Справа № 447/3897/23 Головуючий у 1 інстанції: Друзюк М.М.
Провадження № 33/811/1140/24 Доповідач: Романюк М. Ф.
04 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Осадця Максима Теофільовича на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 20 травня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 , 27.11.2023 об 22 год 08 хв в м. Новий Розділ вул. Ходорівська керував транспортним засобом марки «Tesla Model X» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, від огляду на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився та проходження тесту на алкогольне сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Осадець М.Т. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 20 травня 2024 року у справі №447/3897/23 про притягення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, закривши провадження у справі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 покликається на необгрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду цим обставинам. Наголошується на порушенні вимог процесуального та матеріального права.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не може підлягати відповідальності як водій, оскільки в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані про фіксацію самого факту керування ним транспортним засобом.
Вказує, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є фрагментарними, що не в повному обсязі відображають окремі дії та події або ж взагалі не фіксують весь перебіг подій, відтак вони не можуть бути прийнятими до уваги як такі, що дозволяють зробити однозначний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані, що підтверджують правомірність зупинки автомобіля згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а посилання у витягу з інформаційної бази про складення на ОСОБА_1 постанови серії БАД/784891 як на підставу такої зупинки, без наявності копії такої постанови та з врахуванням відсутності фіксації факту складення такої постанови та факту розгляду матеріалів про відповідне правопорушення, не може бути доказом правомірності зупинки автомобіля.
Зауважує, що вказані витяги з інформаційної бази МВС України (адмінпрактика) не можуть вважатись доказами, оскільки в них відсутні відомості про особу, яка їх сформувала, відсутні дата та час її формування, а також відсутня печатка органу, що їх видав.
Стверджує, що працівники поліції не дотримались вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, порядок проведення огляду та наслідки відмови від нього.
Наголошує, що відомості, відображені у протоколі суттєво відрізняються з відомостями, відображеними на відеозаписах. Згідно записам, працівник поліції вилучив посвідчення водія ОСОБА_1 , в той час як в протоколі вказано, що вилучення даного документу було неможливим через пред'явлення його через додаток «ДІЯ». Також є розбіжності з місцем фіксації правопорушення.
Акцентує, що суд першої інстанції прийняв рішення, не отримавши пояснень від працівників поліції, хоча клопотання ОСОБА_2 про їх виклик до суду було задоволено.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що оскаржувану постанову отримано ним електронною поштою 23.05.20224, при прийняті постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 та захисник адвокат присутні не були, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.
У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Осадець М.Т. не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, клопотань про відкладення розгляду справи від таких не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка вказаних осіб в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з таких підстав.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Проте, судом першої інстанції, в порушення вимог закону, не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає фактичним обставинам справи.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 665437 від 27.11.2023, відеозапис із нагрудної камери поліцейського, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, витягом з бази Amor.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне.
Так, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зазначені вище положення кореспондуються з положеннями «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі Інструкція) та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (надалі Порядок).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2023 року серії ААД № 665437, ОСОБА_1 , 27.11.2023 о 22 год 08 хв в м. Новий Розділ вул. Ходорівська, керував транспортним засобом марки «Tesla Model X» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, від огляду на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився та проходження тесту на алкогольне сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 665437 від 27 листопада 2023 року (а.с.2), свідки при його складенні залучені не були, та до матеріалів справи долучено диск з відеозаписом, який не містить достатніх даних для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, із відеозапису, долученого до матеріалів справи, не вбачається ознак алкогольного сп'яніння у водія, а саме поведінки, що не відповідає обстановці та тремтіння пальців рук.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , поводив себе спокійно та виважено, пересувався впевнено без порушень координації рухів, характерних для алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не звернув на зазначене уваги та послався як на доказ підтвердження винуватості ОСОБА_1 , в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні на дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 665437 від 27.11.2023, а також на відеозапис події.
Отже, наявні в матеріалах справи докази неможливо визнати належними та допустимими й складеними у відповідності до вимог законодавства.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Таким чином слід дійти висновків про те, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з'ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Осадця Максима Теофільовича - задоволити.
Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 20 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк