Ухвала від 07.10.2024 по справі 2322/395/11

Справа № 2322/395/11

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.,

скаржника - ОСОБА_1 ,

представника скаржника - ОСОБА_2 ,

представника стягувача - ОСОБА_3 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича на дії/бездіяльність органу примусового виконання, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває скарга представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича на дії/бездіяльність органу примусового виконання; заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, ПАТ АБ «Укргазбанк».

Скаржником ОСОБА_1 було заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали суду, яке мотивовано наступним. Так, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. надав до суду матеріали виконавчого провадження, у рамках якого подана дана скарга, у яких відсутні докази направлення скаржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, що на переконання скаржника ОСОБА_1 свідчить про зловживання процесуальними правами приватного виконавця та вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу»).

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 клопотання про постановлення окремої ухвали суду підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

У судовому засіданні представник стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» Стадник П.В. заперечував проти задоволення клопотання про постановлення окремої ухвали суду, вважав його безпідставним.

У судове засідання особа, дії якої оскаржуються приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

Так, скаржник просить суд застосувати до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. заходи процесуального примусу у виді штрафу, оскільки останній, на виконання ухвали суду про витребування доказів, не надав суду доказів направлення скаржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10 вересня

2024 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження

№ 75612031 (ЗВП № 75822769) з примусового виконання виконавчого листа № 2322/395/11 від 06 листопада 2014 року, на виконання якої останнім було надано витребувані докази.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в даний час підстав для застосування до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. заходів процесуального примусу у вигляді штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 3 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Статтею 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов'язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали.

В даний час розгляд скарги перебуває на стадії судового розгляду, проте оцінку всіх доказів та обґрунтування позицій учасників даної справи судом буде надано у нарадчій кімнаті.

Однак, суд роз'яснює, що скаржник не позбавлений права звернутися самостійно із відповідною заявою до правоохоронних органів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 223, 258-262 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 жовтня 2024 року.

Суддя О.Г. Романова