Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа № 528/741/24
Провадження № 3/528/259/24
Іменем України
07.10.2024 м. Гребінка
07 жовтня 2024 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Лубенського районного ВП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлений,-
12.07.2024 року о 23 год. 07 хв. в м. Гребінка, Лубенського району, по вул. Магістральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-21099» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка вимова слів. Від проходження в установленому порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився. Таким чином, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України. Дане порушення вчинене ОСОБА_1 повторно протягом року, в зв'язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи, яке відбудеться 07.10.2024 о 11-45 год. в приміщенні Гребінківського районного суду Полтавської області, був повідомлений належним чином, про що свідчить дані трекінгу поштових відправлень, згідно якого ОСОБА_1 02.10.2024 року особисто отримав судову повістку про виклик до суду. Крім того, як вбачається і з досліджених в судовому засіданні відео-файлів з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських, протокол було складено у присутності ОСОБА_1 , а отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Йому були роз'яснені його права та обов'язки у відповідності до вимог закону та повідомлено про розгляд справи у Гребінківському районному суді Полтавської області, а також ознайомлено із змістом пред'явленого звинувачення. Проте зловживаючи своїми правами, особа яка притягується до відповідальності, про причини своєї неявки суд не повідомив, не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань про перенесення слухання справи, а також про зміну місця проживання, до суду не подавав. Таким чином, не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.277 КУпАП України визначено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.268 КУпАП України участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП України не є обов'язковою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, слід звернути увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 був належно повідомлений про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху України (далі ПДР України), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини ( рішення у справі «О' Галлоран та Франціc проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007), особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виконання вищевказаного пункту 2.5. ПДР України є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок).
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі Інструкція).
Відповідно до п.2.3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.п.6,7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, водію ОСОБА_1 який мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка вимова слів, інспектором поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, але останній відмовився від проходження огляду.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, полягає, окрім керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, також і у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням безпеки дорожнього руху та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД № 015196 від 12.07.2024 (а.с.1), при цьому судом враховано, що даний протокол відповідає вимогам, містить виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу; даними направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в заклад медичної охорони (а.с.4), з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 такий огляд не проходив; даними копій постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.5.6); даними постанови судді Гребінківського районного суду Полтавської області від15.05.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.7-8); даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини події (а.с.9).
Зазначені вище докази свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, визначених п.2.5 ПДР України, є чіткими, достатньо переконливими (без суперечностей), об'єктивно узгоджуються між собою, що у сукупності дає суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, «поза розумним сумнівом».
Таким чином, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, доведена повністю, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, при цьому на протязі року вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинами, які пом'якшують відповідальність не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність у справі не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин вчинення правопорушення вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000.00 грн., з позбавленням прав керування, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, без конфіскації транспортного засобу, так як матеріали справи не місять належних та допустимих доказів про власника транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч.2 ст. 130, ст. ст. 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлений, визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з перерахуванням суми штрафу в дохід держави: (Отримувач коштів - ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету - 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлений, судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., на користь державного бюджету України: (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ)- 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя М. О. Вітківський