Справа № 510/2109/24 Провадження № 3/510/1130/24
03 жовтня 2024 року С у д д я Р е н і й с ь к о г о р а й о н н о г о с у д у
О д е с ь к о ї о б л а с т і ОСОБА_1
розглядаючи матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, ур. с. Велика Офірна Фастівського району Київської області, старшого інспектора ПС групи паспортного контролю четвертого відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не вчиняв адміністративне правопорушення за ст.172-18 ч.2 КУпАП,
зміст ст.63 Конституції України роз'яснено та ст.268 КУпАП роз'яснено, клопотань не надходило,
за ст. 172-18 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що за результатами службового розслідування, встановлено факт порушення правил несення служби ст. сержантом ОСОБА_2 , який 13.09.2024 р. о 22:57 год. у міжнародному пункті пропуску для паромного, морського та річкового вантажно - пасажирського сполучення «Паромний комплекс Орлівка» під час несення служби п/п «Перевірка документів» здійснив пропуск по чужому паспортному документу навчального порушника, чим порушив вимоги п. 21 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВС від 19.10.2015 р. № 1261.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-18 КУпАП, в умовах особливого періоду.
ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину не визнав, дав пояснення по суті правопорушення, надав клопотання про закриття провадження по справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні, під фіксацію, ОСОБА_2 пояснив, що він прибув до прикордонного загону м. Рені 13.09.2024 р. і в цей же день був призначений в наряд. Пояснив, що в цей день, десь приблизно у 23:00 год., він пропустив через державній кордон, особу жіночої статі, яка як потім було встановлено, була навчальним порушником. Надав клопотання, усні, про приєднання до матеріалів справи: два аркуша форматам А-4 з кольоровими фото, та копію плану-конспекту для проведення заняття. Ці два клопотання у судовому засіданні, були розглянути та протокольно (без виходу до нарадчої кімнати) задоволені. Більше ніяких клопотань або заяв від ОСОБА_2 не надходило (ані при роз'ясненні змісту норм ст.63 Конституції України, ані ст.268 КУпАП). Також звернув увагу на те, що такого поняття як «начальний порушник» в юриспруденції не існує. Також додав, що особа жіночої статі, яка надала не свої документи, дуже схожа із особою, яка вказана в паспорті серії НОМЕР_2 на прізвище - ОСОБА_3 , ім'я - ОСОБА_4 . Пояснив, що вони на стільки схожі, що він не зміг розрізнити справжню особу від особи на фото. Додав, що це була ніч, він був з дорогі (близько 15 годин), був втомлений, тому пропустив цю особу. Додав, що був великий пасажиропотік.
Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст.172-18 КУпАП настає за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Аналізуючи об'єктивну сторону даного правопорушення слід зазначити, що воно передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушень правил несення прикордонної служби: а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному наряді; б) невиконання або неналежне виконання дій, що забезпечують охорону державного кордону.
Абзацом п'ятим частини першої статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан та який діє на теперішній час.
Положеннями ч.1,ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.
Згідно приписів ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, його складено в присутності правопорушника.
На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення серія ПдРУ № 263665; висновок службового розслідування від 13.09.2024р.; копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 17.09.2024р.; копію характеристики ОСОБА_2 ; витяг з ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».
Отже, протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали справи є належними та допустимими доказами у справі та правильно взяті до уваги судом в обґрунтування доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 , у судовому засіданні, сам фактично підтвердив, що він допустив перетин кордону особою жіночої статі, але як він вважає, на це були вагомі причині, які він вказав у своїх поясненнях. Суд розуміє ОСОБА_2 , але в той же час констатує, що він в першу чергу є військовозобов'язаним, якій давав присягу захищати Батьківщину, і він як ніхто, один з перших, зобов'язаний розуміти, що саме від нього, та всіх військових, залежить захист України. В його обов'язки входить в першу чергу не допустити незаконного перетину кордону особами, які не мають дозволу на перетин або використовують підроблені, чужі, або будь-які фальшиві документи. Саме в цьому полягає робота прикордонної служби.
Стосовно поняття «начальний порушник», на який звернув увагу ОСОБА_2 , суд зазначає наступне: не має ніякого значення як була названа особа, яка виконувала обов'язки «підсадної качки» прі перевірки прикордонника на предмет виявлення порушень. Також суд констатує, що існування або не існування в юриспруденції такого поняття як «навчальний порушник», ні яким чином не знімає відповідальності з прикордонника, який допустив порушення при виконанні своїх професійних обов'язків.
Суд призначив максимальне покарання саме тому, що ОСОБА_2 , не усвідомив, що він порушив присягу дану ним народу України; допустив перетин кордону Україна, особою, яка не мала на це права; не визнав своєї вини.
Аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, суд обґрунтовано вважає, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При визначені міри та виду адміністративного стягнення враховані характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-18 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 27, 33, ст. 172-15 ч. 2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП України, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн. в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605,60 грн. у дохід держави.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст.ст.32,321 КпАП України.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Д. Бошков