іменем України
(заочне)
Справа №377/547/24
Провадження №2/377/333/24
07 жовтня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретарів судового засідання Потапенко Т.О., ОСОБА_1 , за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені,
16 липня 2024 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач, посилаючись на статті 7, 9, 13, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV, статті 5, 7, 9, 10, 12, 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VШ, статті 19 25 Закону України «Про теплопостачання», статті 11, 16, 205, 319, 322, 509, 526,530, 625, 629,634, 641, 642, 901, 903 ЦК України, просить:
- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води в розмірі 33 822,10 грн, інфляційні втрати в розмірі 3285,27 грн, три відсотки річних в розмірі 1177,75 грн, пеню в розмірі 25,55 грн;
- стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води в розмірі 33 822,09 грн, інфляційні втрати в розмірі 3285,28 грн, три відсотки річних в розмірі 1775,75 грн, пеню в розмірі 25,55 грн, а також стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 3028 грн.
Позов обґрунтовано тим, що Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» (далі -КП «УЖКГ») з 01.11.2014 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постання гарячої води. Квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві спільної часткової власності по частці на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 31.05.2006. Вказана квартира забезпечена технічною можливістю фактично отримувати/споживати комунальні послуги, оскільки будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміських систем з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Такі послуги позивачем зазначеному будинку надаються постійно за тарифами, які встановлені уповноваженими органами. Відповідачі від отримання цих послуг не відмовлялися, будь-яких актів-претензій щодо неналежної якості послуг або відсутності послуг не надсилали. Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630. Пропозиція КП «УЖКГ» про укладення договору була спрямована усім споживачам у вигляді публічного розміщення тексту договору приєднання (оферта) на офіційному інтернет ресурсі позивача КП УЖКГ.Для укладення письмового договору для надання вказаних житлово-комунальних послуг відповідачі до позивача не зверталися, до грудня 2014 року повністю сплачували надані послуги, а з грудня 2014 року частково здійснювали оплату наданих послуг, тим самим здійснюючі дії, які відповідно до частини другої статті 642 ЦК України, є прийняттям запропонованого договору. З 01 листопада 2021 року відповідно до статей 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII набули чинності публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води, розміщені КП «УЖКГ» як виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua. Станом на 01 червня 2024 року заборгованість за надані житлово-комунальні послуги склала 67 644,19 грн, що є свідченням неналежного виконання відповідачами прийнятих на себе зобов'язань. На підставі частини другої статті 625 ЦК України позивач також нарахував інфляційні втрати в сумі 6 570,55 грн, 3 % річних в сумі 2 355,50 грн та пеню в сумі 51,10 грн.
Ухвалою судді від 01 серпня 2024 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 вересня 2024 року.
Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 вересня 2024 року.
Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року відкладено судовий розгляд справи на 04 жовтня 2024 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином, у поданому до суду клопотанні виконавчий директор КП «УЖКГ» ОСОБА_4 просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повторно у призначене судове засідання не прибули, про дату, час і місце якого повідомлялися в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання. Згідно з трекінгом поштових відправлень на сайті АТ «Укрпошта» рекомендовані листи з повідомленням про вручення з трековим номером 0600966062565, 0600966061208, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно направлені судова повістка, копія ухвали від 24 вересня 2024 року про відкладення судового розгляду справи, повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідачі до суду не подали, причини неявки суду не повідомили.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 04 жовтня 2024 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що згідно з витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 10934941 від 14.06.2006, виданим КП АРБ «Славутицьке міське бюро технічної інвентаризації», інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №386185463 від 10.07.2024 квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( по часті кожному) на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 від 31.05.2006, виданого виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області (а.с. 13-14).
Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок АДРЕСА_2 підключений до загальноміської системи постачання теплової енергії та постачання гарячої води (а.с. 31).
Виходячи з викладеного, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як співвласники квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , є споживачами послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води згідно з а/н НОМЕР_3 .
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 356 ЦК України визначено, що власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частини першої статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону України № 1198-VII від 10.04.2014, та рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області №1574-49-VІ від 03.10.2014 як теплопостачальна організація з 01 листопада 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а. с. 62).
Відповідно до пункту 2.1 Статуту КП «УЖКГ» в редакції, затвердженій рішенням Славутицької міської ради від 03.03.2023 № 783-17-VIII, передбачено, що підприємство створюється з метою надання послуг зі здійснення діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам та надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у порядку, встановленому законодавством (а.с. 53-58).
