Справа №:755/19355/23
Провадження №: 2/755/1063/24
"09" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Гриценко О.І.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, суд, -
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки про майно від 19.04.2013 року № 9351 (И2013), виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна вказана квартира станом на день видачі довідки була зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 28.07.2004 року, наказ № 63-723. На запит Київської державної нотаріальної контори № 1 КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надало інформацію про те, що за даними реєстрових книг Бюро спірна квартира на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (в рівних долях).
ОСОБА_4 була бабусею позивача, матір'ю його батька, спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 . З 1991 року і до дня смерті батько позивача, ОСОБА_3 , та його (позивача) бабуся, ОСОБА_4 проживали у спірній квартирі за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Згідно довідки комунального концерну «Центр комунального сервісу» м. Київ № 285 від 31.05.2016 року (Додаток 10) ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_2 , та була знята з обліку у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за місцем проживання за тією ж адресою на день смерті ОСОБА_4 .
Відповідно він, ОСОБА_3 , є таким, що прийняв спадщину в силу норми ч. 3 ст. 1268 ЦК України. ОСОБА_3 заповіту не залишив, спадкування здійснюється за законом, що може бути підтверджено матеріалами спадкової справи, яка заведена нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко Анастасією Олександрівною, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому Реєстрі.
Протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини позивач не встиг подати заяву про прийняття спадщини, однак рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року з виправленням описки згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2019 року по справі № 755/ 9042/19 було надано додатковий строк на прийняття спадщини, після чого звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну квартиру, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 листопада 2023 року. Вказана відмова була надана у зв'язку відсутністю правовстановлюючого документа на спірне житло на ім'я померлих осіб.
З огляду на вищезазначені фактичні обставини та норми закону, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті його батька, ОСОБА_3 , який прийняв спадщину в установленому порядку однак виконати свій обов'язок щодо отримання свідоцтва про право на спадщину позбавлений можливості, оскільки отримав відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.2023 року провадження у зазначеній справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.02.2024 року зобов'язано Першу київську державну нотаріальну контору ( адреса: м. Київ, вул.пр - т Перемоги, буд.11) надати суду належним чином завірену копії спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Зобов'язано КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ( м.Київ, вул.Трьохсвятительська 4-в) надати до суду відомості стосовно власника, ( власників) квартири АДРЕСА_1 , надавши до суду копію правовстановлюючого документа.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року, зобов'язано КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ( м.Київ, вул.Трьохсвятительська 4-в) надати до суду відомості стосовно власника ( власників) квартири АДРЕСА_3 , надавши до суду копію правовстановлюючого документа.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05.06.2024 року. закрито підготовче провадження у даній справі.
Позивач та Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсяззі з підстав викладених у змісті позовної заяви та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Київської міської ради у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, до суду представником відповідача було направлено відзив на позовну заяву, у якому останній просив ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та слухати справу без його участі.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 2 статті 1223 ЦК України регламентовано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. При вирішенні питання спадкування за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Центральним субінститутом спадкування за законом є інститут черговості, який полягає в тому, що за загальним правилом кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування за відсутності бодай одного спадкоємця попередньої черги, обумовленого різними причинами: фізичною відсутністю, усуненням від права на спадкування, неприйняттям спадщини або відмовою від прийняття спадщини.
Згідно положення статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1261 Цивільного кодексу України ).
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. (статті 1262-1265 Цивільного кодексу України)
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією про народження позивача долученими до матеріалів справи.
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про майно від 19.04.2013 року № 9351 (И2013), виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна вказана квартира станом на день видачі довідки була зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 28.07.2004 року, наказ № 63-723.
На запит Київської державної нотаріальної контори № 1 КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надало інформацію про те, що за даними реєстрових книг Бюро спірна квартира на праві власності зареєстрована за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (в рівних долях).
Як встановлено судом, ОСОБА_4 була бабусею позивача, матір'ю його батька, спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 .
З 1991 року і до дня смерті батько позивача, ОСОБА_3 , та його (позивача) бабуся, ОСОБА_4 проживали у спірній квартирі за адресою АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Згідно довідки комунального концерну «Центр комунального сервісу» м. Київ № 285 від 31.05.2016 року (Додаток 10) ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_2 , та була знята з обліку у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за місцем проживання за тією ж адресою на день смерті ОСОБА_4 .
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3 .
Крім того, встановлено, що 14 лютого 2019 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А. О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи тим, що спадкоємець ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори вже після спливу шестимісячного терміну.
Рішенням Дніпровського районного суду мм. Києва від 25 липня 2019 року у справі 755/9042/19, позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про надання додаткового строку на прийняття спадщини - задоволено, визначено ОСОБА_1 , як спадкоємцю за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Статтею 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
15 листопада 2023 року позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 97/2019.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 97/2019, постановою Державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Дубенко А.О., від 15.11.2023 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вище вказане майно, оскільки спадкоємцем не надано оригінал правовстановлюючого документа на спірну квартиру.
Виходячи з неможливості реалізувати позивачу свої спадкові права іншим шляхом було вирішено звернутися до суду.
Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - підлягають задоволенню, оскільки позивач має достатні правові підстави на визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16 вересня 2024 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Київська міська рада адреса місцязнаходження: м.Київ, вул. Хрещатик 36;
Суддя