13 вересня 2024 рокуСправа №160/14116/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
30.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 317760,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ОСОБА_1 існує заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 317760,24 грн, яка у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим підлягає стягненню в судовому порядку.
31.05.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зроблено запит до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
18.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 з 18.02.2016.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/14116/24 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що податок на нерухоме майно, яке перебуває у власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності. Відповідач звертає увагу, що ОСОБА_2 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2007 набула у власність домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , площею 806,6 кв.м, яка знаходилась у фактичному користуванні. Право власності на зазначене майно було зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.01.2008. У реєстрі прав власності наявний запис про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 . Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, станом на 31.05.2024 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 179124,19 грн за 2014, 2015, 2019, 2020 роки. У зв'зку з тим, що ОСОБА_2 має заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_2 у сумі 179124,19 грн, не зрозумілі дії позивача щодо ініціювання судового процесу щодо стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу у сумі 317760,24 грн стосовно майна, відмінного від земельного від земельної ділянки, об'єкту житлової нерухомості за тією ж адресою. Фактично ОСОБА_3 є неналежною особою для нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим в позовних вимогах повинно бути відмовлено.
22.07.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив позов задовольнити, зазначив, що у зв'язку з несплатою у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. У матеріалах справи наявні докази направлення/вручення податкових повідомлень-рішень, які отримані особисто платником. Так як платником податків не було самостійно сплачено суми грошових зобов'язань у зазначені законодавством строки, відповідачем не оскаржено відповідні рішення контролюючого органу, такий борг є узгодженим.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має незаявлений до суду податковий борг у сумі 317760,24 грн.
Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_3 обліковується податковий борг у сумі 317760,24 грн по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень:
- №0017915-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 81660,67 грн;
- №0017914-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 58001,16 грн;
- №0017917-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 1027,35 грн;
- №0017918-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 86382,40 грн;
- №0017913-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 622,07 грн;
- №0017916-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 948,33 грн;
- №0021550-2411-0467-UA12020010000033698 від 14.02.2024 на суму 88271,09 грн;
- №0021549-2411-0467-UA12020010000033698 від 14.02.2024 на суму 847,17 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення від 02.03.2023 направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком та отримані 04.05.2023, податкові повідомлення-рішення від 14.02.2024 направлені на адресу позивача поштовим зв'язком та вручені 01.03.2024, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
З метою погашення податкового боргу 20.10.2023 за №0024005-1305-0436 контролюючим органом було сформовано податкову вимогу відносно відповідача на суму податкового боргу станом на 19.10.2023 у розмірі 228641,98 грн.
Податкову вимогу направлено на адресу відповідача, проте поштова кореспонденція повернута контролюючому органу зворотно без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із пунктом 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (абзац перший пункту 59.3 статті 59 ПК України).
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (абзац другий пункту 59.3 статті 59 ПК України).
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Згідно положень пункту 19-1.1 статті 19 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: 19-1.1.22. здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; 19-1.1.45. звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Заявлені до стягнення нараховані суми грошових зобов'язань є узгодженими та несплаченими, що є порушенням обов'язку платника податків.
Направлена податкова вимога також вважається врученою згідно статей 42 та 58 ПК України.
Зважаючи на доведеність несплати відповідачем узгоджених сум грошового зобов'язання, такі суми набули статусу податкового боргу, який стягується з платника податків в судовому порядку.
Належить зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20, від 15.06.2023 у справі №160/13436/22 та інших.
Суд наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням-рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження рішень контролюючого органу, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми узгодженого податкового боргу у загальному розмірі 317760,24 грн, оскільки належних доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок про те, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 до бюджету у сумі 317760 (триста сімнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн 24 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський