у власності наступні транспортні засоби:
- автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, передбачає застосування до особи, що вчинила вказаний злочин, конфіскації майна як додаткового виду покарання.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та проводити розгляд клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника цього майна.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, на задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні за №22024130000000305 від 22.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
20.09.2024 ОСОБА_5 у порядку ст.ст. 111, 133, 135, 278 КПК України, шляхом публікації повісток на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України та у щоденному виданні центральних органів виконавчої влади - газеті «Урядовий кур'єр» повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В той же день, повістки про виклик ОСОБА_5 для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та проведення інших процесуальних дій за його участю на 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора України та у щоденному виданні центральних органів виконавчої влади - газеті «Урядовий кур'єр».
Таким чином, підозрюваного ОСОБА_5 належним чином повідомлено про час, дату та місце проведення слідчих (розшукових) дій, а саме викликано на 10 год. 24.09.2024, 25.09.2024 та 26.09.2024 до слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у АДРЕСА_2 , але останній за викликами не прибув, про поважні причини неприбуття на виклики не повідомив.
27.09.2024 у зв'язку з тим, підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, в порядку ст. 281 КПК України, його оголошено в розшук.
Доведено, що відповідно до листа Головного сервісного центру МВС від 22.05.2024, підозрюваний ОСОБА_5 має у власності такі транспортні засоби: автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , окрім іншого передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №22024130000000305 від 22.05.2024 із забороною користування, розпорядження та відчуження на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: автомобіль марки HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y, державний номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1