Справа № 320/35640/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
30 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
При секретарі: Долинській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0057100411 від 26.06.2023.
Позов обґрунтовано тим, що податковим органом порушено процедуру прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем безпідставно відмовлено та залишено без розгляду заперечення на акт перевірки з підстав порушення 10 денного терміну на їх подання.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року позовні вимоги - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0057100411 від 26.06.2023.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки під час перевірки встановлено порушення ПАТ «Укрнафта» граничного строку сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з рентної плати за користування надрами, а саме: за червень 2022 року із затримкою сплати на 31 день, за липень 2022 року - із затримкою 3 дні, тому податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що позивач не був позбавлений можливості подати заяву про відсутність можливості виконати свої податкові обов'язки з відповідними документами (включно) у відповідності до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у п.п. 69.1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, втім зазначених дій ПАТ «Укрнафта» вчинено не було.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено про те, що свій обов'язок щодо сплати рентної плати за звітні періоди червень 2022 року та липень 2022 року ПАТ «Укрнафта» виконало без порушення строку, визначеного в пп. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме до закінчення шестимісячного строку після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
На думку позивача, оскільки відповідач оформив податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 № 0057100411 без розгляду заперечень, наданих ПАТ «Укрнафта» у встановленому законом порядку, та з порушенням строку, визначеного в п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, вказане є самодостатньою підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, 76 ПК України Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку ПАТ Укрнафта» щодо порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами по коду платежу 13030700 «Рентна плата за користування надрами для видобування нафти» за податкові (звітні) періоди червень 2022 року та липень 2022 року по Новосанжарській ТГ.
За результатами камеральної перевірки ПАТ «Укрнафта» складено Акт перевірки від 29.05.2023 № 5616/16-31-04-11-03/00135390, у відповідності до якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, нарахованих відповідно до по податкових декларацій з рентної плати за червень 2022 року та за липень 2022 року на суму 15737755,51 грн, в тому числі: за червень 2022 року на суму 7403207,24 грн із затримкою сплати на 31 день; за липень 2022 року на суму 8334548,27 грн, із затримкою сплати 3 дні.
19 червня 2023 року, в межах строку, визначеного в п. 86.7. ст. 86 ПК України, ПАТ «Укрнафта» направило відповідачу заперечення від 19.06.2023 № 01/01/07-398.
Втім, листом від 10.07.2023 № 24249/6-16-31-04-01-09 (вх. 5168/1 від 14.07.2023) відповідач повідомив ПАТ «Укрнафта» про те, що заперечення від 19.06.2023 № 01/01/07-398 залишено без розгляду, оскільки такі заперечення були отримані ним 29.06.2023, тобто вже після винесення податкового повідомлення-рішення, яке було оформлене відповідачем 26 червня 2023 року.
У свою чергу, подане ПАТ «Укрнафта» заперечення від 19.06.2023 № 01/01/07-398 (вх. № 26205/6/16-31 від 29.06.2023) до акта камеральної перевірки від 29.05.2023 №5616/16-31-04-11-03/00135390 зареєстровано в ГУ ДПС у Полтавській області 29.06.2023.
У подальшому, 30 червня 2023 року ПАТ «Укрнафта» отримано від ГУ ДПС податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 № 0057100411, оформлене на підставі Акта перевірки, яким передбачено застосування до ПАТ «Укрнафта» фінансової відповідальності у формі штрафу в загальному розмірі 3 934 438, 89 грн.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним з огляду на порушення своїх прав, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом без розгляду заперечень позивача на акт перевірки, тому таке спірне рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Згідно пункту 76.1. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2. статті 86 ПК України).
Відповідно до приписів пункту 200.10 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
З аналізу норм податкового законодавства вбачається, що - камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, установлених у пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення всіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Статтею 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на проведення перевірки) визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У силу вимог підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У відповідності до підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
За правилами підпункту 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
Згідно підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв'язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.
Відповідно до приписів підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
З аналізу вищевикладених норм вбачається чіткий порядок проведення перевірки, за наслідками якої складається акт, заперечення до якого, розглянуті комісією є невід'ємною частиною матеріалів перевірки, а відповідно висновок, прийнятий комісією за результатами розгляду заперечень є також невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку ПАТ «Укрнафта» щодо порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами по коду платежу 13030700 «Рентна плата за користування надрами для видобування нафти» за податкові (звітні) періоди червень 2022 року та липень 2022 року по Новосанжарській ТГ, за наслідками проведення якої було складено Акт перевірки від 29.05.2023 №5616/16-31-04-11-3/00135390.
Вказаний Акт перевірки від 29.05.2023 №5616/16-31-04-11-3/00135390 був надісланий на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отриманий уповноваженою особою позивача 05.06.2023.
У свою чергу, як вже зазначалось, у силу вимог приписів пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п. п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Відтак, перебіг встановленого п. 86.7 ст. 86 ПК України десятиденного строку розпочинається з дня, наступного за днем отримання, тобто з 06.06.2023 та граничним строком подання таких заперечень є 19.06.2023.
Відповідно, ПАТ «Укрнафта» надіслало 19.06.2023 за допомогою засобів поштового зв'язку заперечення на акт перевірки, які були зареєстровані відповідачем 29.06.2023 (а.с. 12).
Вказані обставини свідчать про те, що позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК України для їх подання.
Втім, у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують розгляд контролюючим органом таких заперечень на акт перевірки ПАТ «Укрнафта» в порядок та спосіб, встановлений ПК України.
Згідно з підпунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Тобто, за наявності відповідних заперечень до акта перевірки податкове-повідомлення приймається у порядку та строки, визначені пунктом 86.7 статті 87 Податкового кодексу України.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів констатує, що відповідачем було проігноровано вимоги пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України та не враховано надані позивачем заперечення на акт перевірки від 19.06.2023 при винесенні податкового повідомлення-рішення від 26.06.2023.
Аналогічну правову позицію щодо застосування пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України висловлено в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №826/3576/15, від 09.04.2019 у справі №826/19830/16, від 17.02.2020 у справі №808/7101/15, від 28.09.2020 у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.
Таким чином, відповідач, прийнявши податкове-повідомлення рішення без розгляду поданих заперечень на акт перевірки в спосіб, визначений законом, фактично нівелював право позивача на врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення.
У даному випадку, прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Лише їх дотримання може бути належною підставою для прийняття правомірного рішення. Невиконання вимог вищенаведених норм призводить до визнання такого спірного рішення незаконним та відсутності правових наслідків такого.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі №814/4155/15, від 24.02.2022 у справі 560/8920/20.
Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко