П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13405/24
Категорія:106000000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:26.06.2024р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ) про:
- визнання протиправним та скасування рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у п.16 Протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 29 січня 2024 року;
- зобов'язання МОУ призначити і виплатити матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачену ст.ст. 16, 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня року, в якому здійснюватиметься виплата.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач відмовив їй у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зазначивши, що допомога не виплачується, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння, однак, позивачка наполягає на тому, що наведені обставини не відповідають дійсності.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що смерть (нещасний випадок) ОСОБА_2 настала в тимчасовому пункті розташування підрозділу військової частини (далі - в/ч) НОМЕР_1 під час проходження військової служби у зв'язку із захворюванням у стані алкогольного сп'яніння, що виключає можливість призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого. Тому Комісія МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ухвалила цілком законне та обґрунтоване рішення про відмову в призначенні матері військовослужбовця одноразової грошової допомоги. Також, випадок та розмір одноразової грошової допомоги, який просить застосувати позивач, підпадає під пп.2 п.2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ, а не пп.1 п.2 ст. 16 Закону №2011-ХІІ.
29 травня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій остання вказує, що в жодних документах відсутні дані щодо того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок алкогольної інтоксикації та/або унаслідок ускладнень здоров'я, викликаних вживанням алкогольних напоїв.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до МОУ про визнання протиправним та скасування рішення від 29 січня 2024 року, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , викладене у п.16 Протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 29 січня 2024 року;
Зобов'язано МОУ призначити і виплатити матері загиблого військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 , передбачену ст.ст. 16, 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у 500-кратному розмірі прожиткового мінімуму доходів громадян, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня року, в якому здійснюватиметься виплата.
Стягнуто з МОУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 605,50 грн. (шістсот п'ять гривень п'ятдесят копійок).
В іншій частині позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі МОУ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що загибель (смерть) військовослужбовця не має бути наслідком, зокрема, вчинення ним адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння (ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ). За висновками комісії (п.5 Акту розслідування) нещасний випадок (біологічна смерть) стався внаслідок погіршення стану здоров'я внаслідок захворювання під час проходження військової служби та мав місце не внаслідок бойового ураження або бойових дій з боку противника. Смерть (нещасний випадок) ОСОБА_2 настала в тимчасовому пункті розташування підрозділу в/ч НОМЕР_1 під час проходження військової служби у зв'язку із захворюванням у стані алкогольного сп'яніння, що виключає можливість призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого.
Апелянт зазначає, що так як дії військовослужбовця ОСОБА_2 на момент смерті підпадають під ст. 172-20 КУпАП, тобто вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджено висновком експерта №11 щодо перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня, то не можна вважати, що смерть військовослужбовця не є результатом вчинення дій в цьому стані, навіть якщо основна причина смерті є захворювання. Також супутньою причиною є крапкові рани в області правого променево-зап'ясткового суглобу, утворені найбільш ймовірно в результаті виконання ін'єкцій, і знаходяться у причинному зв'язку з настанням смерті, що підтверджує вчинення військовослужбовцем ОСОБА_2 дій, тобто саму поведінку (активну чи пасивну), у стані алкогольного сп'яніння, яка закінчується смертю. Саме в такому значенні норми ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ законодавець виключає можливість виплачувати допомогу. Тому ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум ухвалила цілком законне та обґрунтоване рішення від 26 січня 2024 року №2/в про відмову в призначенні матері військовослужбовця одноразової грошової допомоги. З урахуванням зазначеного комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум не має повноважень ухвалити інше рішення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги МОУ, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини:
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20 квітня 1982 року.
ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 09 березня 2023 року.
Згідно з висновком експерта №117 від 20 квітня 2023 року, причиною смерті ОСОБА_2 , 1982 р.н., стало наявне у нього захворювання: гостре порушення коронарного кровообігу при гіпертонічній хворобі, що ускладнилося розвитком гострої серцевої недостатності. При судово-токсикологічному дослідженні крові і сечі від його трупа виявлений спирт етиловий у концентрації 1,54‰ у крові, 2,07‰ у сечі, що свідчить про те, що станом на момент смерті він знаходився у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня.
Відповідно до Акту спеціального розслідування нещасного випадку, проведеного у в/ч НОМЕР_1 , з'ясовано, що 04 березня 2023 року о 22:00 год. старший матрос ОСОБА_2 заснув після денного наряду, а 05 березня 2023 року о 8:30 год. був помічений співслужбовцем без ознак життя. За висновками комісії (п.5 Акту розслідування) нещасний випадок (біологічна смерть) стався внаслідок погіршення стану здоров'я внаслідок захворювання під час проходження військової служби та мав місце не внаслідок бойового ураження або бойових дій з боку противника.
Згідно з витягом з протоколу №2669 засідання 18 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 05 червня 2023 року, захворювання старшого матроса ОСОБА_2 "гостре порушення коронарного кровообігу при гіпертонічній хворобі", яке призвело до смерті, - пов'язане з проходженням військової служби.