Постачання теплової енергії позивачем здійснюється на підставі ліцензії серії АГ №500119, виданої 01.12.2010 Національною комісією регулювання електроенергетики України, яка відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.11.2015 №2700, переоформлена на безстрокові ліцензії з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, та розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 26 червня 2017 року № 342 «Про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування та постачання теплової енергії» ( а.с. 47-52).
Правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII, який введений в дію з 01 травня 2019 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 №630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182, та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої ).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-ІV (далі Закон № 1875- ІV), чинного на час виникнення спірних відносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Як зазначено у частині сьомій статті 26 вказаного Закону, договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
За змістом частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до частин першої і другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, за змістом даних норм відповідь особи про прийняття пропозиції укласти договір - акцепт повинна бути повною і беззастережною. У такому випадку особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом, автоматично стає стороною в договірному зобов'язанні.
За загальним правилом мовчання не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.
Згідно із статтею 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Закон № 1875 - IV покладав на споживача обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункти 1 і 5 частини третьої статті 20 Закону).
Наведені приписи закону свідчать про обов'язковість договору про надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладання договору, а сам договір є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення такого у договорі або законі не висловив заперечень проти договору у формі мовчання.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17, де скасовуючи судові рішення про відмову у стягненні боргу за надані комунальні послуги та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, Верховний Суд зазначив, що надавач послуг опублікував в газеті у якості пропозиції (оферти) для підписання споживачами публічний договір про надання комунальних послуг, а тому з огляду на те, що відповідач протягом місяця з дня публікації не направив свою письмову відмову укласти договір, то він вважається таким, що прийняв пропозицію позивача про укладення договору. При цьому Верховний Суд керувався тим, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Як зазначено у пункті 18 вказаних Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Типовий договір затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 933), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. До позовної заяви позивачем додано договір про надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який є договором приєднання та розроблений на підставі типового договору і був розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ» (а.с.16-19).
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону № 1875- ІV процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Протягом місяця з дня розміщення позивачем на офіційному сайті КП «УЖКГ» договору приєднання (оферта) про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідачі свою відмову укласти договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у письмовому вигляді не направили, а тому вважаються такими, що прийняли пропозицію позивача щодо укладення договору.
Виходячи із змісту пункту 7 статті 26 Закону № 1875-ІV, вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
01 травня 2019 року набув чинності та був ведений в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі -Закон № 2189-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VІІІ до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 2189-VІІІ ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Як зазначено у частині першій статті 12 Закону № 2189-VІІІ, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом частини другої вказаної статті договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Частиною першою статті 13 Закону № 2189-VІІІ передбачено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини третьої цієї статті договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з частиною четвертою статті 13 Закону № 2189-VІІІ з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.
Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.
Як вбачається з частини п'ятої зазначеної статті, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону №2189-VIII за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
За змістом частини сьомої вказаної статті до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону з урахуванням певних особливостей.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону №2189-VІІІ договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.
Таким чином, шляхом фактичного споживання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, а також часткової оплати за надані послуги споживачі вказаних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , приєдналися до умов договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який діяв на дату виникнення спірних правовідносин і до 01.11.2021, за яким КП «УЖКГ» зобов'язалося своєчасно надавати споживачам відповідної якості послуги, зокрема, з централізованого опалення, постачання гарячої, а відповідачі зобов'язались своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договорами, та який був розміщений на офіційному сайті КП «УЖКГ».
01 жовтня 2021 року КП «УЖКГ» як виконавець послуги з постачання теплової енергії та гарячої води проінформувало споживачів про можливість обрання моделей договірних відносин та опублікувало публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води на офіційному веб-сайті підприємства https://www.ugkg-slavutich.org.ua/ publichni-dogovori-priєdnannya / (а.с.20-30).
Відповідно до пункту 4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 ( далі-Правила №830), послуга з постачання теплової енергії надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.
Положеннями пункту 13 Правил №830 визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Згідно з пунктом 4 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 ( далі-Правила №1182), послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та вимогами цих Правил.
Відповідно до пункту 12 Правил №1182 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
З урахуванням наведених положень Закону № 2189-VIII, Правил №830, Правил №1182, суд дійшов висновку, що з 01 листопада 2021 року вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води між виконавцем послуг КП «УЖКГ» та споживачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які розміщені на офіційному веб-сайті виконавця, оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договорів на офіційному веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому проживають споживачі, не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
В пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua.
Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 1 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Комунального підприємства «Управління житлово-комунальним господарством», розміщеного на офіційному веб-сайті https://www.ugkg-slavutich.org.ua, цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
В пункті 2 Типового індивідуального договору зазначено, що даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua.
Згідно з пунктом 4 Типового індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Пунктом 5 Типового індивідуального договору передбачено, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 32 Типового індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Як вбачається з пункту 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Фактом приєднання споживачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії та договору про надання послуги з постачання гарячої води (акцептування договору) є вчинення споживачами дій, які свідчать про їх бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги, що підтверджено витягом технологічної схеми приєднання будинку АДРЕСА_2 до системи постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановленням 12 жовтня 2016 року в будинку № 12 лічильника SHARKI 775 зав. № 53873772 та фактичним споживанням теплової енергії згідно з показниками приладів обліку багатоповерховим будинком за вказаною адресою і зазначенням вартості спожитої теплової енергії та гарячої води в довідці про заборгованість (а.с.9-12, 31-32).
Докази щодо ненадання відповідачам послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до довідки про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за а/н НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_3 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 22 грудня 2014 року по 31 травня 2024 року становить 67 644,19 грн (а.с. 9-12).
Тарифи на послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що надаються населенню суб'єктом господарювання, який є виконавцем цих послуг, встановлені постановами НКРЕКП №146 від 17.10.2014, №1171 від 31.03.2015, №1101 від 09.06.2016, а також рішеннями виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 632 від 20.10.2017, № 739 від 08.12.2017, № 438 від 12.10.2021, № 352 від 24.10.2022, № 403 від 05.10.2023 ( а.с. 63-91).
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-IV на споживача покладено, зокрема, обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, покладено на споживача і пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII.
Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно із статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з правомірністю нарахованої заборгованості відповідачам за надані послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 22 грудня 214 року по 31 травня 2024 року, що становить 67 644,19 грн.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договором про надання житлово-комунальних послуг.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином (частина 1 статті 26 Закону №2189-VІІІ).
Як вбачається з пункту 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Закріплені в пункті 10 частини другої статті 7 Закону № 2189-VІІІ правові норми щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022. Воєнний стан діє до даного часу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів, річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
До вказаної постанови внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» №1405 від 29 грудня 2023 року, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року.
Так, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції, яким передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням ( у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій, за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Отже, тільки з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року скасовано заборону щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, крім тих, які нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням за умов, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року).
Із наданого розрахунку вбачається, що позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 6 570,55 грн за період з травня 2017 року по 23 лютого 2022 року та за період з березня 2024 року по 15 липня 2024 року; три відсотки річних в розмірі 2 355,50 грн за період з 21 травня 2017 року по 23 лютого 2022 року та за період з 01 березня 2024 року по 15 липня 2024 року; пеню в розмірі 51,10 грн за період з 01 березня 2024 року по 15 липня 2024 року, тобто з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року) ( а.с. 36-46). Вказані розрахунки відповідачі не спростували.
У даному випадку факт порушення відповідачами зобов'язань щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги встановлений, а наявність непогашеної заборгованості перед виконавцем послуг Комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства» підтверджена матеріалами справи.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з обґрунтованістю доводів позивача про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги, а також інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені пропорційно розміру їхньої частки у спільній частковій власності на вказану квартиру.
Відтак, з відповідачів у рівних частках підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період 22 грудня 2014 року по 31 травня 2024 року в розмірі 67 644,19 грн; інфляційні втрати за період з травня 2017 року по 23 лютого 2022 року та за період з березня 2024 року по 15 липня 2024 року в розмірі 6 570,55 грн; три відсотки річних за період з 01 березня 2024 року по 15 липня 2024 року в розмірі 2 355,50 грн та пеня за період з 01 березня 2024 року по 15 липня 2024 року в розмірі 51,10 грн, всього на загальну суму 76 621,34 грн, тобто по 38 310,67 грн з кожного.
За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжного доручення № 718 від 20.06.2024 позивач сплатив судовий збір в сумі 3 028,00 грн ( а. с. 2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 1).
З урахуванням наведеного, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн, в рівних частках по 1 514,00 грн з кожного.
Керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води; інфляційні втрати; три відсотки річних та пеню всього на загальну суму 38 310 гривень 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води; інфляційні втрати; три відсотки річних та пеню всього на загальну суму 38 310 гривень 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 514 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 514 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок № 8.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повне заочне рішення суду складено 07 жовтня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич