Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/3654/24
Номер провадження: 1-кс/511/941/24
07.10.2024 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів), підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кучурган (Великомихайлівська ОТГ) Роздільнянського району Одеської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби, призваного за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді навідника кулеметного відділення взводу вогневої підготовки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, -
На адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого слідчий зазначив, що 4 березня 2022 року ОСОБА_4 було призвано на службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №140 від 20 червня 2022 року солдата ОСОБА_4 визнано таким, що з 20 червня 2022 року зараховано до списків частини, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків на посаді навідника кулеметного відділення підтримки роти вогневої НОМЕР_2 - військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, є день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_3 або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України.
Відтак, з 4 березня 2022 року ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов'язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Згідно вимог пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
Проходячи військову службу, солдат ОСОБА_4 , як військовослужбовець, відповідно до вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Будучи військовослужбовцем військової служби, призваним за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 у відповідності до вимог статей 9, 11, 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, свідомо допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях.
Так, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 26 березня 2023 року самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 та ухиляється від проходження військової служби до теперішнього часу, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби.
Повідомлення про підозру від 19.09.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України вручено його матері ОСОБА_7 ..
Підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органів досудового розслідування, за місцем проживання та реєстрації був відсутнім, на телефонні дзінки не відповідав, а тому з 20 вересня 2024 року його було оголошено у розшук та зупинено досудове розслідування.
При цьому, 23 вересня 2024 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В подальшому, 5 жовтня 2024 року о 21 годині 15 хвилин було затримано підозрюваного ОСОБА_4 та доставлено до
ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході проведення досудового розслідування встановлено ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, зокрема: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, на виклики слідчого за повісткою та в телефонному режині не з'являвся та перебував у розшуку.
З метою запобігання встановленим ризикам, сторона обвинувачення вважає доцільним застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобігання встановленому ризику.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти клопотання та просили відмовити у його задоволенні.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Відділенням № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №62023150010000391 від 21 квітня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
Частина перша статті 177 КПК України регламентує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Пункт четвертий частини 2 статті 183 КПК України визначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до практики ЄСПЛ за статтею 5 ЄКПЛ обгрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наразі прокурором доведена наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з вчиненням вказаного злочину та їх кількість достатня для подальшого розслідування, а також наявність ризиків, передбачених диспозицією статті 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відносно тверджень сторони захисту, слідчий суддя зазначає, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
При цьому, аргументи сторони захисту спростовуються наявними доказами, оскільки підозрюваний перебував у розшуку та було надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши позицію сторін, особу підозрюваного, встановлені ризики, слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Частина друга статті 197 КПК України регламентує, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а тому строк у 60 днів - 3 грудня 2024 року (включно), а не 4 грудня 2024 року, як зауважив слідчий у клопотанні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України - задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, з моменту затримання, тобто з 5 жовтня 2024 року до 3 грудня 2024 року (включно), з утриманням його на гаупвахті в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Одночасно визначити розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року) в сумі 242 240,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Визначити строк дії обов'язків у разі внесення застави - 4 грудня 2024 року (включно).
В іншій частині - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1