Згідно п.16 витягу з протоколу засідання №2/в від 26 січня 2024 року комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, ОСОБА_1 , відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, як матері померлого матроса ОСОБА_2 , оскільки в крові померлого виявлено спирт етиловий у концентрації 1,54%.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що, згідно з витягом з протоколу №2669 засідання 18 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 05 червня 2023 року, захворювання старшого матроса ОСОБА_2 "гостре порушення коронарного кровообігу при гіпертонічній хворобі", яке призвело до смерті, - пов'язане з проходженням військової служби.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця Збройних Сил України, оскільки, з огляду на приписи законодавства, одноразова грошової допомоги не виплачується лише тоді, коли перебування у стані алкогольного сп'яніння (вчинення дій у такому стані) призвело до смерті військовослужбовця, тоді як у даному випадку відповідач не довів суду взаємозв'язку між смертю ОСОБА_2 та вживання останнім алкогольних напоїв.
Таким чином, суд робить висновок, що рішення відповідача, викладене у п.16 Протоколу засідання комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 29 січня 2024 року є протиправним та таким, що належить до скасування.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, пп.2 п.1 ст. 3, п.п.1, 2 ст. 16, ч.1 ст. 16-1, п.1 ст. 16-2, п.п.8, 9 ст. 16-3, ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ, п.п.3, 4, 5, 10, 13, 19 Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно пп.2 п.1 ст. 3 Закону №2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження (п.2 ст. 3 Закону №2011-ХІІ).
Згідно п.1 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно пп.пп.1, 2 п.2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Відповідно п.1 ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у пп.пп.1-3 п.2 ст. 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Згідно п."а" п.1 ст. 16-2 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно п.6 ст. 16-3 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
За правилами п.8 ст. 16-3 Закону №2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Відповідно п.9 ст. 16-3 Закону №2011-XII, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Відповідно п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби.
Згідно п.5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених пп.1 п.4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених пп.пп.2 і 3 п.4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
За правилами п.10 Порядку №975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Відповідно п.13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Згідно п.19 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Згідно пп.пп."а","б" ч.1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Апелянт зазначає, що так як дії військовослужбовця ОСОБА_2 на момент смерті підпадають під ст. 172-20 КУпАП, тобто вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджено висновком експерта №11 щодо перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня, то не можна вважати, що смерть військовослужбовця не є результатом вчинення дій в цьому стані.
Оцінюючи вказаний довід апеляційної скарги колегія суддів зазначає, наступне.
Відповідно ч.1 ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Відповідно до вимог п.9 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Матеріали справи не містять доказів притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-20 КУпАП.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що відсутні будь які правові підстави пов'язувати смерть військовослужбовця ОСОБА_2 з правопорушенням передбаченим ч.1 ст. 172-20 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, що, на думку апелянта, виключає можливість виплати одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ, колегія суддів зазначає наступне.
З Акту спеціального розслідування нещасного випадку, проведеного у в/ч НОМЕР_1 , нещасний випадок (біологічна смерть ОСОБА_2 ) стався внаслідок погіршення стану здоров'я внаслідок захворювання під час проходження військової служби та мав місце не внаслідок бойового ураження або бойових дій з боку противника.
Крім того, згідно з витягом з протоколу №2669 засідання 18 Регіональної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 05 червня 2023 року, захворювання старшого матроса ОСОБА_2 "гостре порушення коронарного кровообігу при гіпертонічній хворобі", яке призвело до смерті, - пов'язане з проходженням військової служби.
Вищенаведене підтверджується висновком експерта №117 від 20 квітня 2023 року, причиною смерті ОСОБА_2 , 1982 р.н., стало наявне у нього захворювання: гостре порушення коронарного кровообігу при гіпертонічній хворобі, що ускладнилося розвитком гострої серцевої недостатності.
Згідно пп.пп."а","б" ч.1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.
Позивачу (матері ОСОБА_2 ) відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, з посиланням на ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ, та вказівкою, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Колегія суддів констатує, що матеріалами справи беззаперечно встановлено, що ніякого кримінального або адміністративного правопорушення військовослужбовець ОСОБА_2 не вчиняв.
Також, колегія суддів наголошує на тому, що відповідач неправильно трактує правову норму, яка міститься у пп.пп."а","б" ч.1 ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ.
Так, вказана норма права, зокрема, встановлює, що виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння.
Матеріали справи свідчать, що ніяких дій у стані алкогольного сп'яніння військовослужбовець ОСОБА_2 не вчиняв.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів щодо встановленого та підтвердженого належними доказами причинно-наслідкового зв'язку між перебуванням ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння та його смертю.
Підсумовуючи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення відповідача, викладене у п16 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №2/в від 29 січня 2024 року є протиправним та таким, що належить до скасування. Відповідно, вірним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 04 жовтня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г