Справа №:755/19881/23
Провадження №: 2/755/802/24
"10" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.,
за участі секретаря Гриценка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -
Позивачка звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Просять суд визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 . Останній на праві спільної часткової власності належала частка спірної квартири. Власником іншої частки квартири був батько позивача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У встановлений законом час позивач прийняв спадщину звернувшись до Десятої Київської державної нотаріальної контори. Однак коли мати неповнолітнього позивача ОСОБА_4 звернулась до нотаріальної контори за заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру після смерті його батька, державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру.
Таким чином, враховуючи, що відсутність у позивача оригіналів правовстановлюючих документів на спірну квартиру унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.01.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.02.2024 року зобов'язано Десяту Київську державну нотаріальну контору ( адреса: м. Київ, вул. Бажова, буд.13/9) надати суду належним чином завірені копії спадкових справ щодо майна померлих: ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02.05.2024 року, зобов'язано КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ( м.Київ, вул.Трьохсвятительська 4-в) надати до суду відомості стосовно власника ( власників) квартири АДРЕСА_2 , надавши до суду копію правовстановлюючого документа.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.02.2024 року. закрито підготовче провадження у даній справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсяззі з підстав викладених у змісті позовної заяви та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Київської міської ради у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, до суду представником відповідача було направлено відзив на позовну заяву, у якому останній просив ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства та слухати справу без його участі.
Представник третьої особи Десятої Київської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі та прийняти рішення згідно діючого законодавства. Крім того, нотаріальної конторою в розпорядження суду було направлено копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як передбачено ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 2 статті 1223 ЦК України регламентовано, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. При вирішенні питання спадкування за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця. Центральним субінститутом спадкування за законом є інститут черговості, який полягає в тому, що за загальним правилом кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування за відсутності бодай одного спадкоємця попередньої черги, обумовленого різними причинами: фізичною відсутністю, усуненням від права на спадкування, неприйняттям спадщини або відмовою від прийняття спадщини.
Згідно положення статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1261 Цивільного кодексу України ).
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. (статті 1262-1265 Цивільного кодексу України)
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло Дніпровської районної державної адміністрації м. Києва від 07 червня 2000 року, квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , остання була бабусею позивача.
Як встановлено, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою із спадкового реєстру.
У свою чергу, ОСОБА_3 за час життя успадкував після смерті матері частку квартира АДРЕСА_2 , однак не оформив своїх спадкових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , який був батьком позивача.
Відтак, спірна квартири, входить до складу спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину від своєї матері ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не оформив своїх спадкових прав та помер.
Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3 .
Статтею 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
За змістом ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
07 травня 2021 року ОСОБА_4 , яка дії від імені свого малолітнього сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є позивачем у справі звернулась до Десятої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька позивача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 410/2021.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 410/2021, постановою Державного нотаріуса Десятої київської державної нотаріальної контори Шульги С.В. від 26.10.2021 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вище вказане майно, оскільки спадкоємцем не надано оригінал правовстановлюючого документа на спірну квартиру.
Виходячи з неможливості реалізувати позивачу свої спадкові права іншим шляхом було вирішено звернутися до суду.
Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п.п. 4.14, 4.15, 4.18. п. 4 Глави 10 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року № 282/20595, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - підлягають задоволенню, оскільки позивач має достатні правові підстави на визнання за ним права власності на квартиру квартира АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом, як спадкоємець першої черги, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 7-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2024 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачі:
ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 );
Відповідач:
Київська міська рада, (ЄДРПОУ 22883141, адреса місця знаходження: 01044. м. Київ, вул. Хрещатик, 36);
Третя особа:
Десята Київська державна нотаріально контора, (ЄДРПОУ 02883162, адреса місця знаходження: 02100. м. Київ, вул. Бажова, 13/9).
Суддя: