про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
03 жовтня 2024 року м. Київ № 320/17871/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Комунальне підприємство “КИЇВБЛАГОУСТРІЙ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 32, ЄДРПОУ 26345558), треті особи: Комунальне підприємство “КИЇВБЛАГОУСТРІЙ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп 2, ЄДРПОУ 26199708), Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2, ЄДРПОУ 34926981), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.03.2024 року щодо дострокового припинення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою № 09652-24/25 з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач прийняв оскаржуване рішення з підстав, які не передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України від 17.02.2011 N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон N 3038), розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1330/20068 (далі - Порядок N 244).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.6 Порядку N 244, підставою для розміщення тимчасової споруди (далі - ТС) є паспорт прив'язки ТС. Для оформлення паспорту прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно. Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Відповідно до п. п. 2.3, 2.9, 2.10, 2.12, 2.13 Порядку визначення обсягів пайової участі (внесків) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради N 56/5443 від 24.02.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Порядок N 56), у разі встановлення (розміщення) тимчасова споруд на об'єктах благоустрою, розташованих на земельних ділянках комунальна власності територіальної громади міста Києва, власник ТС укладає договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
У разі позитивних результатів розгляду документів, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, або визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС Комплексній схемі відповідно до Порядку N 244, або визначення суб'єкта господарювання переможцем інвестиційного конкурсу за його результатами та з яким укладено інвестиційний договір (у разі відповідності вимогам законодавчих актів України, державним будівельним нормам та стандартам), із суб'єктом господарювання укладається договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Після зарахування на рахунок Державної казначейської служби України 100 % відповідної суми пайової участі за договором щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою Департамент протягом одного робочого дня оформлює інформаційний талон у вигляді додатка до договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою та передає його до відділу (центру) надання адміністративних послуг апарату відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Відділ (центр) надання адміністративних послуг апарату відповідної районної в місті Києві державної адміністрації передає суб'єкту господарювання інформаційний і талон разом з примірником підписаного у встановленому порядку сторонами договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
Підставами для припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою до закінчення терміну його дії є: звернення суб'єкта господарювання із заявою про розірвання договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей; недотримання суб'єктом господарювання істотних умов договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою; зміна містобудівної ситуації, державних будівельних норм, зміна у розташуванні інженерних мереж, що унеможливлює розташування об'єкта у певному місці (у разі відмови суб'єкта господарювання від запропонованого альтернативного місця розміщення об'єкта); невиконання умов документа, що визначає відповідність намірів суб'єкта господарювання Комплексній схемі, у визначений в ньому термін (при оформлені паспорта прив'язки ТС); анулювання паспорта прив'язки ТС; рішення суду.
15.03.2024 року Департамент містобудування та архітектури ВО КМР (КМДА) прийняв рішення, яким достроково в односторонньому порядку вирішив припинити дію Договору відповідно до п. 7.2 розділу Договору.
Незгода з відповідним рішенням стало підставою для звернення до суду.
У зв'язку із встановленими обставинами суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом перевірки в яких судом є законність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій у публічно-правовій сфері, зокрема під час укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративний договір - це спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері й укладається на підставі закону: а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень; б) для делегування публічно-владних управлінських функцій; в) для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом; г) замість видання індивідуального акта; ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послуг.
Одночасно із цим, відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України, яка визначає загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України N 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарським судам слід мати на увазі, що не всі договори, укладені суб'єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень, відносяться до адміністративних договорів. Якщо обов'язковим учасником договору відповідно до законодавства повинен бути суб'єкт владних повноважень, то такий договір є адміністративним, оскільки суб'єкт владних повноважень у такому випадку діє від імені держави (територіальної громади), в її інтересах чи для забезпечення їх, а не для своїх власних потреб. У разі ж вчинення цивільного правочину між суб'єктом владних повноважень і суб'єктом господарської діяльності, договірні відносини сторін ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності. Тому до адміністративних договорів не відносяться договори, укладені за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного або господарського законодавства.
Як убачається з матеріалів справи, спір між позивачем та відповідачем виник у правовідносинах з приводу дострокового розірвання договору про пайову участь в утриманні об'єкту благоустрою. Такий договір, на переконання суду, не встановлює права та обов'язки сторін саме в публічно-правовій сфері, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм характером, є господарськими, виходячи зі змісту ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і, відповідно до ст. 1 ГК України, є предметом його правового регулювання.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі N 683/2843/17 (провадження N 11-278апп18).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження та повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки сплата судового збору позивачем за звернення до адміністративного суду підтверджується квитанцією від 24.04.2024 №1208-8663-7344-6300 на суму 3028,00 грн, наявні підстави повернути його у зазначеному розмірі.
Крім цього, ухвалою Київського окружного адміністративного суд від 15 квітня 2024 року було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання адміністративного позову.
Зазначеною ухвалою суду було заборонено Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо демонтажу чи знесення тимчасової споруди, власником якої є ФОП ОСОБА_1 , яка розміщується за адресою: АДРЕСА_2 ) - до набрання рішенням у справі законної сили. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Так, частиною 8 ст. 157 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі відмови у відкритті провадження у справі.
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року апеляційна скарга Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволена, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року скасована, відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 170-171, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Комунальне підприємство “КИЇВБЛАГОУСТРІЙ» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Повернути ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн, згідно з квитанцією від 24.04.2024 №1208-8663-7344-6300.
3. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.