Справа № 362/739/24
Провадження № 2/362/1251/24
30.09.2024 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,-
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява.
Ухвалою суду від 02.07.2024 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30.09.2024 р. до суду від відповідача надійшла заява про перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до загального позовного у вказаній справі та заміною засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, мотивуючи заяву майновими вимогами та репутаційними ризиками.
Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи малозначні справи.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про розірвання шлюбу, справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Частиною 3 ст. 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, оцінивши критерії, визначені у ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суд встановив, що предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною справою, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.
Таким чином, враховуючи, що провадження у справі відкрито та розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, а також з урахуванням малозначності справи та конкретних обставин справи, суд вважає за недоцільне проводити розгляд справи у загальному позовному провадженні, тому клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування доводів позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 19, 274-279 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про перехід від спрощеного провадження без виклику сторін до загального позовного провадження у цивільній справі,- відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.М. Кравченко