печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18965/22-к
21 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020101060000296 від 29.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -
28.07.2022 на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101060000296 від 29.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити провадження до судового розгляду, посилаючись на відповідність обвинувального акта вимогам КПК України та підсудність кримінального провадження Печерському районному суду м. Києва.
Захисник обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , - адвокат ОСОБА_4 звернувся із клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в обвинувальному акті чітко не конкретизовано, які конкретно дії інкримінуються кожній із обвинувачених, та обвинувальний акт містить вказівку на особу, що не є обвинуваченою у вказаному кримінальному провадженні. Також зауважив, що зі змісту обвинувального акта не видається можливим встановити суб'єкта його складання. Крім того, вказав на недоліки долученого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування.
Крім того, захисником ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні подано скаргу на постанову заступника керівника Київської міської прокуратури № 6 ОСОБА_8 від 29.10.2020 про визначення підслідності у даному кримінальному провадженні за слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві. Обґрунтовуючи подану скаргу, адвокат зазначив, що зі змісту вказаної постанови та рапорту від 29.10.2020, який став підставою для внесення відомостей про вчинення правопорушення до ЄРДР, фактично, жодний із фактів вчинення вказаного кримінального правопорушення не був здійснений на території Печерського району м. Києва. Захисник вважає, що з огляду на зміст обвинувального акта, кримінальне правопорушення було вчинено на території Святошинського району м. Києва, проте, оскільки обвинувальний акт скеровувався до суду в порядку ст. 615 КПК України, в редакції, що діяла на момент звернення, провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва.
Також адвокат ОСОБА_4 подав заперечення на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2022 у справі № 757/14901/22-к, якою скаргу захисника підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 про зупинення досудового розслідування від 24.02.2022 залишено без задоволення. В обґрунтування поданих заперечень захисник вказав, що за період проведення досудового розслідування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожного разу з'являлись на усі виклики слідчого, прокурора та суду, у тому числі, шляхом виклику останніх по телефону, брали участь у всіх слідчих та процесуальних діях. Разом з цим, підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у передбаченому КПК України порядку та спосіб у період з 24.02.2022 по 14.06.2022 для участі у будь-яких слідчих та процесуальних діях до слідчих, прокурорів чи в суд не викликались, жодних повісток, повідомлень про виклик до слідчого, прокурора чи в суд не отримували, у тому числі, по телефону. З урахуванням наведеного, захисник вважає, що означена ухвала слідчого судді постановлена незаконно та необґрунтовано.
Окрім цього, захисник просив повернути цивільний позов позивачу у зв'язку з невідповідністю вимогам ч. 4 ст. 128 КПК України, оскільки у ньому відсутній підпис позивача.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали позицію свого захисника.
Прокурор проти поданих стороною захисту клопотання та скарги заперечив. Обґрунтовуючи свою позицію, зауважив, що обвинувальний акт містить всі необхідні реквізити, визначені ст. 291 КПК України. Також вказав, що підслідність у даному кримінальному провадженні за слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві визначено правильно. Також зазначив, що на його думку, місцем вчинення кримінального правопорушення є територія декількох районів м. Києва, водночас, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт було скеровано до Печерського районного суду м. Києва в умовах воєнного стану, провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва.
Представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію прокурора, вважала наявними підстави для призначення обвинувального акта до судового розгляду. Крім того, зазначила, що будуть виправлені невідповідності цивільного позову вимогам закону.
Судом роз'яснено обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадженні в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Обвинувачені просили здійснювати розгляд кримінального провадження одноособово.
Суд, вислухавши позиції учасників кримінального провадження, дослідивши отримані матеріали, надходить наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Положеннями статті 291 КПК України визначений вичерпний перелік вимог до змісту та форми обвинувального акта у кримінальному провадженні, недотримання яких, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Суд звертає увагу, що пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що в обвинувальному акті здійснюється виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення
Таким чином, вказаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020101060000296 від 29.10.2020 відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03 жовтня 2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України» повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Посилання захисника, що зі змісту обвинувального акта не видається можливим встановити суб'єкта його складання, суд вважає невмотивованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Так, на сторінці 25 обвинувального акту зазначено, що обвинувальний акт складений 28.07.2022 у службовому кабінеті № 93 в приміщенні Печерського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Московська, 30. Обвинувальний акт затверджено 28.07.2022 в приміщенні Печерської окружної прокуратури м. Києва за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2.
Також на останній сторінці обвинувального акта містяться підписи старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного Управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 та прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_11 .
Окрім того, на першій сторінці обвинувального акта зазначено «Затверджую» Прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 28.07.2022, та посвідчено підписом прокурора та печаткою Печерської окружної прокуратури.
Таким чином, посилання адвоката на те, що не видається можливим встановити суб'єкта складання обвинувального акта, є надуманими та не відповідає вище встановленим обставинам.
Посилання адвоката на те, що обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та їх захиснику вручено не копію, а оригінал обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42020101060000296 від 29.10.202, є надуманими, оскільки до обвинувального акту додано розписки обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 від 28.07.2022, з яких вбачається, що останні відповідно до ст. 293 КПК України дають ці розписки в тому, що вони отримали копії обвинувального акту у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42020101060000296 від 29.10.2020 на 25 аркушах, реєстр матеріалів досудового розслідування на 7 аркушах у одному примірнику.
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо необхідності повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку із недоліками реєстру матеріалів досудового розслідування суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 109, 291, 314 КПК України недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, навіть при їх виявленні, не є перешкодою для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. Суду в підготовчому судовому засіданні пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України надано право повернути обвинувальний акт саме у зв'язку із недоліками обвинувального акта, а не реєстру матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.
Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, що встановлено ухвалою Київського апеляційного суду від 10.10.2023.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених частинами 1, 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.
З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.
Щодо скарги адвоката ОСОБА_4 на постанову заступника керівника Київської міської прокуратури № 6 ОСОБА_8 від 29.10.2020 про визначення підслідності у даному кримінальному провадженні та поданих заперечень на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2022 у справі № 757/14901/22-к суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 309 КПК України встановлено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зокрема, у вказаному порядку можуть бути подані заперечення на ухвалу слідчого судді про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 309 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг та заперечень у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених ст. 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. 314-316 КПК України.
Ані ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 309, ані ст.ст. 314-316 КПК України не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг та заперечень одне з рішень, які передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України, під час досудового розслідування.
Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.
Водночас, зі змісту поданих стороною захисту скарги та заперечень вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки доказам, в тому числі з точки зору їх допустимості, у зв'язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства під час їх збирання, які, на думку захисту, були допущенні стороною обвинувачення.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність долучення їх до матеріалів кримінального провадження без вирішення порушених у них питань по суті.
Водночас доводи, викладені у запереченнях та скарзі, будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Щодо поданого цивільного позову, суд дійшов таких висновків.
Від потерпілого в особі представника в.о. Директора комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» - ОСОБА_13 до суду надійшов цивільний позов до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову, суд виходить з норм частин першої, четвертої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України, за якими особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Статтею 175 ЦПК України закріплено вимоги щодо форми та змісту цивільного позову.
Зокрема, частиною 2 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Так, в порушення ч. 2 ст. 175 ЦПК Україну цивільний позов не підписаний представником позивача (цифровий підпис також відсутній).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність залишення цивільного позову, поданого потерпілим в особі представника в.о. Директора комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» - ОСОБА_13 , без руху. Надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
На стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні запобіжні заходи до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не застосовувались та відповідних клопотань в підготовчому судовому засіданні сторонами не заявлено, відтак підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу на час судового розгляду відсутні.
Керуючись ст. ст. 291, 314-316, 369 КПК України, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42020101060000296, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2020, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за участю прокурора, обвинувачених, їх захисника та повідомленням представника потерпілого на 28 березня 2024 року о 14-15 год.
Судовий розгляд здійснювати одноособово, під головуванням судді ОСОБА_1 ..
На час судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , не застосовувати.
Скаргу адвоката ОСОБА_4 на постанову заступника керівника Київської міської прокуратури № 6 ОСОБА_8 від 29.10.2020 про визначення підслідності у даному кримінальному провадженні та подані заперечення на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2022 у справі № 757/14901/22-к долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у скарзі та запереченнях доводам на стадії судового розгляду за результатами дослідження доказів.
Цивільний позов, поданий потерпілим в особі представника в.о. Директора комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» - ОСОБА_13 , залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1